Вберегти місто від зарази рогулізму

Ми хочем тиші, хочем храмів,
ми хочем музики й садів.
А всі залежимо від хамів,
від хрунів, хряків і вождів.


                              Ліна Костенко

 

Я народився на Волині, але 35 із своїх 42-х років прожив у Івано-Франківську. У цьому місті я зустрів свою дружину і всіх своїх найкращих друзів. Тут народилися мої діти і, сподіваюся, будуть жити мої внуки. Я ніколи не покидав цієї території більше, ніж на один місяць (за одним прикрим виключенням, коли довелось бути відсутнім аж цілий рік), а отже, мабуть, маю право сказати, що моє місто – це і є моє життя.


Та з роками все частіше ловлю себе на думці, що мій Станиславів мені болить. Як і раніше, готовий «до хрипоти» сперечатися  на тему «Франківськ – найкраще місце на землі», але іноді мені видається, що в житті міста з’явився деякий дискомфорт. Він проявляється в дрібницях, які стають дедалі помітніші і потрохи перетворюються на тенденції. Є загроза, що одного дня тенденції  стануть нормою. Ось кілька прикладів таких дрібниць.


Ми, якось непомітно для самих себе, змирились з тим, що лаяти владу треба, бо вони всі –злодії. Приходити в театр в джинсах і светрі – це нормально, бо там холодно. Кидати на тротуар недопалки (це ми) і обгортки від морозива (це наші діти) можна, бо в місті недостатньо сміттярок. Припаркувати авто за принципом «а мені тутай треба» і заблокувати рух для сотень інших водіїв – не проблема, я ж ввімкнув(ла) «аварійку» і т.д. і т.п.

Прикладів  такої рогульської (дуже влучне галицьке слівце) поведінки у нашому місті –  безліч. Спільним у них є те, що завжди знаходиться причина, яка, як виявляється, виправдовує таку поведінку. При цьому дратує не стільки наявність у місті певної кількості рогулів, адже вони є невід’ємною складовою в житті будь-якого міста, скільки терплячість решти мешканців, тобто нас з вами, «нормальних». Нам некомфортно, але ми мовчимо і, тим самим, щоразу погоджуємось з їхніми «рогульськими» аргументами.

 

Може тому, що добре знаємо, більше того – впевнені, що наше «я дуже перепрошую, але чи не могли б Ви, якщо Ваша ласка, …» скоріш за все нарветься на хамську відповідь з вказанням конкретної адреси, куди ми маємо зараз піти. І тоді прийдеться або «втертися» і «піти», або затриматись біля рогуля на певний час і довести йому, що він неправий. А це складно, а в деяких хронічних випадках і неможливо. Та й часу немає. Легше промовчати, а обурення своє висловити де-небудь на каві серед собі подібних. До речі, теж не дуже голосно, бо можуть почути рогулі за сусіднім столиком і знову виникне загроза «втертися» і «піти».


Дрібниця, але шкода, що не відчувалось особливого обурення міської громадськості з приводу того, що один з книжкових ярмарків, який донедавна розміщувався в самому центрі міста, називався «Книгошара». Хоча щоразу, при наближенні до цього, з дозволу сказати, «храму друкованого слова» хотілося відкинути всі «перепрошую» та будь-які інші  словесні «цюці-бабки» і без зайвих церемоній сказати «творцеві» цього шедевру його ж мовою: «Зміни назву, ти ж книжками торгуєш, лоШАРА!!!».


Я не знаю, чи було б це правильно, бо, опускаючись у розмові до їхнього рівня, ми самі ризикуємо стати одними із них. Але що робити, якщо нормальні слова не допомагають?


У мене немає готового рецепту. Але я впевнений, що «рогулізм» (якщо використовувати вже це слово як термін) є подібним до ракової пухлини. Спочатку він опановує окремих людей, згодом, коли кількість рогулів стає критичною, починають хворіти окремі органи міського організму, далі наступає агонія і смерть – міська громада перетворюється на населення, а місто на населений пункт.


Думаю, що проблема сама не «розсмокчеться». Очікувати від хамів «…тиші, …храмів, …музики й садів» марна справа. Потрібне втручання кожного із нас.


Цього року нашому містові виповнюється 350. Десятки поколінь станиславівських містян творили тут особливе міське середовище і неповторну міську культуру. Ми, нинішні мешканці, отримали це місто у тимчасове користування і зобов’язані будемо передати його нашим нащадкам. Ми тут живемо, тут будуємо свої будинки, садимо дерева і вирощуємо своїх синів. Це наша культурна територія і її збереження є нашою персональною відповідальністю як перед попередниками, так і перед наступниками.


Що робити? Для початку, пропоную не мовчати. Наше місто потребує відкритої дискусії. Запрошую всіх до розмови, а «Західному кур’єру» дякую за можливість висловитись.


З повагою, Павло АНДРУСЯК,

Західний кур'єр


11.02.2012 Павло АНДРУСЯК 1040 12
Коментарі (12)

Юрій 2012.02.11, 13:30
підтримую тебе, Павло!
ігор 2012.02.11, 15:00
У всі часи і всюди (у містах) частина людей створювала місто, а частина користувалась. Для того, аби "користувачі" не парейшли границю були створені станові і суспільні перепони. Ті ж рогатки (але всередині)в громадському і навіть економічному житті. Все просто.Ясна річ скоробогатько міг доскочити до істеблішменту, але всі рогатки вибудовувались таким чином, щоб забезпечити порядок речей і норми співжиття. І цей "новонавернений" обов'язково мусив мімікруватись і набирати (хай навіть у наступному поколінні)рис містянина. Отже жорсткий механізм примусу і контролю. Але біда в тому, що зараз всі згодились з радянським спадком. Це дуже вигідно.У нашому місті 90%"першого покоління" і більшість хоче вижити і вжитись. Хто ж має право на цей спадок і матиме право висловити ці норми поведінки і контролювати їх.Ви ж ніхто не схочете повернути бодай частину спадкоємців,яким по справжньому щось болить, бо доведеться потіснитись та ще й почати слухатись. А в самих збудувати правдиву і природню ієрархію, пардон, "кишка тонка"! Єдиний спосіб об'явити наступне десятиліття "Часом становлення містової психології" і спільно виробити жорстокі норми співжиття. Не "пити кров" один з одного, а починаючи з себе, кожному згодитись на режим жорсткої моралі і жертовності щодо міста. Не «місто в мені» а «я в місті». Щотижня всюди розпочинати день з «осанні місту», в школах, установах, військових частинах, серед студентів і чиновників, на приватних підприємствах і по телебаченню… Колись було таке гасло: «Зробим місто-містом» Але це стосувалось лише кошторисів і матеріальних речей. Через те воно і лишилось голослівним. А я би пропонував якесь таке «Інвестуймо себе і свою родину в наше місто». І перестати думати як я своїх дітей відправлю десь у вирій, інше місто.
Василь 2012.02.12, 09:22
Здається відома людина, інтелігент, а таку дурню несе - бореться з наслідками... Та риба з голови гниє - все звідти.... От би спитав свого КРУЦЯ чому той народ продав з потрохами - чого напхали у владу сміттюхів всяких????Чого побори з народу беруть??? А то рагулів виховують!!!! Та лишіть ви рагулів у спокої - у них є право бути рагулями, це не вони палатки з книжакакми кладуть - це у всіх!!!!! Містах України поставили ту ШАРУ... ПО ВСІХ МІСТАХ УКРАЇНИ!!! Тобто не рагуль це клав, а якєсь інтелігентне падло, яке торгує не наркотиками, а книжками. Ось і вся різниця... А люди які там продають не рагулі - а прості галицькі жебраки, що хочуть заробити пару гривень. І щасливі може що не горілку женуть й розливають у підворітті... ДЕ ВЛАДА? ДЕ ІНТЕЛІГЕНЦІЯ продажна???? Залиште рагулів - то колись за комуністів все спихали на Биків - так їх тоді називали... мовляв які не свідомі - солому з колгоспних полів та бурачиннє крадуть. І кликали таких комсомольців як от нині помаранчевий Андрусяк аби з биками-рагулями боролися... А Банда у Кремлі сиділа й по закордонах гроші партійні відмивала. ТЕПЕР ЩО ЗМІНИЛОСЯ??? ПРАПОР і ГЕРБ????
Василю 2012.02.12, 09:55
Василь ВЗАГАЛІ не зрозумів про що стаття. БО РАГУЛЬ:)
Ігор 2012.02.12, 10:15
"Риба з голови гниє", але чому вона взагалі починає гнити? А тому, що з нею нічого не роблять. Який народ - така і влада! Влучно сказано Павлом, що кожен себе виправдовує, шукає причину, щоб і надалі спостерігати і нічого не робити.
Місцевий 2012.02.12, 13:13
До ВАСИЛЯ: з причинами вже пізно боротися. Тому й доводиться тепер боротися з наслідками, бо мине трохи часу і ці нинішні наслідки вже стануть причиною!
Місцевий 2012.02.12, 13:33
На відміну від п. Павла, я народився в Станіславі і є корінним містянином у третьому поколінні. І оте нахабне засилля рагулів у місто з болем спостерігаю давно. І прикладів рагулізму можу наводити безліч. Конкретних прикладів - з фактами, адресами і прізвищами. Якщо раніше наше місто, вибачте, засирали "асвабадітєлі", то тепер "хазяями" "європейського" міста Станиславова стають хруні: продав поле, вишпортав гній з-під нігтів, відкрив "бізнес" у місті. Обліпив свій "магазін" кольоровими плакатами, чічками і лямпочками, та так, аби все "блищєло", поставив свого "джіпа" на газон перед входом у "магазін" (а мені по барабану!), лускає "сємочки" - лушпиння на бруківку ("а мені пофіг!"). А найгірше, що ніхто йому на це увагу не зверне, бо на більшості постах в міських управах - ті ж хруні, завжди знайдеться кому заступитись (куми, свати, брати, односельчани). І побороти це, схоже, не скоро вдасться. На жаль.
Місцевий 2012.02.12, 13:40
Якби знайшлися однодумці, та й відкрити б сайт на зразок raguli.if.ua, на якому дати можливість усім небайдужим не лише висловлювати свої думки з цієї проблеми, але й вміщувати конкретні приклади рагулізму з фотографіями, з прізвищами, з адресами. Таку собі "дошку пошани". Хто зголошується? Може Ви, п. Андрусяк?
Час 2012.02.12, 20:22
п.Місцевий!абсолютно погоджуюся зВашими думками.Біда в тому,що ото сотворіння,яке ніби вишпортало гній з під нігтів,це не правда,воно з тим і ходить і смердить.Як воно приїхало із села, то хоч би вчилося,але воно сидить за столом і показує коліна,ходить дрібонько і хоче керувати...,доречі коліна як і нігті треба мити.Згадую п.Радецьку,перечитую інші коментарі і приходжу до висновку,що не треба ображатися,коли критикують.В нас,в теперішній час, всі поназивалися панами,через прошу і перепрошую,а постоїш біля такої пані і треба перепросити і скоренько втікати ....,бо крім нігтів ще й запах,ВБИВАЮЧИЙ, падає все...!!!Приємно,що хоч хтось приглядається до нігтів і прислухається до запаху.УДАЧІ НАМ ВСІМ! І бажаних,класних дівочок згарним смаком і запахом,бо це КАЙФ!!!!!!!!
Пардон 2012.02.12, 23:25
Село в зв"язку з розпадом колгоспів переїхало до міста, основний вид заробітків спекуляція, та ремонти,будова,охорона, міліція, ось і роблять з міста село.
не місцевий,але підтримую м 2012.02.13, 19:43
Найліпше лускають семки і плюють на три метри в довжину,то на вул.Надрічній.А потім під вікнами до 3-ї чи до 4-ї ночі горланять як недорізані бики,...закінчується ця гулянина мордобоєм.Ось так розуміють рагулі життя в Станиславові.Воно приїхало робити бізнес в місто,тобто обкрадає своїх,рідних патріотів-борців,а коли заходить в будинок то на своїх черевиках несе болота на 5 кіло і не хоче зрозуміти і навчитися елементарної культури,етики.Тому і такі їхні діти,яких так само нема кому навчити.Коли приїзжають в село їх називають панами(пасувало б додати смердючими).Ось такі-то справи п.місцевий!тримаймося разом бо засмородять до невпізнання...!
Destroer 2012.02.15, 09:03
всі люди є різні...А думки Павла попахують нацизмом. ........ .......... ........... ....... .......... ...........???
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

971
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1984
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2856
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3491
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3690
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6882 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3874

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5688

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6827 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7642
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2479
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4744
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5128
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

497
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

960
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1830
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3414
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

937
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1805
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3709
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3933 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5469