За повідомленнями поліції міста, у неділю в Гонконзі заарештували майже 300 активістів під час однієї з найбільших демократичних демонстрацій з часу запровадження Китаєм закону про національну безпеку в червні.
Гонконгці мали прийти на виборчі дільниці в неділю, але в липні очільник міста відклав вибори до законодавчих органів на рік, посилаючись на карантинні обмеження.
Деякі продемократичні активісти, які прагнули завоювати більшість у Законодавчій раді міста, звинуватили уряд у використанні пандемії коронавірусу як виправдання, побоюючись, що провладним партіям буде погано.
Співробітники поліції заарештували 289 людей у районах Яу Ма Тей та Монг Кок, більшість з яких підозрюють у порушенні законів про збори, які неправомірні.
"Серед них 270 підозрювались у незаконних зборах, у тому числі 169 чоловіків та 101 жінка; 5 чоловіків підозрювали у неправомірних діях у громадських місцях; 5 чоловіків підозрювали у не підготовці дійсних документів, що посвідчують особу", - йдеться у повідомленні поліції у Facebook.
Поліція патрулює район Гонконгу після того, як протестуючі зібралися 6 вересня
Решта людей заарештували "за підозрою у нападі на працівників поліції", що заважали та перешкоджали поліції виконувати свої обов'язки, додається в повідомленні.
Раніше поліція Гонконгу заявила, що зробила кілька попереджень тим, хто зібрався в Яумай Тей, і попросила їх розійтися, але деякі люди продовжували збиратися. Вони також повторили, що відвідування заборонених групових зборів є незаконним актом, як і будь-яка спроба несанкціонованих зборів, додавши, що такі дії також серйозно збільшують ризик поширення коронавірусу.
Громадські зібрання понад дві особи в Гонконзі в цей час обмежені, щоб стримати поширення вірусу.
Одна жінка була заарештована в Яу Ма Тей за напад і перешкоджання поліцейським, а також за використання гасел протесту, які, як стверджується в поліції, сприяли незалежності Гонконгу - яка зараз криміналізована згідно з новим законом про національну безпеку, який забороняє відокремлення, диверсію, тероризм та змову з іноземними силами.
Пізніше продюсер CNN Бекс Райт став свідком того, як поліція в Монг-Коці наблизилася до протестуючих, використовуючи перцевий спрей і затримуючи на місці кількох осіб. Деяких учасників акцій протесту заарештували працівники міліції у цивільному.
Старший начальник Стів Лі Квай-Ва, керівник відділу національної безпеки поліції, сказав, що Там звинувачують у проведенні антиурядових переговорів у кіосках, які він нібито встановив на вулиці в районі Коулун. 47-річного активіста також звинувачують у розміщенні бунтівних матеріалів у Facebook.
Гонконг переживає політичні негаразди з червня 2019 року, коли в місті спалахнули антиурядові акції протесту, спочатку спровоковані суперечливим законопроєктом про екстрадицію, який врешті-решт був відкладений. З того часу демонстрації перетворилися на ширший рух протесту проти міського пропекінського уряду, центрального уряду Китаю та поліції, яких багато хто звинувачує у застосуванні надмірної сили та жорстокої тактики.
Криза не демонструє жодних ознак стихання - проте Covid-19 і необхідність соціального дистанціювання обмежили публічні збори у 2020 році. Згодом під час затишшя Пекін запровадив новий закон про національну безпеку до того, як хвилювання відновилися.
Відповідно до закону, який обійшов напівдемократичний законодавчий орган Гонконгу, засудженим може загрожувати покарання до довічного ув’язнення.
З моменту набуття ним чинності здійснено щонайменше 24 арешти, в тому числі чотирьох студентських активістів через повідомлення в соціальних мережах. Політичні партії розпустилися, колись повсюдні знаки протесту розтягувались по всьому місту, а книги, які вважалися такими, що суперечать закону, вилучали з магазинів та бібліотек.
Деякі продемократичні діячі спрямували свою увагу з вулиць на законодавчий орган міста, але в липні цей закон заборонив 12 кандидатам, включаючи кількох молодих активістів, брати участь у виборах. У заяві уряду Гонконгу зазначено, що кандидатам заборонено на тій підставі, що вони не будуть дотримуватися Основного закону, фактичної конституції Гонконгу.
за матеріалами CNN