2020 — рік, який людство на цю мить вважає найгіршим в сучасній історії. А все спричинив один підступний вірус, через який 11 березня ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусної хвороби у світі.
Однак, 2020 запам’ятався не лише пандемією. Тому вже традиційно наприкінці року ми підіб’ємо підсумки, спробуємо згадати головні події, якими жило Прикарпаття цього року.
А почнемо ми з приємного.
Рекорд в Івано-Франківську
Першого січня в Івано-Франківську встановили Рекорд України з виготовлення найбільшої кількості баношу. Понад тонну популярної гуцульської страви приготували на Вічевому майдані. Готували банош п'ять відомих шеф-кухарів. Розмішувати страву допомагали відомі стронгмени.
Загалом для приготування рекордної страви використали: 450 літрів молока, 60 упакувань масла, 240 кг сметани, 500 літрів води, 300 кг каші, 80 кг м'яса та 40 кг бринзи.
Коронавірус: з чого все почалось
Отже, перший офіційний випадок COVID-19 в Україні зареєстрували 3 березня в Чернівцях — сімейна пара повернулась з Італії через Румунію.
Пізніше, Кабінет Міністрів України оголосив карантин в Україні з 12 березня (Постанова Кабміну № 211), який передбачає припинення навчання у закладах освіти, скасування всіх масових заходів; закрито більшу частину КПП на кордоні.
Рішенням Уряду з полудня 18 березня в Україні припинили залізничні, авіа- та автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення, а також зупинили метрополітен; обмежили роботу торгівельних і інших закладів, окрім продуктових і аптечних точок.
На Прикарпатті перший випадок зафіксували 19 березня у 56-річної мешканки Івано-Франківська. Жінка померла 17 березня, ще до отримання результатів аналізу на COVID-19.
Прикарпатці жили в ізоляції до травня, поки Кабмін не прийняв рішення послабити карантин та зробити його адаптивним.
До того все було закритим: ресторани працювали на виніс, школярі та студенти перейшли на дистанційне навчання, до якого більшість українських закладів освіти були не готові.
На початку епідемії в Україні велика кількість людей не вірили в існування вірусу, адже на той момент тема коронавірусу була найпопулярнішою для обговорення. Дехто скористався ситуацією та почав спекулювати та «доводити» різними теоріями штучне походження вірусу.
Варто нагадати, що на цей момент немає жодних даних, які б підтвердили правдивість цих чуток, адже вчені досі шукають причину виникнення даного вірусу.
Трохи відійдемо від даної теми та згадаємо про стихію, наслідки якої ліквідовують досі.
Червнева повінь
Внаслідок інтенсивних опадів річки західних регіонів України, зокрема, Дністра, Прута, Черемошів, Бистриці почали виходити з берегів. Вода руйнувала все, що траплялось на її шляху: мости, дороги, домівки.
Пік паводку припав на 23—27 червня, його вважають найбільшим в історії Західної України за останні 60 років. Загальні збитки від повені оцінили на суму 3–4 млрд гривень.
У вівторок, 23 червня, через погіршення погодних умов на Прикарпатті й Буковині оголосили «червоний» рівень небезпеки. Унаслідок потужних злив гірські річки в Карпатах завдали шкоди місцевим дорогам.
На Івано-Франківщині річка Дністер затопила місто Галич, зокрема, й районну лікарню в місті, де лікують хворих на коронавірусну інфекцію. Через паводок в Яремчі стався обвал дороги, який зруйнував головний водопровід, у зв'язку з чим місто залишилося без водопостачання.
Стихія затопила понад 10 тисяч житлових будинків на Прикарпатті.
Загалом в Івано-Франківській області зруйновано 110 км автодоріг, 1 850 м берегоукріплень та 90 мостів. В Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях пошкоджено 429,7 км автодоріг та 130 мостів. Порушено транспортне сполучення із 34 населеними пунктами.
В Івано-Франківській області загинуло три людини від стихії. Одна – зникла безвісти.
У ДСНС заявили, що роботи з відновлення найнеобхідніших об'єктів триватимуть близько десяти днів, також день-два будуть тривати роботи у Верховинському районі на Івано-Франківщині. Для ліквідації наслідків залучили 1,5 тисячі нацгвардійців і рятувальників.
На ліквідацію наслідків паводків Кабмін виділив понад 480 млн грн, через які на Прикарпатті розгорівся скандал.
Місцеві вибори 2020
Місцеві вибори 2020 значно відрізнялися від попередніх, адже Україна проходила останній етап децентралізації. Крім того, на час виборів пандемія не вщухла – навпаки експерти обіцяли другу хвилю COVID-19, на цей раз масштабнішу.
За традицією політичні сили вдавалися до всіх можливих видів піару, ОПОРа фіксувала порушення різного роду, на кшталт піар за державні кошти, кошти міського бюджету і тому подібне.
На Прикарпатті у лідерах була політсила «Свобода», яка отримала монобільшість в Івано-Франківській міській раді. Партія представлена 28 депутатами, це 65% складу ради. У ЄС — 10 депутатів, або 25% складу ради, а ВО “Батьківщина” завело у раду чотирьох депутатів, як і в попередньому скликанні — це 10% складу ради.
Івано-Франківську обласну раду восьмого демократичного скликання представляють шість політичних сил – «Свобода», «За майбутнє», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Слуга народу» та «Платформа громад».
На першій сесії міської ради Руслан Марцінків збільшив кількість заступників – їх у міського голови тепер десять.
Що ж до самого дня виборів, то він відзначився курйозами: спостерігач з ножем, напад на кандидата, незаконне заповнення бюлетенів, п’яні дебоші та багато іншого.
Коронавірус: друга хвиля
Як і очікувалося, після виборів швидкість поширення вірусу зростала з кожним днем. У лабораторіях областей фіксували рекорд за рекордом. Лікарні були переповнені: людей розміщували у коридорах, їдальнях, шукали додаткові місця в інших медзакладах. Кисню і медикаментів також не вистачало.
У порівнянні з червневими показниками, коли за добу в країні фіксували 5-6 тисяч випадків, у жовтні та листопаді фіксували щодня від 10 до 15 тисяч випадків. Треба було щось робити, якось розірвати ланцюг поширення вірусу, тому Кабмін вирішив ввести так званий карантин вихідного дня – закритими мали бути всі заклади громадського харчування та розважальні заклади.
Україну накрила хвиля протестів рестораторів. Вони пікетували ОДА, поліцію, Верховну Раду. Їхньою вимогою було одне – скасувати обмеження, які заберуть у них останній прибуток, який зазнав значних збитків під час попереднього локдауну.
Крім того, деякі міські голови виступили проти – серед них був і міський голова Івано-Франківська. Він вирішив піти проти обмежень та закликав рестораторів не закриватися, оскільки міська влада надасть їм юридичну підтримку. Втім, не всі наважилися йти проти влади, інших же штрафувала поліція.
Вже наступного тижня очільник міста передумав та оголосив, що карантин вихідного дня все ж таки буде.
Другого грудня Кабмін скасував карантин вихідного дня, адже кількість нових хворих почала зменшуватись. Хтось каже, що вірус збавляє темп, хтось що надходить мало зразків на аналізи, адже часом хворіють сім’ями, однак цей факт приховують та не йдуть на тестування (часто через його ціну).
Однак, після цього почали говорити про повторний локдаун, адже незабаром новорічно-різдвяні свята, а, отже, радіти зарано через можливість повторення жовтневого сценарію. Поки Уряд розробляв план, з’являлися різні дати, а люди обурювалися – знову обмеження, черговий удар «по кишені» малого та середнього бізнесу й економіці загалом.
Попри це, посиленому карантину бути – він чекає нас вже в наступному році.
Цей рік і справді був не найкращим, однак з часом ми звикли до пандемії та поступово адаптовуємося до нового життя. Вчені впевнені – після закінчення пандемії світ зміниться. Стане нам від того краще чи гірше, поки не відомо, однак навіть у складні часи у нашому житті є моменти, які змушують не зупинятись і рухатись далі. Ці миті зігрівають нас та дають наснаги продовжувати боротися за краще майбутнє. Сподіваємося, наступний рік принесе нам усім набагато більше приємних миттєвостей.