Станиславів на початку квітня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski: Пригоди й турботи на «польський Великдень»

 

 

Навесні 1907 року все римо-католицьке населення Станиславова відзначало Великдень останнього дня березня, коли справжнього весняного тепла ще бракувало, і погода була надзвичайно примхливою. Щойно на другий день свят, попри неоптимістичний прогноз, небо над містом трохи розпогодилося і станиславівські римо-католики змогли потішитися теплом і сонцем.

 

 

«У великодню суботу пасхальні урочистості розпочались о шостій годині в латинській колегіаті (колегіальний костел Пресвятої Діви Марії – тепер Музей мистецтв Прикарпаття. – Z), а потім продовжилися о сьомій годині в костелі отців-єзуїтів (тепер катедральний Свято-Троїцький собор УПЦ КП. – Z) і вірменському костелі (тепер кафедральний Свято-Покровський собор УАПЦ. – Z). Через негоду рух у час святкувань був слабшим, ніж завше», – констатувала місцева газета Kurjer Stanisławowski у числі за 7 квітня 1907 року.

 

 

Але якщо у Станиславові негода лише завадила мешканцям міста достойно відсвяткувати, то в деяких інших місцевостях природні катаклізми наробили значно більшої шкоди. Як писала газета, в курортному Яремчі стався зсув біля самої залізничної станції, під натиском зрушеної з гори землі навіть трохи посунулася колія.

 

 

«Дирекція залізниць уживає заходів для усунення небезпеки. Наразі звільнено проїзд колією, вивезено три метри зсуву, приготовлено спеціальні мостики для пересадки подорожніх», - повідомляв Kurjer Stanisławowski.

 

 

Свої труднощі з комунікаціями виникли в Галичі, де у поливаний понеділок через сильний льодохід було пошкоджено дерев’яний міст через Дністер.

 

Паровий катер на Дністрі в Галичі (1885)

 

 

«Скресла крига, що пливла по ріці, у ніч на понеділок пошкодила один із прольотів мосту, через що був припинений рух транспорту, а пішоходи перебираються на другий берег човнами, а далі – кладкою», – інформувала газета.

 

Ймовірно, поганий стан доріг після великодньої негоди став причиною дорожньо-транспортної пригоди у приміському селі Княгинині (нині – мікрорайон Івано-Франківська), де поштова бричка, розвозячи пакунки, разом із конем і візником злетіла у потічок Млинівку.

 

 

«Поштовий фургон перекинувся так, що своїм тягарем придавив і покалічив коня, люди опинилися по шию у воді, а розвізник пакунків зламав собі ногу. Самі ж пакунки пливли по воді, і їх мусили звідти виловлювати», – детально описував цей нещасний випадок Kurjer Stanisławowski.

 

Через доволі круті та високі береги потічка довелося потратити багато часу, щоби витягти бричку та покаліченого коня. Лише за допомогою якогось чоловіка, який саме над’їхав кіньми, вдалося це зробити. Пораненого поштового кур’єра доставили додому, а визбирані з води розмоклі пакунки віддали під охорону поліції.

 

Мабуть, такі-от несподівані та прикрі трапунки, а також раптові приступи різних хвороб, які часом виникали у мешканців міста, стали приводом для пропозиції щодо створення у Станиславові прообразу «швидкої допомоги» – чергового лікаря, який разом із поліцейським та візником на бричці відбував би нічні чергування та за необхідності надавав би невідкладну медичну допомогу.

 

 

«Маємо на гадці утворення нічної медичної служби, яку вдалося би організувати за умови, що справу взяв би у свої руки Магістрат. З огляду на те, що лікарів, охочих надавати допомогу вночі, є 15, чергувати їм доводилося би лише раз на два тижні», – пропонував дописувач до газети, який підписався ініціалами Е.Н.

 

Площа Міцкевича у Станиславові

 

 

Таку службу невідкладної медичної допомоги пропонувалося створити на базі міського санітарного бюро, а приміщеннями для цього підрозділу могли би слугувати колишні пожежні казарми з тильного боку Дирекції залізниць (тепер – медичний університет) на площі Міцкевича.

 

«Зрозуміло, що медична служба у санітарному бюро не відібрала би нічної практики в інших лікарів, адже допомога чергового лікаря була б тільки факультативна, однак, порадили би таку новацію: на будинках, в яких мешкає лікар, що зобов’язується надавати допомогу вночі, має завжди світитися засклений червоний ліхтар», - несподівано порекомендував той же дописувач.

   

 

Робота таких нічних чергових лікарів мали би оплачуватися з міського бюджету, щоб унеможливити ситуацію, коли медики, прибуваючи на нічні виклики, не отримували гонорарів через незаможність хворого або накладку з прибуттям іншого лікаря. Тобто, створення такої служби мало бути взаємовигідним: і для лікарів, і для пацієнтів.

 

«Від швидкого впровадження цього проекту в життя залежить не одне людське життя», - наголошував Kurjer Stanisławowski.

 

У тому ж номері газета продовжила розвивати медичну тематику, прозвітувавши про закінчення в місті епідемії скарлатини, від якої за рік (перший випадок цієї смертельної на той час недуги був зафіксований ще 21 лютого 1906 року) постраждало аж 136 осіб, серед яких найбільше було дітей (102). Загалом хвороба забрала життя 28 осіб, зокрема, стала причиною смерті двох дорослих чоловіків, решта померлих – діти.

 

«Упродовж 6 тижнів у міському управлінні не зафіксовано жодного нового випадку скарлатини, а минулого тижня проведено остаточну дезінфекцію в помешканні  останнього хворого», - повідомляла газета.

 

Водночас у Станиславові вдалося приборкати спалах черевного тифу, який у лютому 1907 року поширився серед вихованок селянської бурси (гуртожитку для бідних учнів) на вулиці Казимирівській (тепер – вулиця Мазепи), а відтак і серед мешканців сусідніх будинків.

 

 

 «Причиною виникнення хвороби було вживання води із джерела біля обійстя на вулиці Казимирівській, 107, поблизу колишньої грабарні. Загалом захворіло 16 осіб, померли троє. Маємо приємність повідомити, що від двох тижнів немає в нашому місті жодного випадку гострого інфекційного захворювання», -  інформував Kurjer Stanisławowski.

 

 

Тим часом чиновники Станиславівського магістрату мали, чим зайнятися, окрім запровадження медичних новацій: саме насувалися парламентські вибори, тож на першому поверсі ратуші у приміщенні виборчого бюро виклали для загального ознайомлення списки виборців. У період з 4 до 17 квітня кожен виборець міг переконатися, чи має він право голосу. Треба сказати, що вибирати послів до парламенту тоді дозволялося далеко не всім: такого права були позбавлені жінки та військові, натомість великі платники податків мали преференції перед незаможними виборцями.

 

Загалом місто Станиславів обирало одного посла до Галицького сейму і разом з Тисменицею – одного посла до австрійського парламенту. Додатково власники «більших посілостей» Станиславівського округу (повіти Станиславівський, Богородчанський, Надвірнянський, Тлумацький, Бучацький) обирали ще двох послів до сейму і одного до парламенту. Менші власники теж мали право обрати додаткових послів – по одному до сейму й до парламенту. Отож, у Галицькому сеймі Станіславівщина була представлена чотирма депутатами, а в австрійському парламенті – трьома.

 

На сам Великдень провели передвиборні збори представники місцевої партії сіоністів, заявивши, що відмовляються від співпраці із соціалістами. «Доповідач доктор Рубін Йонас нарікав, що юдеїв не допускають до урядових посад і навіть не беруть на підмітання вулиць, тому вони повинні самі за себе дбати і не злучатися з жодною партією», - наголосив Kurjer Stanisławowski.

 

Водночас присутні на зборах соціалісти переконували, що для юдейської громади сіоністи нічого не годні самі зробити і наводили приклад станиславівських кравчинь, які звернулися до цієї партії за захистом своїх прав на кращі побутові умови, але отримали відмову, позаяк сіоністи не хотіли сваритися з їхніми роботодавцями. Зрештою, збори перетворились у голосну суперечку між партійцями й не ухвалили жодної резолюції.

 

Єпископ Григорій Хомишин

 

 

Тим часом українці, які Великдень того року святкували аж 5 травня, все ніяк не могли визначитися з єдиним кандидатом у Станиславівському округу. Як повідомляла газета, греко-католицький «єпископ Хомишин наказав українському духовенству агітувати виключно за кандидатуру отця Євгена Олесніцького, а агітувати за другого українського кандидата, доктора Євгена Левицького, заборонив під загрозою покарання». Забігаючи наперед скажемо, що на виборах до австрійського парламенту у 1907 році переміг таки 37-річний Євген Левицький – галицький політик, який разом із Іваном Франком, Михайлом Павликом, В'ячеславом Будзиновським і Кирилом Трильовським був ініціатором створення першої в історії української політичної партії — Русько-української радикальної.

 

Євген Левицький

 

 

У тому ж числі газета повідомила «сенсаційну звістку» про придбання великої земельної ділянки на вулиці Третього Травня, на місці, де до пожежі стояв паровий млин Імердауера – найбільша будівля старого Станиславова (тепер – вулиця Грушевського, 22), тим таки єпископом Хомишиним – для будівництва ще однієї греко-католицької церкви. За даними газетярів, вартість покупки становила 100 тисяч корон, при чому 60 тисяч Хомишин, буцімто, заплатив готівкою.

 

«Будова цієї церкви коштуватиме русинам приблизно мільйон корон», - припустив Kurjer Stanisławowski.

 

Як відомо, жодної церкви на місці колишнього парового млина так і не з’явилося. Тепер там стоїть радянська багатоповерхівка, а до того був сад. Натомість поруч, між пустирем на місці вигорілого млина та жіночою школою королеви Ядвіги (тепер – СШ №7), на кошти української громади спорудили будівлю для спортивно-патріотичного товариства «Сокіл».

 

Мабуть, польські газетярі тоді трохи помилилися і, мабуть, ненавмисне…

 

Богдан Скаврон, ЗБРУЧ


12.04.2017 Богдан Скаврон 1950 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6876 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466