Івано-Франківський "Ураган" зміг вистояти над натиском хмельницького "Сокола" та поїхати з Хмельницького не просто з заліковими балами, а ще й трьома - переможними. І це при тому, що гості менше створили гольових моментів. Але ж перемагає не та команда, яка створює, а та, яка реалізує.
З перших хвилин матчу ініціативою заволоділи саме івано-франківці. За перші п’ять хвилин вони чотири рази пробивали у бік воріт "Сокола", тоді як хмельничани завдали лише одного удару. Та після першої п’ятихвилинки все змінилося. Господарі почали частіше турбувати Віталія Бірова та могли забити щонайменше тричі. Особливо на 15-й хвилині, коли "Ураган" після удару Олександра Педяша врятувала стійка. Утім, перший тайм завершився з рахунком 0:0. І це при тому, що "Сокіл" завдав 14 ударів (9 з яких у ствір воріт Бірова), а "Ураган" - 8 (2).
У другому таймі вболівальники хмельницького клубу таки дочекалися моменту, коли голкіпер гостей вийматиме м’яч з сітки власних воріт. Сталося це на 22-й хвилині, після потужного удару Андрія Лисенка. Та перевага в рахунку збереглася недовго. Вже на 23-й хвилині "Ураган", завдяки влучному удару Ігоря Корсуна, рахунком став 1:1. А ще через 5 хвилин в воротах Іллі Бакінського відзначився Андрій Сімка, для якого цей гол став 13-им із 2012 року в протистояннях івано-франківського клубу з хмельницьким.
Часу відігратися було достатньо. Та приціл у гравців "Сокола" наче хтось скрутив. Більшість ударів була повз ворота (з 14 ударів лише 6 були у ствір воріт, івано-франківці на один удар у бік воріт нанесли більше, а у ствір також влучили 6 разів). За 4 хвилини і 35 секунд до завершення гри команда Романа Ковальчика, який спостерігав за гру з трибун через дискваліфікацію, почала міняти голкіпера на п’ятого польового гравця. Граючи у більшості "Сокіл" міг зрівняти рахунок. Особливо врятувати від поразки хмельничан міг Дмитро Мартинюк, який не влучив по м’ячу, знаходячись у метрі від порожніх воріт гостей. У підсумку... 1:2.
Володимир ГОРДИНСЬКИЙ, www.ye.ua