1899 4 вересня відкрили й освятили новозбудовану єврейську синагогу (тепер – вулиця Страчених націоналістів). Збудували її за проектом віденського архітектора Вільгельма Стясного, виконали – в еклектично-мавританському стилі, прикрасивши чотирма вежами, увінчаними зірками Давида, пише Репортер
1899 У Станиславові народився Чеслав Хованець (1899-1968) – польський історик і краєзнавець, автор книжки «Вірмени у Станиславові в XVII-XVIII століттях» та багатьох публікацій з історії Станиславова.
1899 29 вересня заснували філію «Руського педагогічного товариства».
1899 У Станиславові оселився відомий український композитор Денис Січинський. Тут він став одним з керівників товариства «Боян», заснував першу українську музичну школу, музичне товариство, кілька хорів у приміських селах, написав свої відомі твори.
1899 21 грудня відбулися звітні збори «Руської бесіди». Головою обрали судового радника Карановича.
1899 У Станиславові народився Францішек Котлярчук – останній президент (голова) міста напередодні Другої світової війни 1937-1939 роках.
1899 Після смерті пастора євангелістської кірхи Гагергейма його наступником став вікарій Теодор Цьоклер, який організував її реставрацію. У 1900 році кірха замість тимчасової отримала нову капітальну вежу.
1899 Група з 30 батьків звернулася до намісництва з вимогою утворити в існуючій гімназії українські класи. Однак, шкільна комісія Галицького сейму, де переважали поляки, заяву відхилила, посилаючись на відсутність українських педагогів.
1900 У березні на території Княгинина-Села відкрили «Ювілейний заклад імені цісаря Франца Йосифа I для старців та калік». Будівництво розпочали у 1898 році за проектом міського архітектора Карла Захаріясевича – з нагоди 50-річчя перебування на престолі цісаря. Збудувала комплекс фірма Лібесмана. Він складався з двох симетрично розташованих корпусів, позаду – їдальня та шпиталь. Тут знайшли притулок порівну представники двох віросповідань – християни та іудеї – загалом 72 людини. Тепер залишився один будинок на Галицькій, 101 – музична школа №3.
1900 У Княгинині-Колонії почав працювати новий нафтоперегінний завод, так звана «рафінарія нафти», що належала братам Олександру та Бернарду Габерам (тепер тут котельно-зварювальний завод).