Коронавірус змінив плани багатьох вагітних жінок та змусив систему охорони здоров'я шукати способи, як під час епідемії забезпечити безпечні пологи тисячам породіль по всій Україні.
У той час, коли невідомий вірус закрив світ на карантин, майбутні матусі готувалися і готуються до того, що вони народжуватимуть у час, коли навіть у магазин сходити стало небезпечно.
Історії відчайдушних франківчанок зібрала Фіртка.
Налаштувалася на позитив, бо іншого вибору не було
Марта Безносюк 29 квітня народила дівчинку Яночку.
Марта - медик за освітою, працює дитячим лікарем, тому до ситуації, в якій довелось народжувати, підійшла з розумінням.
"Коли запровадили карантин, трохи переживала і спочатку навіть стало страшно і сумно, але зрештою розуміла, що треба налаштуватися, що народжуватиму у час епідемії та карантину. Вибору не було", - говорить молода матуся.
Народжувала жінка в Івано-Франківському міському перинатальному центрі.
"Перед оглядом потрібно заздалегідь зателефонувати лікарю, він виходить до дверей приймального відділення і зустрічає свою пацієнтку. Із собою вагітна обов'язково має мати маску і рукавиці", - говорить жінка.
Особливої підготовки до пологів у період карантину не було. Але жінка каже, що заздалегідь попередили, що ні партнерських пологів, ні відвідувачів не буде.
"Партнерські пологи у нас були під питанням від початку. Я, як медик, розуміла скільки зайвого може побачити мій чоловік (сміється - авт.), а чоловік спочатку хотів, але все ж не наважувався. Напевно, так мало бути й це питання само собою у нас відпало", - говорить Марта.
Пологи були у повних 40 тижнів. Жінка жартує, що малеча теж собі влаштувала карантин у животі й ніяк не хотіла з'являтися.
"При поступленні всім вагітним роблять експрес-тест на коронавірус (беруть кров з пальця), результат одразу показали й дали сфотографувати. У мене був негативний, що додало впевненості та трішки заспокоїло", - пригадує Марта.
Дитині експрес тест на COVID-19 після народження не робили, тому що у мами був негативний.
"У родзалі, все як і зазвичай - всі у масках і рукавицях, більшість лікарів у респіраторах", - пригадує Марта.
Немовля відразу дали матері та перевели у бокс.
Найтяжчим, зауважує жінка, було відновлення після пологів, адже нікого з рідних не було поруч. Хоча, каже, що персонал ставиться з розумінням до породіль, але рук на всіх не вистачає.
"Чоловік підходив до вікна, щоб мене побачити (і, до речі, дуже багато там ходило попід вікнами). Персонал біля кожної жінки сидіти не буде, але загалом підходили час від часу. Кому важче - їсти приносили, передачі теж приносили".
Вперше свою новонароджену донечку тато побачив по Вайберу.
Виписали жінку з малечею додому після трьох повних діб. При виписці зробили усі необхідні щеплення.
Не так було важко фізично, як морально...
Вдруге мамою у час карантину стала франківчанка Діана Ярош. 13 квітня на світ з'явилася її донечка Софійка.
"Це мої другі пологи. Ми з чоловіком з першого місяця вагітності готувалися саме до партнерських пологів. На курси потрапити не вдалось, бо дату курсу призначили ближче до пологів і скасували через карантин. Зате ми переглянули багато тематичних відео. Готувалися самостійно. Коли на восьмому місяці вагітності я почула, що оголосили карантин, в мене почалася паніка, бо я зрозуміла, що не тільки мій чоловік не зможе бути зі мною, а взагалі нікого не допустять до мене в палату - ні до, ні після пологів", - ділиться спогадами жінка.
Про домашні пологи, за її словами, не могло бути й мови, бо перші у жінки були дуже важкими - лікарі рятували і її, і дитину.
"За тиждень до пологів я відчула, що не народжуватиму природним способом і потрібно йти на кесарський розтин. Не знаю звідки це відчуття - просто інтуїція, а я її завжди слухаю. Всі рідні та лікар відмовляли мене від цієї ідеї, але я наполягла на своєму і мені сказали йти у пологовий, готуватися до операції", - говорить жінка.
Народжувала Діана у міському відділенні. При поступленні зробили тест на коронавірус та оформили у палату, де була ще одна породілля.
"Весь персонал та породіллі в масках та рукавичках. Нам міряли температуру два рази на добу. Інколи й три. - пригадує Діана. - За день до операції УЗД показує, що моя дитинка обмотана пуповиною на шиї чотири рази, тому рішення про кесарський розтин було абсолютно виправданим. Тим більше я не могла ризикувати життям донечки через тяжкий досвід перших пологів та свій вік. Операція минула успішно. Дитинку одразу дали мені й вона була поруч всі 10 днів, поки ми перебували у пологовому".
Ті десять днів у пологовому стали для Діани справжнім "пеклом" - жінка слабка після операції, рідних поруч немає, та ще й мало персоналу - хтось звільнився, хтось не може вчасно добратися на роботу, через відсутність маршруток, а хтось сидить на карантині, бо контактував з "можливим" хворим.
"Мені навіть не так було важко фізично (хоча це було важко), як морально. Навколо чужі люди, всі метушаться, бігають. Туалет, як на зло, в самому кінці коридору, йти довго, важко, через біль в животі. Дитинка сама в палаті, бо після пологів до мене нікого не підселили. Рідні могли тільки передавати якісь передачки у віконечко на першому поверсі. Були серед персоналу і хабарники, які натякали, щоб їм щось дали, а як не давали, вони поводилися агресивно", - додає Діана.
Щоб підняти собі настрій, жінка вирішила писати у соціальній мережі дописи зі своїх пологових буднів, описуючи різні ситуації.
А ще, пригадує, серце зігрівав чоловік під вікнами пологового та усміхнене личко малесенької Софійки поруч:
"Єдине, що мене тішило, - це підтримка коханого. Він приходив під вікна палати, робив мені приємні сюрпризи, довго розмовляли телефоном".
При виписці малечу на коронавірус уже не перевіряли, бо температура та стан дитини були у нормі.
Радість - це коли у тебе одна смужка у тесті на коронавірус
Софія Бєлікова 25 квітня у Львові народила дівчинку Вікторію.
Народжувала жінка у пологовому на вул. Раппапорта.
"Дата народження, яку поставили на УЗД, припадала на 17 квітня. Я прийшла на прийом до лікаря 15 квітня, він мене оглянув і сказав, що чекає мене завтра з речами. Я не спала цілу ніч, переживала, думала ось-ось почнуться перейми. Зранку мене привезли у пологовий", - згадує жінка.
Перше, з чим породілля зіткнулася при оформленні - це тест на коронавірус, його відразу зробили при поступленні. Для тесту беруть кров, він є безкоштовним і нагадує тест на вагітність, але щоб було радісно має показатися не дві смужки, а одна.
"Це люкс, що вагітних перевіряють", - відзначає Софія.
Також каже, що карантин "перепаскудив усе перебування породіллям", адже не можна було не тільки виходити на вулицю, але й не пускали рідних.
"Родичів не пускали, оскільки вони могли бути носіями вірусу, проте налагодили схему передачі необхідних речей через чергових медсестер. Ще коронавірус унеможливив партнерські пологи. Що теж доволі неприємно", - говорить жінка.
Також зауважує, що було б добре, якби у пологовому була психологічна допомога для породіль.
"Це одне з найактуальніших питань. Ніякої підготовки немає. Я питала про психолога, тому, що сильно хвилювалася, ніякого психолога немає. На стінах є багато постерів проте, як годувати, про депресії, але цього ж недостатньо. Хоча б раз на тиждень психологічну підтримку або уроки дихання при пологах могли б організувати", - додає Софія.
Ділиться жінка і неприємними спогадами із пологового:
"Важливий момент, яким я б хотіла поділитися - це щотижневі огляди професора. В палату заходить консиліум з лікарів, зачитують дані породіль, питають чи все гаразд і виходять. Але я мала необережність поскаржитися, що дитинка дуже товчеться вночі і я дуже складно засинаю. Після чого мені сказали "ходіть". Я встала, взяла рушник і вийшла в коридор. Так з декількох палат ще повиходили дівчата. Що буде відбуватися - ніхто не каже. Нас запросили на огляд на гінекологічному кріслі. Я думала, мене огляне мій лікар. Але ні, за моєю спиною зібралася купа лікарів пологового. Мене попросили роздягнутися. Роздягнутися при 10 чужих людях. Я сказала, що напишу письмову відмову від такого огляду і що я не просила чужого лікаря мене оглядати. На що мені сказали "так треба", і відправили на крісло. Насправді, це було жахливо. Це просто варварство. Після чого я проплакала цілий день. Таке собі показушництво і створення видимості роботи".
На сьомий день перебування Софії у пологовому почалися перейми.
"Пологи пройшли спокійно, о 1:15 год я народила дівчинку, перед цим підписала документи, що я хочу щоб її приклали до грудей в перші хвилини її життя і про укол з препаратом, щоб вийшла плацента. Потім мене перевезли у палату і відразу залишили з дитиною. Я недосвідчена мама, не знаю, що робити з такою маленькою людиною. Але мені пощастило і вона не плакала до ранку. Зранку почався аврал - діти кричали, мами переживали. Напевно, нормальний день для пологового", - каже жінка.
Також вона розказує про роботу персоналу і зауважує, що варто більше пояснювати молодим мамам, котрі не мають досвіду.
"Хочу відзначити роботу медсестер. Насправді, допомагали тільки старші жінки, особливо, коли дітки плакали вночі, вони приходили, питали, що не так і рекомендували, що зробити. Молодшим було все одно. Друга година ночі - з сусідньої палати діти заливалися сльозами, до них ніхто не підходив. Кожного ранку в палату приходив педіатр, який перевіряв вагу дитини, пуповину і казав мамам, що робили далі. Цих рекомендацій не просто не достатньо, вони дуже мізерні. Як обробляти пуповину і купати, як правильно тримати, про принципи годування, як зрозуміти, чи дитинка наїдається, які мають бути випорожнення і що зі шкірою, що з ручками, ніжками. Цього всього - не було. Ми викликали лікаря додому і тоді нам провели дуже детальну консультацію і заспокоїли. Я вважаю, це повинен робити педіатр в пологовому".
Бебі бокс дали на другий день після пологів.
"Багато речей ми придбали завчасно, але, по факту, бейбі бокс - велика допомога".
Виписують породіль на четвертий день, якщо у дитинки високий білірубін чи погано набирає вагу, можуть затримати на довше. Щеплення безкоштовні. Тест на коронавірус малятку не роблять, якщо у мами він негативний.
А тим часом в Івано-Франківську за майже два місяці карантину - березень і квітень на світ з'явилися 309 немовлят. Ми вітаємо щасливих батьків та бажаємо їм та їхнім малятам міцного здоров'я та багато радості.