Скрипник Любов Миронівна – лікар-гастроентеролог першої кваліфікаційної категорії Медичного центру Оксфорд Медікал Прикарпаття, кандидат медичних наук.
Коронавірус завдав значних збитків кожному із нас. Хтось постраждав у економічному плані, хтось у плані здоров’я, хтось втратив близьких людей. Для когось хвороба минула без зайвих проблем за лічені дні, а хтось мучився багато місяців і був на межі життя та смерті. Інколи перенесений COVID-19 – це дрібниці, в порівнянні з ускладненнями.
На сьогодні, ми зустрілися із масовим спалахом захворювання на Прикарпатті, що не в останню чергу пов’язано із туризмом, масовими святкуваннями, байдужим відношенням до правил безпеки. Маємо те, що маємо. Важливою проблемою стала мутація вірусу – поява нового, як його вже назвали «британського» штаму. Новий штам характерний високою вірулентністю, тяжким перебігом інфекційного процесу, високим ризиком ускладнень з боку нервово системи та травного тракту. Ми зупинимося на постковідних розладах кишківника.
Яким чином коронавірусна інфекція може вражати травну систему?
Близько третини пацієнтів при появі перших симптомів коронавірусної інфекції відмічають діарею, не пов’язану із отруєнням чи іншими розладами кишківника. Діарея здебільшого триває кілька днів та усувається медикаментозно.
Даний факт наштовхнув вчених на думку: «Чи несе SARS COV-19 вплив на кишківник та чи може він зберігатися у фекаліях?». Задля цього дослідники із Гонконгу відібрали історії хвороби 100 пацієнтів різного віку, які перенесли коронавірусну інфекцію. Особливу увагу звернули на показники аналізів крові, калу, дані зібраних скарг. Вивчивши дані, лікарі дійшли висновку, що:
- мікрофлора кишківника має значний вплив на перебіг інфекції, адже однією з функцій мікрофлори є імунна відповідь;
- в осіб з перенесеним COVID-19 відмічається ослаблення мікрофлори та зниження рівня корисних бактерій;
- розлади мікрофлори досягають піку на 7-10 добу захворювання, що, власне, припадає на період так званого «цитокінового шторму» - масивного запалення і перенавантаження імунної системи
- дані зміни тривають ще близько місяця після перенесеного захворювання.
Щоб зрозуміти причину на клітинному рівні, дослідники із Нідерландів спробували культивувати (тобто виростити) in vitro вірус на окремо взятих клітинах кишківника. Дослідження було успішним, що підтверджує факт того, що збудник коронавірусу може вражати епітеліальні клітини кишківника. Це пояснюється наявністю рецептора АСЕ2, який сприймає вірус та пропускає його всередину клітини.
Клінічні прояви пост ковідних розладів кишківника
Наскільки ми зрозуміли, коронавірусна інфекція уражає клітини кишківника приблизно у третини хворих. Це запускає патогенетичний механізм синдрому мальабсорбції – уражені клітини ворсинчастого епітелію тонкої кишки втрачають здатність всмоктувати поживні речовини, порушується функція кишкового пристінкового травлення, всмоктування води та мінералів у товстому кишківника. Розвивається тривала діарея.
При діареї пацієнта турбують такі симптоми:
- періодичний біль у животі;
- бурчання у животі;
- втрата апетиту;
- значне схуднення;
- дефекація неперетравленими домішками їжі;
- порушення водно-сольового обміну;
- часті болючі позиви в туалет;
- неоформлений кал вкрай неприємного запаху.
Тривалість діарейного синдрому залежить від ступеня ураження кишківника. В деяких випадках патологія минає без будь-яких проблем. Але часто після перенесеної інфекції зміни структури стінки кишківника є надто вираженими й у пацієнта виникають проблеми із відновленням мікрофлори. Згодом можуть формуватися неспецифічні виразкові коліти та навіть онкопатології.
Тому рекомендую при наявності проблеми одразу звернутися до лікаря. Ми сформуємо індивідуальний курс лікування, який відновить ваше здоров’я та дозволить усунути неприємні спогади про захворювання!
Записатись на прийом можна за телефонами: (0342) 777 299; (050) 3 777 299; (097) 4 777 299.
Партнерський матеріал