Один з лідерів збірної України зі спортивної гімнастики, учасник Олімпіади-2012, 26-річний калушанин Віталій Наконечний несподівано вирішив закінчити спортивну кар’єру і податися до одного з найвідоміших цирків світу — «Дю Солей».
Минулого року на Олімпійських іграх у Лондоні один з найкращих вітчизняних гімнастів Віталій Наконечний разом із збірною України показав видатний на той момент результат і здобув третє місце.
Після того, як у прямому ефірі на Першому Національному показали підсумкову таблицю фінальних змагань, гордість за країну переповнювала, адже бали, поставлені суддями, вперше за довгі роки вивели Україну на призове місце. Та радість, як виявилося, була передчасною. Українці були позбавлені медалі, а причиною такого рішення стала апеляція, подана командою з Японії. Апеляцію задовольнили і, як наслідок, українська команда опинилася четвертою. Як би там не було, але наша команда довела, що є однією з найсильніших у світі, а сам Віталій ще й зайняв високе шосте місце в індивідуальних вправах. Втім, після цього калушанин випав зі спортивної орбіти. Новий змагальний сезон збірна України розпочала без нього.
— Віталію, чому ти вирішив завершити свою спортивну кар’єру?
— Це було дуже непросте рішення, проте після завершення Олімпіади я остаточно зрозумів для себе, що сучасний спорт вже далеко не є тим самим спортом, де визначаються найкращі спортсмени за спортивними принципами. Сьогодні спорт — це політика, що підтвердили Олімпійські ігри-2012, коли нашу команду відверто засудили, позбавивши заслужених нагород. Зі збірною України ніхто не рахувався. Ми ж несподівано для багатьох почали підходити до трійки найкращих у фіналі, ввійшли до числа призерів, а це, очевидно, не входило в нічиї плани. З одного боку, таке ставлення можна зрозуміти, адже спортивну гімнастику в нашій країні обходять стороною. Нас просто не помічають, не спонсорують на державному рівні. І це при тому, що з кожним роком зростає складність нашого виду спорту, що вимагає відповідної підготовки. Це, до слова, також одна з причин того, чому я пішов зі спорту, адже я засумнівався у тому, що зможу протягнути ще чотири роки, до наступної Олімпіади, на такому високому рівні.
— Але ж ти був одним з лідерів збірної України, до того ж, показав доволі високі результати на згаданих Олімпійських іграх…
— На сьогоднішній день наша гімнастична збірна переживає зміну поколінь. Ми маємо молодих та перспективних хлопців, які дуже потужно і вперто працюють, до того ж, повірили, що нічим не гірші від наших суперників. Але якщо порівнювати наш молодіжний склад, та й основний, з іншими збірними світу, в нас справді дуже малий вибір спортсменів. А все тому, що ми не маємо відповідних залів для підготовки, та й, зрештою, немає грошей на розвиток нашого виду спорту. Спеціалістів теж стало дуже мало, їх, напевно, можна перерахувати на пальцях в нашій країні.
— Чи не було у тебе бажання займатися тренерською роботою?
— На сьогоднішній день тренерська робота — важка і, як це не прикро, невдячна справа. Тому я навіть не розглядав таких варіантів.
— Чим займаєшся зараз, після завершення активних виступів у спорті?
— Для багатьох це буде досить несподіваною новиною, але я працюю за кордоном, в одному з найкращих цирків світу — «Дю Солей». Відверто кажучи, дуже радий, що після спорту зміг найти себе у цій сфері, адже цирк — очевидно, найкращий варіант для гімнаста після закінчення спортивної кар’єри.
— А ти займався чимось таким раніше?
— У тому й справа, що не стикався раніше з нічим подібним. «Дю Солей» захопив мене тим, що це дійсно найкращий цирк у світі, який має, водночас, дуже складну і красиву програму. Номер, в якому я працюю, називається «HIGH-BAR». Мова йде про апарат, що розташований на 12-метровій висоті, який складається з трьох поперечин і так званого лопінгу (гойдалки). До речі, зі мною в номері працює теж колишній гімнаст з України, а загалом, у шоу є ще декілька наших екс-спортсменів.
— Незабаром «Дю Солей» завітає з гастролями до Києва. Які очікування від виступу на Батьківщині?
— Мені дуже хочеться виступити в Україні, адже на шоу, яке проходитиме практично в рідному для мене за гімнастичним минулим столичному Палаці спорту, прийдуть мої рідні та друзі. Тому хочеться порадувати їх своїм виступом.
Андрій МЕНІВ, "Галицький кореспондент"