Страждання за Кларою Цеткін

Військова агресія з боку Росії викликала у більшості населення України відверту відразу до всього, що б не стосувалось колишніх добросусідських стосунків, які пов’язували держави.

Намагання нашого східного сусіда нав’язати ідеї створення нового, переформатованого «Радянського союзу» викликала у прогресивного населення України чітке несприйняття.  Бридкість до всього, що має відношення як до триколірної Росії, так і до колишнього СРСР торкнулась не лише російського шоу-бізнесу та товарів російського виробництва. Народна відраза зачепила також і державні свята, які мають свої комуністичні коріння. Одне з них – 8 березня, так званий «Міжнародний жіночий день».

За історичними даними - це свято започатковане як пролетарське феміністське свято Міжнародний день жінок-робітниць. Починалось як соціалістичне політичне свято. Є спільним для культур переважно країн колишнього «радянського блоку». У 1977 році, за радянської ініціативи, отримало статус міжнародного дня — рішенням Організації Об'єднаних Націй день називається (повна назва): Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Так от, чи святкують захисниці Батьківщини, та жінки, що мають те чи інше відношення до армії і силових структур України цей «привіт з минулого»; що для них 8 березня? Ми спробували з’ясувати у бліц-інтерв’ю до якого залучили жінок різного віку та поглядів. Багато хто з них отримав високі військові звання. Дехто є заслуженими волонтерами. Інші – берегині домівок військовослужбовців. Отже слово – жінкам.

Ольга Аргат

Для мене "8 березня" - це пережиток минулого. Асоціюється з СССР. Цим все сказано. Не святкую років десять, якщо не більше. Історія виникнення і запровадження цього свята неоднозначна. Різні джерела дають відмінні між собою відомості.

В Україні є День Матері. Також здавна в Україні були суто "жіночі" обрядові святкування на Колодія. Я особисто не любила отримувати квіти на «восьмоємарта», бо це такий примусовий акт для чоловіків. Незрівнянно приємніше отримувати подарунки і квіти, подаровані коханим чоловіком від щирого серця, просто так протягом року.  На мою думку давно пора відмінити всю радянську спадщину і не лише свята. Для мене гендерна рівність - це взаємоповага між жінками і чоловіками.

Ксенія Кобалія

От я не розумію навіщо вітати людину 1 раз на рік через її приналежність до тієї чи іншої статі. Для мене: День Мами – Свято, День Захисників Батьківщини обох статей – Свято! А 8 березня в усьому світі це день солідарності жінок у боротьбі за рівні права. Це жінки можуть одна одну привітати. А коли чоловік дарує тобі квіточки бо ти «дєвочка» - то чи не знущання це з самої ідеї цього дня? Якось так

Ольга Скоростецька

Я не проти свята для жінок, матерів! Але як можна святкувати зараз - коли стільки біди та лиха навколо. Поруч з мамами та жінками у чорних хустинах - приймати вітання??? А щодо гендерної рівності, то - треба суспільство вилікувати від багатьох соціальних хвороб. В нашій країні, нажаль, ще до цього не готові.

Сніжана Стеценко

Я святкую 8 березня.  Жінці завжди приємно чути теплі слова в свою адресу, та отримувати тюльпанчики. Нагадування того, що прийшла весна і біля чоловіків цвітуть прекрасні квіточки, яких потрібно цінувати і радувати.

Будучи просто коханою- день закоханих, ставши мамою- день матері. Тому і полюбляють 8 березня-воно для всіх: від маленької дівчинки 3 рочків, яка вже тішиться від татових тюльпанчиків і до старенької бабусі, яка завжди рада увазі. Я абсолютно не проти «радянських свят»,але не викидати і викреслювати, а знайти і започаткувати щось своє...і враховуючи гендерну рівність...якщо ми закреслили 23 лютого(яке рахувалось святом всіх чоловіків)то було б справедливо забути про 8 березня...але в нас так мало зараз позитиву, що я за те, щоб започаткували свята в які чоловіки б жінками тішили один одного.(згадуються яскраві емоційні привітання в школі, коли спочатку дівчата вітали хлопчиків, а потім отримували привітання). А взагалі, я за щось нове!

Рада Банецька

Чому радянське, якщо міжнародне? Для жінок більше не має свят? (не враховую день матері). Дискримінація... Весною хочеться свята! Прокидається земля I вся природа, жіноча також! Якщо принципово, можна змінити назву та дату, але залишитьжінкам свято!

Ксенія

Але я його асоціюю зі святом жінок, просто такий собі день, коли можна «забити» на все! І взагалі нічого не робити! Радянські дати пора відкинути, але для жінок необхідно зробити свято. І краще, щоб їх було побільше! Гендерна рівність - щоб до жінок не відносились так брутально, як деякі керівники.

Лідія Василенко

Ні! Не святкую. Якого милого! Тоді давайте святкувати міжнародний чоловічий день ! На мою думку -  8 березня це привід «забухати» для тих, хто його шукає або свято для «тьоток», яким не вистачає уваги . Вважаю, що давно пора забути про все радянське минуле. Я особисто не відокремлюю себе за статевою ознакою. Гендер - психологічна стать людини (включає в себе поняття фімінності, маскклінності, андрогеніі). Рівності в природі не існує. Хто сильніший, той і правий.

Марина Тепленко

8 березня це не свято, а радше можливість скористатись ще одним вихідним щоби приділити собі увагу.  Або, привід чоловікам на початку весни зізнатись ще раз берегиням наскільки вони важливі в їхньому житті. Для жінок в нашій державі є чудове свято - День Мами. А зрештою давно було пора викреслити всі радянські свята. Для мене, гендерна рівність – це коли жінці не відмовляють в самореалізації лишень через те, що вона - жінка!

Ксенія Клим

Не святкую, бо ще з маленької була навчена, що це радянське свято, яке нічого спільного із жінкою, як ЖІНКОЮ , немає. Це політизоване свято. Поки що просто вихідний день. А якщо серйозно, то це як частина тієї «пуповини», котра нас ніяк не відпускає від радянщини. Я маю щастя бути мамою і мати маму) тому дуже шаную свято мами. Переконана, що все радянське потрібно залишити у минулому! Не можна ділити радянське на те, що було добрим і недобрим. І давайте но добре залишимо… Так, це буде боляче для тих, хто плаче за СРСР. Але це точно можна пережити. А гендерна рівність для мене - це відповідальність. Відповідальність за дітей, батьків, сусідів, за країну. А не вбрати штани чи запалити цигарку.

Любов Хоменко

Останні роки не святкуємо , відбувся психологічний перелом в свідомості, але квіти в цей день приймаю залюбки. Я як нумеролог цифру 8 розглядаю як безкінечність. Символічно жінка дарує життя, воно продовжується і...безкінечне. Люблю всі церковні свята. А до всіх інших , нових не привикла ще. Згодна що ,треба відмовлятися від деяких радянських свят, від тих які нам нагадують сумне минуле. Що стосується гендерної рівності, то для мене це рівність в участі виховання дітей, вирішення проблем в сім’ї, участь в суспільному житті.

Маріанна Гункевич

Не святкую, оскільки це свято радянський пережиток, а щоб привітати жінку не треба чекати того єдиного дня, а робити це коли забажаєш. 8 березня нагадує про все штучно насаджене радянською владою, щоб знівелювати українські свята, затягти людей в рамки і слідкувати, щоб ніхто не святкував Великдень чи Різдво, а лише те, що «одобренобальшим і магучімсрср».

В Україні є інші свята - Неділя жінок мироносиць і День Матері як ключові свята і всі 365 днів у році, щоб почути слова "Ти особлива", отримати квітку, цукерку чи будь-що інше на знак уваги. На смітник пора викинути і всі радянські свята, і пам'ятники, і будь-які інші комуністичні пережитки. Гендерна рівність - це право на рівну працю, рівний соціальний статус, оплату, але при тому поважаючи відмінності - на кшталт того, що чоловік - це приклад мужності, сили тощо незалежно від роботи, посади, а жінка має залишатися жінкою - інколи тендітною, інколи сильною, але всюди і завжди жіночною. Не варто намагатися зайняти місце протилежної статі геть в усьому.

Юлія

8 березня для мене завжди асоціювалось з дитячими малюнками і квітами. В моїй сім'ї тато завжди зранку дарував нам з мамою квіти, а мама накривала ввечері святковий стіл. Останні кілька років грандіозніше ми святкуємо День Матері, оскільки це свято набуло для мене особливого змісту. А стосовно 8 березня , то, на мою думку, це свято давно перестало нести революційне забарвлення, а є днем коли дівчаток, жінок, мам і бабусь вітають квітами і добрими словами. Наразі для мене 14 лютого і День Матері важливіші свята. На тему гендерної рівності можна говорити багато, переконана, однією з головних тез є отримання жінками і чоловіками однакових можливостей кар'єрного розвитку з відповідно рівноцінним рівнем відповідальності. Це основне.

Наталя Ткачева

Я святкую. Цей день з дитинства, з вітаннями та усмішками. Навіть не знаю чи варто відміняти всі радянські свята в країні де мешкає так багато люде, що народились СРСР… служили, створювали родини, народжували дітей. Я думаю, головна проблема не в святах.

Іванна Поліщук

Не зовсім зрозуміло, як взагалі можна святкувати 8 березня?!  Я до нього ніяк ніколи не готуюсь і нічого особливого не планую. Однак, подарунки можу прийняти. Для мене це свято абсолютно нічого не означає. Я його ніколи не розуміла, у мене до нього завжди був внутрішній супротив. Звичайно, давно пора позбутися усіх «совкових» свят. Гендерна рівність для мене - це рівний розподіл прав та обов'язків між чоловіком та жінкою у всіх сферах.

Ольга Деркачова

Ні. Категорично не святкую! А нащо? От що у цей день відзначати і згадувати? І з якою метою? 8 березня - це день, після якого буде 9 березня-день народження Шевченка. Це що за сексизм?) У мене є мій день народження - мені вистачає!  У нас у принципі є чимало гарних українських свят. Радянські свята мають бути викреслені! Це треба було зробити 25 років тому. Жорстко і назавжди. Як з мовою, так і зі святами. Не було би такої тоді шизофренії, як зараз. Найважливіші речі в моєму житті - це любов (до Бога, Батьківщини, родини, людей, природи, мистецтва, науки) і взаємоповага. Без них і гендерна рівність не можлива. Мені здається, що у сучасному світі жінка має всі можливості для реалізації (головне хотіти і працювати), а якщо біля неї є чоловік, який кохає і підтримує, діти, які знають, що їхня мама найкраща, - то це взагалі прекрасно. Те саме стосується, мабуть, і чоловіків, їм теж потрібна любов і підтримка.

Олена Мокренчук

Я не святкую 8 березня, бо це день німецьких повій, який вони започаткували, добиваючись "рівноправ’я". Він не має до мене жодного стосунку. Колись його святкували як "день всіх дєвачок", тобто вітали всіх підряд за статевою ознакою. З часом ця вакханалія вже перейшла всі межі - жінки почали "відриватися" на чоловіках за цілий рік, вимагати неможливих подарунків та послуг, почали в цей день принижувати чоловіків, дозволяючи собі такі низькі жарти, що це стало якось просто гидко. 8 березня чи якийсь інший день ранньої весни міг би стати святом жіночності й ніжності - але не став. Можливо, ще хтось щось придумає. Та й взагалі якось дивно святкувати той факт, що ти народився з певними статевими ознаками. Якось воно... Давно пора відкинути на смітник всі радянські свята! І це взагалі не обговорюється: час за них забути. Так само, як і за «рабство совка». Мені подобається світ таким, яким його створив Бог: з чоловіками і жінками, з дітками та старенькими, з буремною юнню та зрілими старшими людьми... У Бога все прекрасно - навіть те, що народжують нове життя жінки, а захищають народжене чоловіки. І не треба збочень.

Ангеліна Шостак

Не святкую, але всі вітають. Поки працювала в колективі - куди діватись: обов‘язково одна квітка в руки від чоловіків. З тих пір, як працюю вдома - звільнилась від «обязаловки»! Тепер, це звичайний день, пережиток «совка». І навіть бісить. Я святкую День Матері. Для жінки вважаю його найголовнішим. Сама виступаю за скасування свята 8 березня і зробити його звичайним робочим днем. Хочете вітати жінок - вітайте не 7-го, а 8-го на роботі. Поступово це піде в минуле. А ще ненавиджу 1 травня. Нас в школі примушували с квітами паперовими витанцьовувати, тьху!

Таня Вержак

Так, я святкую. Це ще один особливий день, коли у жінки світяться очі від приділеної уваги колег, знайомих, перехожих (вже мовчу про чоловіка, бо йому для цього 8 березня необов'язково). Також я відзначаю День Матері. Не бачу нічого поганого у всіх радянських святах, як не крути, це історія життя, народилися ми в тому Союзі, хтось ще й виріс там, і на цих святах, це спогади і дань минулому, яке б воно не було. Я не великий прибічник гендерної рівності, ні в суспільстві, ні в армії, бо фізіологія є фізіологія, і від того, що я скажу, що я на рівні з чоловіком, я на рівні з ним просто фізично не в змозі стати! Жінка має залишитися жінкою завжди, бо такою створив її Бог і це прекрасно бути "слабкою статтю" .

Марія Кіхтан

Святкую. День жінки, так як існує наприклад, День батька, і подібні свята мій чоловік не готує, але приємні сюрпризи і гарні подарунки я отримую мало не що два тижні, досить часто, так що не відчуваю себе обділеною увагою. Але ж це просто ще одне добре свято, не більше того. В Польщі святкують ще День Бабці і Дідуся, і День жінок у них теж 8 березня, але немає радянського підтексту, ну зовсім.

Просто день, коли можна почути на свою адресу гарні вітання. Так, в Україні є День Матері. Однак День жінки і День Матері не одне і те ж. На жаль, є дуже багато жінок, які не стали матерями з різних причин. І вони теж мають право на свято. На мій погляд, радянські свята знищено. День Захисника України, День ЗСУ, Покрова успішно замінили їх.

Гендерна рівність для мене - це надто роздмухане питання. На мою думку, кожен має право виконувати в житті те, що йому добре вдається і подобається. Якщо при цьому не наклеювати різних ярликів, гендерне питання перестане існувати. Мені пригадується сумний приклад Маргарет Тетчер, яка досягнула вершини кар'єрної драбини, однак на жаль її діти не стали успішними, а навіть навпаки, були нещасливі. Тому здоровий глузд - найкращий порадник, як на мене.

Віра Пуляєва

Категорично не святкую - тому що «совкове». І цей день для мене нічого не значить. Я відзначаю День матері та День ангела. Давно пора відмовитись від радянського минулого. А гендерна рівність-рівність прав та обов'язків, незалежно від статті

Софія Дубик

Не святкую, бо це дискримінація. Раз в рік. Чому свята мають бути жіночі чи чоловічі? для мене є Великдень і Різдво, це свята які відрізняють мене від мого чоловіка тим що я вмію готувати особливі святкові страви.Треба переглянути всі свята і нарешті зрозуміти що половину з них «советами» були вкрадені. А гендерне питання це можливість жити та реалізовуватись без "поправки" на стать.

Людмила Гордієнко

Навіть в часи юності, це свято було більше святом весни, ніж жіночим днем. Але мені завжди воно не подобалось і виникало "отторженіє" від слова міжнародний, особливо про засновниць: «Клара Цеткін і Роза Люксємбург» Моє ставлення до відзначення 8 березня на даний час- НЕГАТИВНЕ! Все, що пов'язане з «совком» не приймаю категорично!!! А квіти дарувати чоловіки можуть починаючи з пролісків і закінчуючи пізніми хризантемами! Не треба жінку любити один раз на рік, або робити вигляд, що любиш! Ну якось так! До речі, зверніть увагу: 1траня-вальпургієва ніч, Різдво не даремно «совки» святкували після Нового року, бо на це свято припадає строгий піст, а ми «жремо холодець під водочку»! якщо вникнути у «совєцькі» свята, там було не все так просто!

Галина Миронович

Конкретно саме "радянське свято 8 березня" - швидше не святкую, бо не вкладаю в цей день саме такий зміст. Втім, багато років саме 8 березня - вихідний день, весняний день, день, коли навіть найменш уважні мужчини «хош-нехош» , але таки згадують ,що працюють разом з жінками, товаришують з ними, мають спільні справи та інтереси тощо. І це ж добре- привітати квітами чи на словах. Завжди приємно отримувати подарунки чи просто ще один знак уваги будь-якій жінці. А 8 березня - окрема , спеціально визначена для цього нагода. Цей день для мене - вихідний, обвалений месенджер , забитий телефон смс і стрічка ФБ . День подарунків, квітів і компліментів. Хоча насправді і інших свят є чимало.

Я не розділяю їх за гендерним принципом. Слід якщо не різко. втім поступово цього позбуватися. Іти в ногу з часом і започатковувати власні традиції і свята. Але від цього менше жіночих свят немає стати. (не буде вам, чоловікам, легше жити , доведеться таки ганяти за квітами). В поняття «гендерної рівності» для себе не вкладаю якихось дуже крайніх визначень та , відверто, дуже рідко про саме явище згадую в своєму житті. Гендерна рівність має бути забезпечена у демократичній державі. Громадянське суспільство має бути позбавлене гендерних стереотипів щодо жінок. Втім, сама жінка має прагнути цієї рівності, це повинно бути особисте її бажання, яке цілком реально втілити. Подекуди трапляються такі випадки, коли обираючи між претендентами на керівну посаду, престижну роботу тощо з-поміж двох претендентів (мужчини та жінки) обирають саме чоловіка навіть з меншими професійними навичками та компетенціями. Хоча б тому, що чоловік не думатиме, що приготувати родині на вечерю, не піде на лікарняний , бо дитина хвора, не піде у декрет тощо. ось такі середньовічні підходи мене обурюють і тоді я згадую про гендерну рівність. Ми - жінки можемо усе і трохи більше! Просто неварто перешкоджати . Бо .якщо жінка чогось хоче, треба їй це дати, інакше візьме сама!

Віка Балицька

8 березня не святкую. То для мне як сувенір з минулого, який є «пилезбірником». Я вважаю будь які свята, жінки чи чоловіка кічем! Мені вони не потрібні. Радянські свята є приватною справо, хто що хоче хай собі святкує .

Наталія Мещерякова

Ні! Не святкую! Що для мене означає 8 березня? Повна «фігня», повна. Для мене навіть образливо коли мене вітають із ним. Я не розділяю свята за гендерною (та статевою) ознакою Ну, може день матері, але я не святкую, а вітаю свою маму. Пора відкинути на смітник всі радянські свята. Воістінууродливо-причудливі форми мають оті святкування гендерних свят, так що давайте ще раз, кому неясно, щодо питання гендерної рівності чи що там навпаки - бо цей день має бути не про три тюльпани і цукерки, не про подарунки і ресторани, а дуже і дуже навпаки. Я про самоповагу, відсутність якої в тих, чий сьогодні день, я бачу щоденно.Аби комфортно себе відчувати в будь-якій сфері, мірятись з чоловіками нічим не потрібно. Чи то в бізнесі, чи то в політиці, чи то в армії.Ти можеш претендувати на рівність, коли в тебе немає комплексу меншовартості і ти вмієш віддавати належне чужим перевагам. Це крім такого обов'язкового елементу як самоповага. І, звісно, за умов, що твої претензії (в гарному сенсі цього слова) підкріплені твоєю компетентністю, особистісним розвитком та інтелектом. Все. Тоді все по своїх місцях. Так в чому проблема? Рівності як такої немає в силу сприйняття самими жінками соціального устрою та традицій. І саме через тих, "чий день восьмоємарта", іншим доводиться докладати більше зусиль для досягнення отієї рівності. Для досягнення того, на що я, прикладом, апріорі маю право. При цьому я цілком допускаю, що комусь з жінок ця рівність не потрібна. А хтось її просто не заслуговує.

Ось такі вони, україночки! І тому, чоловіки, перед тим, як зробити комплімент чи подарунок на 8 березня своїй колезі, коханій чи знайомій,  краще зважте всі так і ні… Аби не мати «зворотного ефекту».

Тарас Грень для ФІРТКИ