В'ячеслав Жегар – професійний мандрівник і організатор активних турів в гори. Перший похід здійснив по воді з батьками в 5 років. З 16-ти до 23-х років професійно займався альпінізмом.
З 12-ти досліджував рідні краї, безкоштовно їздячи на електричках. У 14 років сам їздив поїздами до батька на роботу в Тюменську область. Багато їздив автостопом по Європі. Кілька років жив у Данії та Словаччині. Добре знає Азію, включаючи Далекий Схід.
У 2000-х роках почав займатися організацією походів і активних турів. Спочатку працював з іноземцями, пізніше – з українськими, російськими і білоруськими клієнтами. З 2011 року розширив свою сферу діяльності на закордонні тури, вийшов з Карпат і організовував та проводив тури в Туреччині, Норвегії, Непалі, Індії, Австрії, Італії, Польщі і Грузії, на Кавказі, Хібінах та Канарських островах. Вважає, що такий активний вид відпочинку найкраще запам'ятовується і є найбільш цікавим.
– Що тебе жене із затишного дому? Звідки така тяга до мандрів, адже твої подорожі досить складні і не завжди комфортні?
Вдома не завжди затишно: багато шуму, інтернет, діти тощо. Буває затишніше в наметі під дощем. Люблю спокій і красу природи. Ну, і ще це моя професія на цей момент.
– Ти подорожуєш вже кілька десятків років. Чи сильно природа змінюється під впливом цивілізації, наприклад, в Карпатах?
Думаю, не дуже. Крім великих вирубок і куп сміття із пластикових пляшок повсюдно, особливо на популярних стоянках. Хіба що район «Буковеля» і Яремче став виглядати, як Польща.
– Хто в основному смітить у горах, на твою думку: туристи чи місцеві? І як з цим боротися?
Місцеві смітять більше, далі – псевдотуристи, які виїхали побухати, і мінімально – справжні подорожуючі. Як з цим боротися? Штрафувати на великі суми. І почати із звалищ під Фраником.
– А яка причина того, що місцеві смітять найбільше, хоч вони там живуть?
Місцевих вчать, як поклонятися богам, любити Україну, а як прибирати за собою лайно, їх не вчать. Всі знають, що треба знімати шапку перед капличкою, бухати на свята, але ніхто не розуміє, що пластик треба забирати з собою. Вирішити цю проблему можуть тільки штрафи і освіта в школі. Поки народ вважає, що природу треба експлуатувати по максимуму, що все створено для людини – і брати наші менші, і природа – це лише декорація, треба штрафувати!
– Чи існує практика у тебе в поході з туристами прибирати сміття, залишене не вами?
Завжди! Пластик спалюємо, їстівну органіку – в кущі. Банки жерстяні за один-два роки розкладаються. В обід у нас консервів немає, тільки сало, сир і хліб. Одяг спалюємо за ритуалами поклоніння місцевим духам природи.
– Ти багато подорожував автостопом. Розкажи детальніше про ці подорожі, країни, їхні особливості, дай корисні поради автостоперам.
Переваги автостопу: це безкоштовно; є можливість поспілкуватися з цікавими та відкритими людьми; краще пізнається країна. Недоліки: довго стояти; ризик зустріти маніяків; можливість опинитися далеко від залізничної станції і зупинок, в чистому полі. У Північній Європі можна використовувати англійську, у Німеччині теж. У Південній та Східній Європі потрібно знати місцеві мови.
Для подорожі автостопом рекомендується мати з собою намет і спальник максимально легкі, тоді стоп буде комфортний, інакше доведеться ламати голову, де заночувати.Добре мати ще казанок і примус для приготування гарячої їжі. Купувати продукти можна в супермаркетах – це недорого. Дівчатам по одній краще не їздити.
Можна і потрібно говорити, що ви з України. Люди можуть висловити співчуття і дати вам грошей або погодувати, просити не потрібно – самі дадуть. Якщо запитають, коли ви їли, потрібно задуматися і сказати: «Не пам'ятаю». Тоді можлива гуманітарна допомога. Якщо нічого цього вам не потрібно через гордість, розповідайте, що у вас вдома великий особняк і машина, а це просто спорт.
Теоретично, на стопі можна знайти корисні знайомства, чоловіка або дружину, роботу або клієнтів. Якщо автостоп не йде, а грошей мало, спробуйте їздити в поїздах безкоштовно. Це теж працює в Західній Європі.
Словом, досвід цікавий, варто спробувати. Легкість автостопу за 5-бальною системою у тих країнах, де я побував: Німеччина – 5; Польща, Туреччина, Норвегія Словаччина, Чехія, Абхазія, Грузія – 4; Росія, Білорусь, Швеція, Данія – 3; Італія – 2.
– А чому Італія отримала двійку?
Бо там я цілий день стояв, і ніхто мене не підібрав (сміється).
– Розкажи про найцікавіші випадки і зустрічі.
У Польщі зупинив одного разу мужика. Говорив з ним ламаною польською, він спочатку з підозрою дивився на мене. Через 10 хвилин пом'якшав, через годину запросив поїсти в кафе, а до вечора його симпатія до мене так зросла, що він запросив мене заночувати до себе додому. А вранці дав грошей на поїзд.
Недавно теж поляк сам вночі зупинився, нагодував піцою, запросив у басейн і допоміг влаштуватися на ночівлю в автобусі на заправці. Поляки – сердечні люди! У Швеції ж якийсь тип пропонував зніматися в еротичному фільмі, я ж відмовився з моральних міркувань.
– А де найагресивніші люди?
На стопі агресивних нема, такі не зупиняються!
– Ти зараз водиш туристів різними маршрутами, розкажи детальніше про цю діяльність.
Я воджу туристів як по Карпатах, так і горами інших країн. Можу сказати, що кращого відпочинку для розуму і корисного навантаження для тіла не придумати. Свіже повітря, здорове харчування, помірні фізичні навантаження, естетична насолода природою. В горах все прекрасно: і види грандіозних хребтів, і дзюрчання струмочка, і могутні лісові дерева. А ще тепло вогнища та приємні співрозмовники, які ділять з вами труднощі і насолоди походу. Цікаві бесіди біля багаття, справжня втома ввечері перед сном, відсутність комп’ютера і телевізора, тещі і дружини – все це створює здорову атмосферу, яка ефективно лікує будь-який невроз. Це ніколи не забудеться, і ви захочете приїхати ще.
– Ти водиш туристів з різних країн, з ким найприємніше працювати, а з ким гірше?
Мені нормально з будь-якими клієнтами, незалежно від країни. Неприємно ходити з дебілами, енергетичним вампірами і садистами.
– Ось зараз війна, як із туристами з Росії?
Туристів з Росії в Карпатах більше немає. За кордоном вони ще трапляються. Якщо бути нормальною людиною і нормальним співрозмовником, можна говорити на будь-які теми і знаходити нові невідомі грані й точки зору, включаючи війну.
– Є всім відомий міф про російських туристів за кордоном і про їх хамство. Як би ти прокоментував це?
Нічого не можу про це сказати. На цей момент найгірший турист був із Сум та дві жінки з Києва. З росіянами була тільки проблема в тому, що вони зациклені на великій Росії і американській загрозі, це все.
– Про які країни ти мрієш? Куди ще хочеш потрапити?
Моя улюблена країна – Норвегія, я там був і поїду ще. А мрію... Та немає такого місця вже! Не проти поїхати в Південну Америку, США, на Кариби. Але не мрію, просто не проти (сміється).
Взагалі, нема такого, про що я мрію. Просто хочу вийти... з кола страждань і сансари! Хотів би, щоб мені траплялися адекватні клієнти, була гарна погода і красиві дівчата! Так що звертайтесь в разі чого. Мій сайт – http://www.touring.net.ua. Запрошую всіх взяти участь у наших походах!
Розмовляв Влад ТРЕБУНЯ, ГК