Як святкують Різдво римо-католики Франківська

25-го грудня віряни святкують Різдво за григоріанським календарем.

Про особливості відзначення свята в Івано-Франківську, традиції та релігійну спільноту Суспільному Карпати розповів настоятель римо-католицької парафії Христа Царя отець Владислав Іващак.

Коли і як виникла римо-католицька спільнота у Франківську?

– Вона виникла у той самий період, що і місто - понад 350 років тому. Видимими знаками цієї спільноти є храми, які сьогодні прикрашають наше місто. Це і Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії, де сьогодні розташований музей, Костел отців-єзуїтів (сьогодні - Архикатедральний собор Воскресіння Христового -ред.). Ці дві святині є найстарішими в Івано-Франківську і були побудовані римо-католиками для римо-католиків.

Спільнота розвивалася до Другої світової війни, бо знаємо, що зводили також інші святині. До сьогоднішніх днів залишився храм Неустанної Помочі Матері Божої чи церква святого Йосифа обручника. Натомість, у післявоєнний період більшість римо-католиків, з огляду на те, що вони були польської національності, змушені були виїхати з Івано-Франківська. Спільнота існувала до 1960-го року при Колегіальному костелі Пресвятої Діви Марії.

Пізніше, впродовж 30-ти років, ні у Франківську, ані в області не було жодного діючого римо-католицького храму. Лише у 1989-му році повернули костел Христа Царя, який побудувала у міжвоєнний період римо-католицька спільнота. Варто зауважити, що спільнота наново почала відроджуватися. Це не означає, що її не було у післявоєнний період, хоч і не було храмів – люди молилися вдома, їздили до святинь у Львові, Чернівцях, Стрию. У цих храмах люди приймали Таїнства, хрестили дітей, вінчалися.

Відколи ви очолюєте римо-католицьку спільноту у Франківську?

– Я є настоятелем римо-католицької парафії Христа Царя в Івано-Франківську з 2014-го року. До того я був у цій парафії вікарієм – священником, який допомагає настоятелю.

У нашій спільноті переважають люди віком від 35 до 50 років. Їх є найбільше в парафії. Також багато дітей, молоді. Трохи менше є старших людей.

Якщо говорити, кого більше – чоловіків чи жінок, то приблизно порівну. Інколи кажуть, що церкви відвідують тільки жінки, тут не можна так сказати, тому що мужчини також беруть активну участь у житті парафіяльної спільноти.

Наша парафія є багатонаціональною. Найбільше є українців і людей польського походження. Однак є і невеличкі групи людей інших національностей – скажімо, студенти з різних країн світу – африканці, індуси і представники з деяких європейських країн, які тут навчаються. Вони є римо-католиками і на час свого навчання асоціюються з нашою парафіяльною спільнотою, належать до неї, живуть духовним життям. Для них звершується Євхаристія англійською мовою.

Скільки людей зазвичай ходить на богослужіння? Чи багато молоді?

– Є досить багато молоді, дітей, людей середнього віку. На звичайне недільне богослужіння – а їх є шість у цей день – приходить близько 400 вірних. Натомість, у докарантинний час приходило близько 600. Зараз ситуація для вірян значно краща, ніж та, що була у березні, коли у храмі могло бути тільки десять людей. Сьогодні у храмі може бути одна особа на п`ять метрів квадратних. Ми цього стараємося дотримуватися. Наш храм настільки великий, що згідно з карантинними нормами, на одному богослужінні може бути понад 100 людей. Також вірні дотримуються дистанції і обов’язково мають маски.

Розкажіть про найдавнішу християнську традицію святкування Різдва?

– Якщо йдеться про традиції святкування Різдва, то вони, радше, пов`язані не з вірою, а випливають з огляду на конкретні народи, конкретні території. Навіть сьогодні, зважаючи на те, як святкують Різдво католики у різних країнах, бачимо, що це велике різноманіття, і більшість звичаїв, пов`язаних зі святкуванням Різдва, схожі у наших країн-сусідів. Напевно, таким найдавнішим і найголовнішим є Свята Меса, яку християни звершували, як пам`ятку смерті і Воскресіння. У цей день християни старалися звершувати Євхаристію. Це нас, усіх католиків, єднає з приводу урочистості Різдва Христового.

Чи є якісь ознаки язичництва у сучасних різдвяних обрядах - шопці чи коляді?

– Я не можу для себе знайти паралелі, якщо йдеться про язичницькі звичаї і шопку, бо шопка – це представлення події, яка відбулася у Вифлеємі у візуальний спосіб. Святе Писання нам каже, що Ісус народився в яслах, і ми робимо ці ясла, ставимо фігурки тих персонажів, які були присутні при народженні Ісуса Христа – Марія, Йосип, саме дитятко Боже; пастухи, три царі, які приходять віддати уклін Господу, вівці та інша живність, ангел, який звіщає Благу Вість, що народився Спаситель. Тут немає якихось казкових персонажів чи тих, які були в язичницьких культурах, народах. Я думаю, що шопка – це суто християнський звичай.

Щодо колядок, то це пісні, які складали на честь народження Ісуса Христа. Відтак, маємо старовинні колядки, які, можливо, вже десь і загубилися, яких не знаємо. Багато є колядок латинською мовою, які мають дуже давню традицію. Також безліч народів, різними мовами складали пісні на честь народження Ісуса Христа. Зміст тих колядок є винятково християнським, і я не бачу якихось язичницьких паралелей.

Як провести Різдвяні свята, аби вони принесли найбільшу духовну користь?

– Ми закликаємо, щоби вірні, у цьому передріздвяному часі, який у католицькій церкві називаємо Адвентом, знайшли час на зосередження, на певні зречення, які би загартували наше духове життя. Тайна сповіді, яка готує наше сумління до того, щоби із чистим серцем пережити цю урочистість. Тобто, у такий спосіб духово підготуватися, маючи чисте серце. Після Тайни Сповіді, ми, роздумуючи в цьому часі над своїм життям, наново повертаємося до Господа і тоді, ці Різдвяні свята приносять нам багато радості з того, що ми є Божими дітьми. Також, ця радість дається під час зустрічей з рідними, близькими, друзями.

Чому частина людей називає Різдво за григоріанським календарем – католицьким, а інші – польським?

– На наших теренах є таке розрізнення. Воно відбувається з огляду на те, що так історично склалося – на цих землях колись проживала значна громада поляків. Вони ототожнювалися і найчастіше були римо-католицького віросповідання. Від цього і пішло в народі, що 25-го – це польське Різдво, а сьомого січня – українське або православне. Натомість, такої асоціації немає в інших куточках світу, тому що там, наприклад, живуть угорці, іспанці, португальці, і недоречно прив`язувати це свято до якоїсь національності. Якщо правильно, то ми повинні говорити - Різдво за григоріанським і юліанським календарем. Бо це свято, усі християнські церкви відзначають 25-го грудня, але за григоріанським календарем це 25-го грудня, а за юліанським календарем воно припадає на сьоме січня. Тільки у цьому є різниця.

Яка особливість святкування Різдва за григоріанським календарем?

– Передовсім, якщо йдеться про католиків, то ми збираємося завжди напередодні Різдва, у колі сім`ї на святковій вечері, під час якої споживаємо різні пісні страви, як і православні християни. Для нашого регіону важливою стравою є кутя. Також те, що єднає католиків на цих теренах – Польща, Україна, Словаччина – це ділення оплатком. Це такий білий хліб, який під час святкової вечері люди ламають, діляться ним, складаючи собі побажання. Так завжди чинили у моїй сім`ї і так само чинимо зараз тут, у нашій спільноті. Потім разом ідемо до храму на Пастерку, на вечірню Святу Месу, яка розпочинає урочистість Різдва. Це також спільна коляда членів сім`ї, спільноти. У такий спосіб святкують переважно усі римо-католицькі християни на наших теренах. Особливістю хіба є оплаток, яким діляться під час вечері.

Що означає Різдво для християнського світу?

- Сьогодні ми спостерігаємо, що більшість християн десь затратили важливість цієї події, бо, можливо, більше звертають увагу на зовнішній вимір. Подарунки, покупки, зустріч у колі сім`ї, нагода до зустрічі з близькими – це все добре, але ми часто забуваємо, що ця подія – можливість пережити тайну нашого спасіння, бо якщо Христос би не прийшов на нашу землю, то не було би нашого спасіння. Тобто, зараз звертається мало уваги на духовний вимір.

Думаю, було би добре, аби кожен собі усвідомив, що в цей день ми повинні бути вдячні Богові за те, що він став людиною, став подібним до кожного з нас, побідним в усьому, окрім гріха. Що він прийшов у світ, аби дати нам надію і спасіння. Це є важлива духова особливість, і цього не можемо загубити у зовнішньому – подарунках, святкуванні тощо.

Читайте також:

Святвечір перед Різдвом: як святкують християни західного обряду, традиції та прикмети

Як в Івано-Франківську студенти-іноземці святкують Різдво (ФОТО/ВІДЕО)

У Голині відбулось відкриття Різдвяної шопки (ВІДЕО)

Український вертеп вперше представили на виставці у Ватикані (ФОТО)


25.12.2020 1061
Коментарі ()

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

954
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1961
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2831
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3466
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3676
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6855 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3859

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5673

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6806 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7629
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2464
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4729
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5116
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

484
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

948
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1818
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3401
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

922
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1790
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3696
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3911 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5455