На Прикарпатті вже невдовзі з’явиться нова туристична атракція, пов’язана з першою світовою війною.
Створити цікавинку планується в рамках реалізації проєкту «Австрійські ДОТи в Богрівці – свідки Великої війни 1914 – 1918 років», який впроваджується громадською організацією «Поступовий гурт франківців» спільно з комунальним підприємством Пам’ять» Івано-Франківської обласної ради та Солотвинською селищною громадою. Наукові напрацювання проєкту, а також видану в межах його реалізації брошуру учасники проєкту презентували вчора в Івано-Франківську, повідомляє Фіртка.
Як зауважив голова ГО «Поступовий гурт франківців» завідувач кафедри теорії та історії держави і права Навчально-наукового Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор, доктор історичних наук Сергій Адамович, проєкт реалізується в межах Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, що її впроваджує Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» в рамках спільного проєкту Міністерства розвитку громад і територій України, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької обласних державних адміністрацій та Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна» «Карпатська мережа регіонального розвитку».
В центрі проєкту – мережа довготривалих вогневих точок (ДОТ) та лінія окопів, що її збудували айстро-угорські війська за часів першої світової війни у селі Богрівка Солотвинської селищної територіальної громади.
Наразі вказані фортифікаційні споруди непогано збереглися, переважно, як вважають дослідники, з тих причин, що на території села не велися інтенсивні бойові дії. В центрі проєкту – 9 ДОТв, з’єднаних лінією окопів. Найяскравішим ДОТом, який на сьогодні вже повністю очищено від ґрунту та рослинності – третій ДОТ оборонної лінії, відомий як ДОТ «Паламент».
«Об’єктом наших досліджень і реконструкційних робіт є лінія оборони – Прикарпатська лінія, як ми її називаємо. Це 9 ДОТів. Цього року ми доклали зусиль по найкрасивішому, найпотужнішом іменному (ДОТу – ред.) – він ДОТ «Паламент» - він має ім’я. Роботи ще не завершені, але ДОТ вже вже в іншому вигляді, ніж він був на початках», - розповів про проведені реконструкційні роботи Сергій Адамович.
Зі слів дослідника, крім, власне, робіт у ДОТі «Паламент», вже проведено цілу низку інших заходів, пов’язаних з розчищенням окопів – приведенням їх до того стану, як вони виглядали 100 років тому, встановлення інформаційних табличок, проведенням робіт на місцевому кладовищі, робіт з пошуку загиблих вояків тощо.
Роботи з реалізації проєкту стартували ще влітку. Втім, напевно, головною подією в ході його реалізації стала толока, що її провели учасники проєкту у ДОТі та на навколишній території в жовтні цього року. Участь у толоці взяли викладачі та студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також представники Солотвинської територіальної громади, в тому числі й учні Яблунського ліцею.
Що ж до ДОТу «Паламент», то дослідники не мають на меті відновити його первинний вигляд. Натомість головним завданням проєкту є консервація споруди – збереження її у сучасному стані для нащадків. Крім того, розглядається можливість відновлення дерев’яних між'ярусних перекриттів фортифікаційної споруди, встановлення у ДОТі макетів озброєння айстро-угорської армії часів Великої війни, зокрема, кулеметів системи «Швацрлозе».
Значний обсяг інформації щодо Богрівського гарнізону австро-угорського війська, а також обладнаної ним лінії оборони надала директорка Яблунського ліцею Ксенія Данилюк. Саме Ксенія Василівна є авторкою брошури «ДОТи в Богрівці – свідки великої війни», яку, видану в межах проєкту також було презентовано в ході пресконференції.
«Взагалі, коли мандруєш селами Солотвинської територіальної громади, то кожне з них загадкове по-своєму: прекрасне своїми звичаями, традиціями, історією. Але якщо ми говоримо слідами Великої війни, то обов’язково Богрівку, де дійсно є, що побачити, і не тільки побачити, а й торкнутися тих свідків далеких подій часів першої світової війни», - розповідає директорка Ліцею.
До речі, саме Яблунський ліцей став першим закладом загальної середньої освіти, де відкрили перші в області профільні третій - десятий класи – профільні зі спеціалізацією «туристична справа». Зі слів Ксенії Данилюк, учні вказаних класів вивчають, як приймати туристів, який продукт їм можна запропонувати, автентичну кухню, старовинний український одяг, готельно-відпочинкову справу тощо. Учні вказаних класів також долучились до толоки на Прикарпатській лінії оборони у жовтні цього року.
«Звичайно, дуже відрадним є те, що діти мають змогу практичні заняття проводити в тих історичних місцях, які вони відвідують. В цьому році наші діти відвідали вже багато місць. Вони подорожують Україною – не тільки Солотвинською селищною громадою, але й багатьма визначними місцями… - розповіла директорка ліцею, - Але звичайно дуже є приємним той факт, що діти зацікавлені, і вони допомагають нам як раз упорядковувати оці ж і ДОТові укріплення, тому що їм (укріпленням – ред.) понад 100 років. Ми бачимо: вони збереглися сьогодні, повірте, без жодної реставрації у такому первинному вигляді. І звичайно мені дуже приємним є той факт, що була велика можливість зібрати ті матеріали, які в нас уже були, від наших старожилів, від очевидців стародавніх тих подій наших першої світової війни….»
Як стверджує Ксенія Данилюк, чимало матеріалу про Богрівську лінію оборони дослідникам передав місцевий житель Дмитро Юрців, чий дідусь у роки першої світової війни був війтом села Богрівка.
Важливо не лише відновити фортифікаційні споруди часів першої світової війни, а й перетворити їх на цікаву туристичну локацію, яка дозволить суттєво покращити добробут Солотвинської територіальної громади, переконані на факультеті туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, студенти та викладачі якого також зробили суттєвий внесок у реалізацію проєкту, зокрема й брали участь у жовтневій толоці.
«Ми ставимо собі за мету не лише відновити цей об’єкт, тобто здійснити його реконструкцію і реновацію в доброму розумінні. Тобто мається на увазі, що після реконструкції має відбутися процес консервації… Дуже добре, що йдеться про наближення цих експонатів до реальної ситуації… Але це лишень частинка тієї великої туристичної локації, яку факультет туризму буде пропонувати Солотвинській громаді до реалізації», - зауважив декан факультету доктор історичних наук Володимир Великочий.
Зі слів науковця, сьогодні на факультеті розробляються чотири бакалаврські роботи, присвячені питанню Богрівської оборонної лінії. Захист вказаних робіт планують влаштувати прилюдно, за участю представників Солотвинської територіальної громади та, зокрема, громади села Богрівка.
Брошуру «ДОТи в Богрівці – свідки великої війни» видали у видавництві "Місто НВ". Вже найближчим часом, - анонсували учасники презентації, - має вийти друком також тематичний буклет, присвячений богрівським ДОТам.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також: