Розташована на півдні США між горами Сакраменто і річкою Ріо-Гранде Пустеля Білих Пісків - одна з найбільш незвичайних на Землі. Такою її вважають не тільки за колір, але й за матеріал, з якого складаються її піщинки...
Так пісок пустелі-альбіноса складається не з кварцу, як в інших піщаних пустелях, а з різновиду гіпсу - селеніту. Близько 100 млн. років тому на території, де сьогодні знаходиться ця пустеля, було море. Поступово сонячні промені осушували море, і в осад випадали селеніт і кухонна сіль.
А приблизно через 40 млн. років на цьому місці повільно почали «рости» гори Сакраменто і Сан-Андреас, верхні частини яких складалися з пластів селеніту. Рік за роком дощі розчиняли шари селеніту та несли його кристали вниз, в солоне озеро Люцеро, яке з часом теж висохло, залишивши тонкий шар селеніту. Вітер підхоплював селенітовий кристали і відносив їх до підніжжя гір Сакраменто, де ті вкладалися в пологі бархани, що повільно переміщаються на північний захід. Пояс таких барханів займає 8 км в ширину і 40 км в довжину.
Оскільки пісок «білої пустелі» постійно рухається, рослин тут майже немає. Прижилися тільки тополя і юка. Майже не мешкають тут і тварини. В глибині Пустелі Білих Пєсков живуть лише ящірки і деякі види гризунів, що володіють світлим забарвленням, який допомагає їм ховатися від хижих птахів, пише Вебочка.
Однак у підніжжя гір можна зустріти лугових вовків, дикобразів, земляних білок, борсуків і багатьох інших тварин.