Гуцульська коляда Верховинщини стане нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО.
Про це журналістам Суспільне Карпати розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук.
"Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я думаю, що з Божою поміччю ми це допровадимо до успішного завершення, і весь світ буде знати нашу коляду. Це буде офіційне визнання", - зазначив отець Іван Рибарук.
Колядувати починають після закінчення Різдвяної літургії. Тоді із церкви виходять чоловіки у кептарях та шикуються у ряд. У декого в руках - гуцульські топірці, трембіти, роги чи скрипки. Після цього починається святковий урочистий обхід довкола церкви. Навколо храму утворюється кільце. Коляда лунає по-різному: то стихає, то знову набирає сили. Потім із церкви виходить священник, який благословляє колядників.
Загалом, за словами отця Івана Рибарука, святкування Різдва Христового відрізняється від того, як відзначають цей день в Україні. Найкраще, каже священник, приїхати та почути гуцульську верховинську коляду на власні вуха.
Гуцульська коляда Верховинщини у грудні 2019 року була внесена Мінкультом до переліку нематеріальної спадщини України.
Читайте також:
Дідух, павук і кутя: чому традиційне Різдво святкують зі збіжжям
На Прикарпатті збудують культурно-мистецький центр косівської кераміки