...Це два недорікуватих дідка-пенсіонера. Один очолює уряд, а другий парламент... Це націоналісти, які б'ють злодіїв в парламенті, а між ними метушаться сірі опозиціонери... Це президент, який звертається до парламенту за допомогою відеозапису...

Захищати права секс-меншин не будучи гомосексуалістом – це все одно, що захищати трудящих не вилазячи з Мазератті. Тому кожен "лівий", особливо, якщо живиться з ґрантів, зобов'язаний із солідарності з ЛГБТ практикувати гомосексуальні стосунки.

Свобода не прийшла у будівлю парламенту займатися парламентаризмом. Вона прийшла туди на громадянську війну. І вона стовідсотково має рацію у цьому, бо давно вже немає ніякого парламенту...

Гвардії полковнику авіації  у відставці Миколі Тарасовичу Денисюку виповнилось 95 років! На Прикарпатті він єдиний, хто залишився  живим учасником Параду Перемоги 1945 року у Москві.

Бюджет-2013: Влада вирішила піти шляхом, звичним для авторитарних режимів: шляхом збільшення коштів утримання силових структур. Іншими словами, влада вирішила витрачати кошти на захист шляхом формування ілюзії стабільності у тих, хто повинен розганяти демонстрантів і залякувати опозиціонерів. У авторитарних державах це дійсно працює: питання в тому, чи спрацює в Україні?

Чи могли так діяти, самі проти себе, етнічні українці? Чи могли етнічні українці бути проти існування свого народу, винищуючи самі себе голодом? - Так можуть себе поводити тільки окупанти, для яких українці, - це чужий народ.

Україну врятують асоціальні елементи. Соціальні вже прогнили наскрізь. Усі ці інституції - політичні, владні, формальні - не працюють. Те, що вони обіцяють і планують, провалюється, все, до чого доторкаються, - хиріє і ламається.

Незабаром з будівлі варного цеху пивзаводу на вулиці Новгородській знімуть риштування і представлять громаді Франківська відбудовану пам'ятку архітектури. В українській мові навіть немає слова на позначення того, що зробили з колись однією з найгарніших і найдавніших пам'яток архітектури Станиславова.

Сьогодні в економіку Івано-Франківської області свої кошти вкладають представники більш ніж п’яти десятків країн світу: поляки, італійці, турки, німці, французи, американці, росіяни… Вони засівають прикарпатські поля пшеницею та ріпаком, рубають і пиляють тутешній ліс, штампують пральні машини...

Члени уряду "проффесіоналів" на чолі з Азаровим, за 999 днів довівши бюджетну систему країни до повного краху, з чистою совістю склали повноваження і підуть на "заслужений відпочинок" – у парламентські крісла.

Закон про референдум, підписаний Президентом уже встиг наробити чимало галасу. Деякі експерти натякають, що це просто «технологічний» хід  влади...

Українці почувають себе беззахисними. Соціологія показує, що громадяни не довіряють власній державі: політичним інституціям, органам влади, правоохоронцям… На форумах, в Мережі, під час численних круглих столів тема вільного володіння вогнепальною зброєю стає дедалі популярнішою.

Широкі віртуальні маси оголосили могендевід-похід проти нашого брата Мірошниченка за те, що він євреїв називає жидами. Я теж глибоко обурений.

В українській політиці завжди треба мати план "Б", адже кількість "чорних лебедів" - непередбачуваних подій настільки велика що журналісти та експерти не встигають їх оприлюднювати та аналізувати.

Вибори виборами, а цікавинок у цьогорічній парламентаріаді попереду ще вистачатиме. З огляду на те, що Верховна Рада – «місце під сонцем» як мінімум для 450 щасливчиків.

З 01.01.2013 буде запроваджено державну реєстрацію прав за новими правилами. А саме по "заявочному" принципу, тобто державні реєстратори будуть наповнювати вказаний реєстр поступово, за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав

Восьма річниця помаранчевої революції позаду. Вже восьмий рік феномен масового піднесення українського духу і волі намагаються осмислити експерти і зрозуміти чому не вдалось...

Американці хочуть спільно з українцями видобувати на Прикарпатті сланцевий газ. Обіцяють інвестиції, розвиток, енергонезалежність. Але, як завжди, десь поруч із непоганим шансом проглядається ризик.

Старт Майдану має чітку дату — 22 листопада 2004 року, коли на наступний день після другого туру президентських виборів масово вийшли на центральну площу країни прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка...

Івано-Франківську підозрюваного в отриманні хабаря чиновника випустили під заставу у 320 тисяч гривень. Скандал з його затриманням став підставою для звинувачень проти ВО «Свобода». Свободівці і зараз вважають справу політичною. А деякі жителі міста запитують: звідки у чиновника такі великі гроші?

Юрій Соловей, Олександр Шевченко, Роман Онуфріїв, Олег Синютка, Богдан Лесюк, Ігор Прокопів...? Чи знову Віктор Андрюсович?

Я був одним із трьох, які одягали мощі й вкладали в раки усіх 118 українських святих Лаври з ХI—ХVII століть, і зазначу, що 33 тіла святих збереглися повністю. В певному сенсі таке спілкування зі святими, як і їх відвідини, однозначно зробили мене ближчим до розуміння важливих сакральних речей.

Нещодавно, в одному дуже великому болоті, жаби в черговий раз вибирали собі головну жабу болота. Після підрахунку голосів головною жабою болота було обрано… крокодила. Зрештою у цьому немає нічого дивного, бо...

Тимошенко де-факто перестала бути лідером опозиції, а Яценюк ним за фактом так і не став.

Поки експерти намагаються визначити остаточний розклад сил у новообраній Верховній Раді, на Прикарпатті назріла власна інтрига, пов’язана з виборним представництвом. Ця провінційна парламентська (облрадівська) інтрига місцями не менш захоплююча, аніж «центральна».

Проблеми «Батьківщини», «Удару» та «Свободи» в тому, що попри електоральну підтримку, вуличний актив, на який вони можуть спертися, дуже нечисленний. Провина за це лежить і на опозиціонерах. Багато вуличних активістів нині перебувають в ув'язненні без підтримки з боку опозиційних партій.

В Україні формуються дві перспективні системи влади: корпоративна клептократія і етнократія. Популістські бренди («Батьківщина», УДАР, КПУ) в найближче десятиліття зійдуть зі сцени, як зійшла «Наша Україна». Залишаться дві сили (два напрямки): тоталітарна технократична «партія олігархів» і тоталітарна «партія соціал-націоналістів».

Політика влади остаточно переконала: вона із задоволенням поклала б функції окружкомів на підрозділи «Беркута», а роль ЦВК із легкістю відвела б Печерському райсуду. «Товстолобики» у шкіряних куртках і спортивних штанях з успіхом замінили б представників преси, а догідливі чиновники всіх мастей — спостерігачів.

Опозиція наразі цілком правильно себе поводить, хоча ще більше оперативної координації не заважало би. Мало коментарів від спікерів опозиційних партій. Перевибори, щоби домогтися яких — необхідно змінювати закон — це гра влади, гачок.

Влада поставила опозицію у такі умови, коли погодитися з цинічною фальсифікацією на округах неможливо.

"Регіонали", комуністи і "свободівці" – всі є радикальними партіями, хоча й зі своїми викрутасами. Колеги Януковича – це радикали у справі, але не на словах... "Свободівці" – радикали слова, але не дій: у кількох областях Західної України, де "Свобода" керує місцевими радами, вони зарекомендували себе некомпетентними базіками зі схильністю до корупції...

Скандал в Івано-Франківську, пов’язаний зі звинуваченням в хабарництві очільника міського департаменту архітектури та містобудування та депутата-забудівника, знову привернув увагу громадськості до корупції, подолати яку обіцяє кожна нова влада.

Після закінчення виборів пройшов уже тиждень. Уже всі свідомо готувалися, що все так і буде і нічого цікавого не відбудеться. Але вчорашні заклики деяких представників Об’єднаної опозиції про “обнулення списків” сколихнули українське суспільство.

Ми зі співчуттям дивимося на Західну цивілізацію, люди якої стурбовані результатами і навіть оцінюють людей за результатами. Якби в Україні людей оцінювали за результатами то всіх урядовців і політиків прийшлося б розподілити поміж тюрмами і дурдомами.

Кінець  режиму Януковича проходить у безглуздій і нещадної манері. Політолог Петро Олещук дав блискучу характеристику сему феномену, описавши авторитаризм по-українськи так: "Фальсифікувати вибори, які і так виграв. Розганяти демонстрації, які нікому не загрожують. Бити тих, хто ні на що не претендує..."

Вибори-2012 мали в Україні декілька особливостей. Одна із них – перемога брендів над меценатством. Як стверджують фахівці, це ознака того, що суспільство таки дозріло до того моменту, що починає голосувати за ідеї, а не за гречку, баяни і слони.

Вибори закінчилися. Підрахунок голосів триває. Втім, результати, головним чином, вже відомі. Якоїсь глобальної несподіванки, як і очікувалось, не сталося.

Згідно даних, оприлюднених Центральною виборчою комісією, ряд депутатів Івано-Франківської міської ради та Івано-Франківської обласної ради стануть депутатами Верховної Ради України.

Виборча кампанія закінчилася, мешканці Івано-Франківщини зітхнули з полегшенням, кандидати і штаби підбили підсумки і зробили висновки, а Центральна виборча комісія підрахувала виборчі протоколи.

Главным итогом прошедших выборов можно считать краткое резюме – у Виктора нашего дорогого свет Федоровича охрененные проблемы.

Народний депутат України, прикарпатець Роман Ткач в редакції газети «Галицький Корепсондент» розповів про роботу, проведену у стінах парламенту протягом 5 років.

Ну добре, Юля за свої забаганки платить свободою, Кличко отримав багато ударів в голову, але хто всі ці інші лідери громадських симпатій? Вони здебільшого навіть свої виборчі кампанії ведуть за чужі гроші.

Завершується період передвиборної кампанії і наближається день виборів до Верховної Ради України. Це в житті Української держави буде дуже важливою, доленосною подією з серйозними наслідками на найближчих декілька років.

В останній тиждень перед виборами нагромадження чуток і пліток, що їх зазвичай у передвиборчій кампанії називають «брудом», сягнуло апогею. Дійшло до того, що окремі претенденти на парламентське крісло відверто брешуть на публічних виступах та в пресі.

Як простий громадянин, я би голосував за УДАР. Як політолог, я би голосував за Регіони. Як рекламіст, я би голосував за комуністів. Як патріот, я би голосував за "Свободу"...

Країна знову опинилась у глухому куті. Україна не скористалася шансом на швидке соціальне оновлення та радикальні політичні і економічні реформи, наданим  проголошенням незалежності  у 91-му та Помаранчевою революцією у 2004 роках.

Аналіз передвиборчої ситуації на мажоритарному виборчому окрузі №84 (центр місто Тисмениця) засвідчив, що лідером народної підтримки тут впевнено залишається кандидат від Політичної партії «УДАР» Володимир Гергелюк.

— Валерію Васильовичу, у рамках своєї передвиборчої кампанії Ви вже встигли познайомитись із Калуським районом. Чи відрізняється він від рідної Вам Рогатинщини?

Політолог і громадський активіст Тарас Случик про вибори, молодь у політиці, новий парламент й майбутнє України у традиційній рубриці АН "Фіртка" ШІСТЬ запитань.

Атеїст, у відповідь, чому він відійшов від лона християнства, скоріше за все головною причиною назве зневіру.

Прямий ефір із міським головою Ігорем Насаликом, нарешті, пролив світло на основне питання нинішніх виборів: кого з-посеред восьми кандидатів-мажоритарників підтримає міський голова?

Найімовірніших переможців виборів у 225 мажоритарних округах назвали незалежні експерти на прохання "ГПУ". Відповідно до цих прогнозів, депутатські мандати здобудуть у переважній більшості кандидати від Партії регіонів або самовисуванці, які співпрацюють із владою.

Одним з найбільш шкідливих залишків комуністичної ідеології в Україні є спотворені уявлення про економіку. Люди, які керують нашою державою, все ще мислять за Марксом і Леніним. Більшість наших економістів та господарників продовжують сповідувати застарілі догми, мислити радянськими схемами.

Чим ближче день виборів, тим запеклішою стає боротьба між представниками політичних партій. Вони з екранів телевізорів та сторінок газет кричать про зраду українських інтересів та двадцятирічний занепад України. Вказують пальцем один на одного і звинувачують своїх опонентів у всіх бідах сьогодення. Їм всюди ввижаються так звані «тушки», які при першій же нагоді перебіжать з одного політичного табору в інший.

Влада як "казка", опозиція як ілюзія, УДАР як міф, "Свобода" як страшилка, "Україна вперед" - як комедія. Опозицій в країні багато. Є ОО опозиція, є комуністи, є УДАР, "Свобода" і навіть Королевська, є маса окремих, але обов'язково "опозиційних" кандидатів. Не зрозуміло тільки до чого і яким чином всі перераховані не в позиції, а в опозиції.

Моє гасло є незмінним упродовж багатьох років. Завжди роблю реальні справи. Я йду до людей, які потребують підтримки, я готовий допомагати і вирішувати проблеми округу. І роблю це вже зараз. Конкретні справи важливіші за політичні обіцянки.

Виборча кампанія 2012 року не стала винятком із сучасних українських політичних традицій. Брудні технології і чорний піар заполонили теле- і радіоефіри, сторінки газет і Інтернет. Фальшиві листівки, брехливі промови – відбувається умисна дезінформація виборця...