Сьогодні, 27 серпня, в Івано-Франківську відзначили 164-ту річницю з Дня народження Івана Яковича Франка.
Франкові читання в місті вже традиційно з 2010 року організовує Громадський Інститут аналітики та Просвіта Прикарпаття, пише Фіртка.
«Сьогодні день народження Івана Франка. Ми щороку проводимо читання його творів. Наші друзі в Коломиї, Херсоні також проводять такі читання. Хтось може читати вдома, у родинному колі. Минуло небагато років з часу, коли ми здобули незалежність. Франка подавали таким, як було потрібно владі, а він є зовсім іншим. Самі читання важливі, бо вони мають виховувати еліту, яка має вести за собою весь народ», - говорить голова Громадського Інституту аналітики Віталій Перевізник.
Відтак, на площі Івана Франка перед облмуздрамтеатром зібралось кілька десятків містян, представники влади, інтелігенція, щоб у цей день згадати творчість великого Каменяра.
«Сьогодні читатиму тріолет з циклу «Карта любові». Хочеться вогнища любові, емоцій, як і кожній романтичній жінці. Це один із моїх улюблених творів. Його читаю вже третій рік поспіль», - ділиться заслужена артистка України Галина Баранкевич.
Довідково:
Іван Якович Франко - прозаїк, драматург, поет і публіцист, економіст, учений-енциклопедист, політик, перекладач. Іван Якович був і великим українцем, і достеменним європейцем, якого визнав сам Відень, канонізувавши на доктора філософії.
Прожив неповних 60 років, а написав близько шести тисяч творів — літературних, публіцистичних, наукових. Його доробок — єдиного з українських письменників і вчених — видано в 50-ти томах, а згодом планується видати — 200 томів його творів.
Франко розпочав літературну діяльність у 12 років, а перший твір опублікував у 18.
Він брав найактивнішу участь у громадсько-політичному житті — причому на перших ролях ініціатора й організатора соціалістичного руху в Галичині. Він же з 1899 року член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, де очолював у різні роки філологічну секцію, етнографічну комісію, був редактором багатьох видань.
Зазнав переслідувань та тюремних ув'язнень.
Ім'ям Франка позначена боротьба за модернізацію України в новітній історії на європейських цивілізаційних засадах XIX століття та пошук контурів нашої епохи, коли «наука стане верховним принципом історії».
9 листопада 1962 року ухвалено урядову постанову про перейменування на честь 300-річчя заснування міста Станіслава на місто Івано-Франківськ.
До слова, 5 лютого 1994 року республіканська газета «Голос України» опублікувала матеріали з архіву під заголовком «Сталін у Станіславі, звісно, ніколи не був». У публікації вказувалося, що ще в жовтні 1949 року М. Хрущов просив у Сталіна дозволу «переименовать город Станислав в город Сталинокарпатск». Пізніше були й інші пропозиції, наприклад, назвати місто Прикарпатським, але остаточно вирішили увіковічити ім'я Великого Каменяра, життя і діяльність якого були тісно пов'язані як з містом, так і з краєм у цілому.