З 1 січня в Україні створений та досить стрімко розвивається новий окремий рід Збройних Сил України – Війська територіальної оборони. При цьому останнім часом у контексті можливої відкритої російської агресії тема формування системи тероборони в Україні стала однією з найбільш обговорюваних як у засобах масової інформації, так і в побутових дискусіях пересічних українців.
Що ж такого особливого є в системі територіальної оборони, чим новостворені сили відрізняються від решти видів та родів Збройних Сил України, а головне – на якій стадії сьогодні перебуває їх формування як на всеукраїнському рівні, так і на Прикарпатті, спробував розібратись кореспондент Фіртки.
Варто відзначити, що визначення територіальної оборони існує з грудня 1991 року та закріплене у Законі України «Про оборону Україну».
У 2014 році поняття територіальної оборони вперше матеріалізоване у вигляді сформованих в областях нашої країни окремих батальйонів територіальної оборони.
Надалі ідея та форми територіальної оборони в Україні постійно еволюціонували та змінювались. Про історію таких еволюцій Фіртка вже писала раніше.
Втім, новий поштовх розвитку ідеї тероборони дало ухвалення в липні минулого року Закону України «Про основи національного спротиву». Що дав новий Закон та як вимоги нормативного акту реалізуються сьогодні розповів на нещодавньому засіданні Уряду Міністр оборони України Олексій Резніков.
«Іноді помилково в суспільстві сприймається, що таке територіальна оборона. Іноді вважається, що це певні об’єднання народних дружин, як раніше колись було чи, можливо, якісь інші добровольчі формування. Це не так.
Основою системи територіальної оборони є Сили територіальної оборони Збройних Сил України. Це окремий рід сил у складі Збройних Сил України, які, так само як і десантники чи Сили спецоперацій, – вони всі підпорядковані Головнокомандувачу Збройних Сил України», - зазначив міністр.
Як виглядають сьогодні Сили територіальної оборони загалом по Україні
Зі слів Олексія Резнікова, сьогодні Сили тероборони складаються з командування, чотирьох регіональних управлінь: «Схід», «Захід», «Північ», «Південь», які дислокуються у містах Дніпро, Рівне, Чернігів та Одеса відповідно; 25 окремих бригад територіальної оборони, які формуються у кожній області та місті Київ, а також 151 окремий батальйон ТрО, які дислокуються у всіх районах та обласних центрах України.
Сьогодні такі Сили складаються з трьох основних компонентів. Першим таким компонентом очільник оборонного відомства назвав штат мирного часу.
«Це професійні військові. Я підкреслюю: професійні військові, а не працівників мерій міст, селищних рад чи навіть державних адміністрацій. Професійні військові, які несуть службу в Силах територіальної оборони. Вони формують організаційно-управлінське ядро батальйонів та бригад», - розповів міністр.
Як стверджує урядовець, чисельність таких військових вже найближчим часом має сягнути 10 тисяч осіб. Для цього торік спеціально ухвалено спеціальний нормативно-правовий акт – Закон України «Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про чисельність Збройних Сил України” щодо збільшення чисельності Збройних Сил України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про основи національного спротиву”».
Другий компонент – так званий штат особливого періоду, що його становлять близько 130 тисяч цивільних осіб, які підписали або ще підпишуть у перспективі контракт на проходження військової служби у резерві.
Третім компонентом Міністр називає добровольчі формування територіальних громад. Щоправда, тут є кілька обмовок. Зі слів Олексія Резнікова, такі формування можуть створюватись лише за рішенням командування Сил територіальної оборони й виключно у маленьких населених пунктах для виконання допоміжних функцій в інтересах Збройних Сил України.
«Вони можуть бути створені виключно у випадку, якщо таку ініціативу проявить згідно з планом застосування командування Сил територіальної оборони, а потім Головнокомандувач Збройних Сил України ухвалить відповідне рішення. І такі добровольчі формування територіальних громад можуть створюватись в маленьких населених пунктах, селищах, але не великих містах.
Саме вони будуть створюватись за рішенням командування Сил територіальної оборони, якщо буде вважатися, що того потенціалу, який буде створений, для розгортання буде недостатньо. Ці добровольчі формування будуть створюватися у маленьких населених пунктах для виконання допоміжних функцій. Я підкреслюю.
А саме: охорона, спостереження тощо. Дамби, тунелі, перехрестя - для того, щоб забезпечити просування українських Збройних Сил в разі такої необхідності в особливий період», - розповів урядовець.
Тут варто згадати, що Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків ще торік виявив ініціативу стосовно створення в Івано-Франківську такого добровольчого формування, а цьогоріч навіть доручив директору комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій» Івано-Франківської міської ради» ветерану АТО Михайлові Шутаку підібрати майбутнє організаційне ядро такого формування, а в разі його створення – очолити.
Для майбутніх бійців-добровольців навіть знайшли стрільбище, де можна повправлятись у володінні вогнепальною зброєю, - стрілецький клуб СВД «Легіон».
А у публічних промовах міський голова (вочевидь, через брак знань з військової тематики) назвав майбутнє формування не інакше, як «з’єднання», що за військовою термінологією відповідає щонайменш бригаді. При цьому зауважимо, що місто Івано-Франківськ аж ніяк не можна назвати маленьким населеним пунктом чи селищем.
Та повернімось, власне, до Сил територіальної оборони, які вже формуються офіційно.
Територіальна оборона на Прикарпатті
Як складається ситуація з формуванням таких Сил на Прикарпатті і які сьогодні є проблемні питання, кореспонденту Фіртки розповів командир 102 окремої бригади територіальної оборони, яка дислокується в Івано-Франківській області, підполковник Юрій Копадзе.
В області створено управління бригади та сім окремих батальйонів територіальної оборони: у кожному районі області, а також в обласному центрі. Наразі перед військовими стоїть першочергове завдання укомплектувати такі підрозділи військовослужбовцями служби за контрактом за штатами мирного часу.
Насправді бригада та окремі батальйони тероборони як кадровані частини на Прикарпатті функціонують вже не перший рік. Проте, зі вступом у дію Закону «Про основи національного спротиву» чисельність кадру таких частин суттєво збільшилися. Конкретніше – з 20 військовослужбовців станом на 2021 рік до близько 400 за новими штатами.
«Це кадр військової частини – кадр управління бригади та кадр батальйонів. Це, можна сказати так, організаційні ядра, які здатні розгорнути та забезпечити зброєю та матеріально-технічними засобами підрозділи до штату воєнного часу.
Їх основна задача – відпрацювати весь комплект документів за штатом воєнного часу і при необхідності, при команді відповідно розгорнути бригаду, батальйони до штатів воєнного часу, забезпечуючи при цьому всіма видами ракетно-артилерійського озброєння та матеріально-технічними запасами... ,- розповідає Юрій Копадзе.
Відповідно до керівних документів ми зараз здійснюємо роботу щодо комплектування військових частин територіальної оборони. Це стосується як управління бригади, так і управління семи батальйонів територіальної оборони».
Проблеми комплектування
Зі слів командира бригади, на сьогодні перед командуванням частин тероборони на Прикарпатті стоїть завдання вже найближчим часом – протягом лютого місяця, укомплектувати підрозділи на 70%. Комбриг переконаний, що це завдання буде виконано, хоча процес і відбувається не без проблем.
Наразі у сформованих частинах відчувається дефіцит офіцерського, насамперед, молодшого офіцерського, а також сержантського складу.
«Проблема полягає в тому, що відповідно до керівних документів є дуже багато обмежень, які впливають на відбір кандидатів для проходження військової служби.
Так, що стосується офіцерів запасу, є вікові обмеження. Молодший офіцерський склад ми призиваємо до 40 років, старший офіцерський склад – віком до 50 років», - розповідає військовий.
Вихід з ситуації, звісно, є. Командування дозволяє призивати на військову службу за контрактом також офіцерів запасу з перевищенням вказаних вікових обмежень. Проте такі кандидатури повинні в обов’язковому порядку розглядатись атестаційними комісіями відповідних органів військового управління.
Дещо легше справа з призовом на службу солдатів та сержантів.
«Що стосується комплектування військ рядовим, сержантським та старшинським складом за контрактом, вікових обмежень немає взагалі. Тобто ми можемо приймати людей від 18 до (нам треба підготовлених військовослужбовців) до 60 років.
Але при цьому ті громадяни, які не проходили військову службу, відбираються районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і повинні направлятися в навчальні центри для здобуття військово-облікової спеціальності.
Після того будуть проходити службу в підрозділах територіальної оборони. Що стосується військовозобов’язаних і резервістів, які мають військово-облікову спеціальність, то вони направляються напряму до підрозділів територіальної оборони», - розповідає Юрій Копадзе.
Паралельно триває процес підбору кандидатів на службу в резерві. Так, 102 бригада тероборони ще торік розгорнула активну рекламно-агітаційну кампанію із залучення громадян України до укладення контрактів на проходження служби в резерві й вона дає свої результати, адже, як зауважує комбриг, потенційні резервісти телефонують, цікавляться і багато хто вже збирає необхідні документи.
Свої підводні камені, звісно, є і тут.
«Зараз така проблема виникає, що цивільна людина повинна витратити 3 – 4 дні для того, щоб зібрати пакет документів, пройти медичний огляд і після того, після з’ясування усіх облікових даних, після визначення рівня придатності, вона лише підпише контракт на службу в резерві», - розповідає військовий.
Зі слів Юрія Копадзе, у Міністерстві оборони про цю проблему знають і намагаються її вирішувати. Наразі в оборонному відомстві вже проводиться робота із спрощення процедури укладення контрактів на проходження військової служби в резерві.
Деякі позитивні зрушення є вже зараз. Так, Міноборони дозволило частинам тероборони укладати контракти на службу в резерві з військовозобов’язаними, які мають обмеження за станом здоров’я і в тому числі з інвалідами.
Звісно ж, йдеться не про всі категорії осіб з функціональними обмеженнями. Але чоловіки і жінки з ІІІ групою інвалідності, які бажають захищати Батьківщину і рідний край в разі настання найгірших для них часів у складі частин та підрозділів територіальної оборони, вже можуть розраховувати, що у них буде така можливість.
Ситуація з розміщенням частин та підрозділів
Напевно, одним з найболючіших питань для будь-якої військової частини, яка формується, в сучасних умовах є питання розміщення особового складу та матеріальних засобів.
Особливо, коли йдеться про створення такої масштабної системи, як Сили територіальної оборони. Виступаючи на згаданому вже засіданні Уряду, Міністр оборони України Олексій Резніков зауважив, що загалом по Україні станом на кінець січня 80 підрозділів тероборони, тобто майже половина із сформованих в нашій країні, розміщені у 72 майнових комплексах.
Тут варто відзначити, що йдеться не просто про приміщення. Адже існують певні вимоги до території і приміщень, де дислокуватимуться частини та підрозділи тероборони.
«Якщо взяти батальйон, наприклад, там мають бути приміщення для постійного перебування 45 осіб та резерву, робочі місця, режимно-секретні об’єкти, приміщення для зберігання зброї та боєкомплекту, відповідно охорони, сигналізація, підключена на пульт; місце для транспорту і запасу палива, складські приміщення тощо», - пояснив Олексій Резніков.
Отже, не кожен майновий комплекс підійде для цих цілей.
На Прикарпатті, як стверджує підполковник Юрій Копадзе, для розміщення підрозділів територіальної оборони вже підібрано вісім майнових комплексів.
«Із них три майнових комплекси, де будуть розміщуватись (підрозділи ТрО – ред.) – на фондах Міністерства оборони і п’ять майнових комплексів – це було погоджено і є всі погодження з органами місцевого самоврядування щодо розміщення цих підрозділів на балансі територіальних громад тощо», - розповів командир бригади.
Зі слів Юрія Копадзе, в даний час триває процес переміщення підрозділів територіальної оборони на пункти постійної дислокації, а з Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною укладено договори про оплату комунальних послуг.
Не всюди процес переміщення підрозділів до нових пунктів дислокації відбувається без складнощів.
Так, розмістити управління бригади та управління окремого батальйону ТрО міста Івано-Франківськ вирішено на фондах державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».
Наразі отримано відповідне погодження. Втім, якщо одне з наданих приміщень – будівля управління ліспромкомбінату перебуває у нормальному стані: має підведені інженерні мережі, котел для опалення, зв'язок і є цілком придатним до експлуатації, то деякі інші будівлі не експлуатувались протягом близько десятиріччя і сьогодні занедбані.
«Є декілька будівель, які знаходяться в занедбаному стані, які не експлуатувались близько 10 років. Зрозуміло, що там немає ні води, ні каналізації, ні газопостачання, ні скла у вікнах, ні дверей. Вони потребують капітального ремонту», - розповідає комбриг.
Доводити до ладу вказані приміщення планують з допомогою органів місцевого самоврядування. Наразі вже досягнуті відповідні домовленості, визначається обсяг необхідних робіт та фінансування.
Озброєння
Коли говорять про армію, завжди згадують ще один аспект життєдіяльності будь-якого військового формування. Йдеться про забезпечення озброєнням.
Як зауважив Міністр оборони Олексій Резніков, зброєю, одягом, засобами зв’язку та індивідуального оборонного захисту «Сили територіальної оборони поступово будуть забезпечені силами Міністерства оборони».
Своєю чергою, командир 102 окремої бригади територіальної оборони підполковник Юрій Копадзе відзначив, що на сьогодні озброєння прикарпатських частин та підрозділів ТрО зберігається на базах та арсеналах і за рішенням командування може бути передане у підрозділи.
Характер такого озброєння визначається завданнями, які покладаються на Сили територіальної оборони.
Відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву», це:
- своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об’єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;
- участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;
- участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
- участь у підготовці громадян України до національного спротиву;
- участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;
- участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об’єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;
- забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;
- участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;
- участь у забезпеченні заходів громадської безпеки і порядку в населених пунктах;
- участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
- участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;
- участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).
Відтак, виходячи із покладених завдань, йдеться переважно про стрілецьку зброю: автомати, кулемети, ручні гранатомети. Хоча, зі слів командира бригади, буде у бійців територіальної оборони й своя артилерія. Зокрема, наразі штатами передбачено розгортання у складі батальйонів ТрО мінометних та гранатометних підрозділів.
Наразі Сили територіальної оборони на Прикарпатті перебувають у стадії розвитку. Як вже зазначалося, процес цей не проходить без проблем. Адже немає у світі нічого досконалого і шлях до мети завжди тернистий.
Важливо інше – питання територіальної оборони дедалі більше стає предметом обговорення серед українців, насамперед, в контексті все більш реальної загрози відкритого російського вторгнення.
А якщо про щось говорять, то щось тай робиться і це вселяє надію на те, що рано чи пізно система територіальної оборони в Україні і на Прикарпатті зокрема вийде на рівень розвинених країн Європи та світу.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Територіальна оборона на Прикарпатті: цьогоріч суттєво збільшилась кількість резервістів (ФОТО)
В Івано-Франківську відбулися урочистості з нагоди Дня територіальної оборони
Відомо, скільки прикарпатців призвуть цієї осені на строкову службу до війська
На Івано-Франківщині стартує осінній призов
Військовий призов можуть скасувати у 2023 році — Корнієнко
Нардепи схвалили закон, який дозволяє без мобілізації призивати резервістів
