Сьогодні виповнюється 24 роки "Революції на граніті"

 

/data/blog/60301/0dfbed4fd9ecbc1a9389c584e89d3ee1.jpg

 

Сьогодні виповнюється 24-й рік від початку голодування студентів у Києві – протестів української патріотичної молоді проти останнього комуністичного уряду совєцької України. Ті події отримали назву студентської "революції на граніті".

 

Цими ще теплими жовтневими днями виповнюється двадцять один рік мирній студентській "революції на граніті", коли протягом двох тижнів у жодному з міст України не було розбито навіть шибки, але таки відбулося повалення уряду останнього прихильника Совєцького Союзу Віталія Масола.

 

На початку жовтня 1990 р. активістам Української студентської спілки і Студентського Братства вдалося підняти на боротьбу чи не все свідоме українське студентство. Серед координаторів "революції на граніті" були Олесь Доній, студент п'ятого курсу історичного факультету Київського держуніверситету, студент-заочник Львівської політехніки Маркіян Іващишин – голова Студентського Братства Львова, а також Олег Тягнибок і В'ячеслав Кириленко. Вони були ватажка¬ми найбільших студентських груп. Представником студентства зі Сходу України був Олег Барков – керівник УСС Дніпродзержинська. Всі вони, об'єднавшись, власноруч надрукували агітаційні листівки і внесли туди дві основні вимоги до уряду – націоналізація майна Компартії України та комсомолу, а також перевибори Верховної Ради на багатопартійній основі, щоби позбавити влади стару комуністичну номенклатуру. А вже наступного дня з'явилася третя умова – протест проти підписання нового Союзного Договору. Таким чином студентство вимагало від влади зробити рішучій крок до здобуття незалежності України. За кілька днів приїхала делегація зі Львова і додала ще два нових пункти: юнаки-українці мають служити на території України, а Голова Ради Міністрів Віталій Масол мусить піти у відставку.

 

Голодування студентів відбувалось у звичайних туристичних наметах на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан Незалежності) у Києві. 2 жовтня 1990 р. понад 100 студентів розбили наметове містечко й розпочали голодування на площі Жовтневої революції. Більшість становили студенти з Києва, Львова та Дніпропетровська. На їх підтримку почали страйкувати і студенти всіх вищих навчальних закладів Києва (а також студенти технікумів, ПТУ і учні старших класів шкіл). Мітингувальники перекрили рух транспорту у центрі Києва, оточили Верховну Раду, захопили корпуси Університету ім. Т. Шевченка. Студентські акції протесту пройшли також і в обласних центрах, зокрема, Луганську та Львові, але не так масово. Після розмови зі студентами у наметовому містечку на площі Жовтневої революції демонстративно здав свій квиток члена КПСС відомий український письменник Олесь Гончар.

Як свідчать очевидці тих буремних подій, намети на площі Жовтневої революції студенти напнули буквально за лічені хвилини. Тим часом київська міліція не встигла оговтатись. Влада хиталася. Студентство відчувало це і в діях міліції – вони не наважувалися на активні силові дії. На той момент вони не знали про великі резерви студентського руху і не могли прогнозувати наслідки акції. У таборі зітхнули з полегшенням опівночі, коли Київська міська рада, очолювана демократом Олександром Мусієнком, дала дозвіл на проведення масових акцій у центрі Києва. На другий день у таборі стояло вже 49 наметів. Голодували 137 осіб. Акція набирала обертів. До голодування всі активісти ставилися серйозно. Студенти, які хотіли приєднатися до рішучого протесту, проходили процедуру очищення організму. За станом здоров'я пильно стежили медики.

 

На четвертий день "революції на граніті" до табору прийшов Леонід Кравчук. Голова Президії Верховної Ради хоча й говорив багато, але в його словах не було жодної конкретики. Злам у "революції на граніті" настав 15 жовтня 1990 р. У цей день студенти провели найбільш радикальну акцію – спробували увірватися в парламент УССР. Це була єдина акція, яка технологічно не вдалася організаторам "революції на граніті". Причиною була надмірна законспірованість. Інформація про штурм парламенту не встигла поширитися колоною студентів, що йшла вулицею Кірова (тепер – Грушевського). Студенти прорвали кордон міліції, але майже ніхто не побіг до Верховної Ради. Всі посідали біля стін парламенту. Невдовзі студенти і на майдані біля Верховної Ради напнули свої намети. Аби вгамувати студентський натовп, влада запропонувала виступити координаторам "революції на граніті" з трибуни. Однак ніхто не вийшов до трибуни. Біля парламенту залишився наметовий табір, а колона рушила в бік майдану.

 

Під тиском напівпідпільних громадських організацій, які розбили намети на холодному граніті столичної площі Жовтневої революції, влада надала студентам годину прямого телеефіру на УТ-1. Молодь закликала тоді однодумців до всеукраїнського страйку, і наступного дня до її акції протесту були готові долучитися не тільки студенти вищих навчальних закладів, а й робітники заводів і фабрик. А вже наступного дня на площі Жовтневої революції включили трансляцію виступу голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука, який зачитував текст постанови, ухваленої після напруженої роботи погоджувальної комісії. Наметове містечко збуджено реагувало на кожен зачитаний пункт документа. Не вдаючись до прискіпливого аналізу почутого, всі розуміли, що досягнуто певного компромісу. Отже, виснажливе голодування і тривале двотижневе протистояння завершується. З особливим піднесенням був сприйнятий останній пункт постанови, в якому повідомлялося про відставку голови Ради Міністрів України Віталія Масола. Це була перемога! Її гіркий присмак учасники голодування і, власне, все суспільство відчують дещо пізніше, а тоді над майданом лунало піднесено й радісно: "Перемога!".

 

Частину вимог влада виконала, однак намічені на весну 1991 р. перевибори парламенту так і не відбулися. До того ж, народні обранці підняли віковий ценз для кандидатів у депутати до 25 років, відкинувши таким чином можливість оновити політичну еліту. "Революція на граніті" завершилася 17 жовтня 1990 р. Так чи інакше, але "революція на граніті", повністю організована силами студентства, не мала на той час аналогів у всій Європі ба навіть в СССР. Так звані "оксамитові революції" у Східній Європі у 1989 р. проводили більш зрілі політики. Уперше російськомовні Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ та Одеса об'єдналися на рівні політичних вимог зі Львовом та Івано-Франківськом. Вперше запекла боротьба проти влади завершилася мирним шляхом, під музику гурту "Мертвий півень" і співачки Марії Бурмаки. Вперше перемога демократичних сил дала впевненість суспільству, що воно може вирішувати найважливіші громадські проблеми власноруч.

 

21 рік тому на центральній київській площі Жовтневої революції переможно завершилась безпрецедентна акція протесту української молоді, яку згодом нарекли студентською "революцією на граніті". За умов комуністичного режиму такий поворот подій видається абсолютно несподіваним. Символічно, що це сталося лише за півтора роки після трагічних подій на пекінській площі Тяньаньминь, які шокували весь світ своєю кривавою розв'язкою, коли мирні виступи китайських студентів жорстоко придушила комуністична влада за допомогою танків.

 

Про студентські заворушення останнього десятиліття минулого сторіччя сьогодні вважають за краще не згадувати ні в українських, ні, тим більше, в китайських владних колах. Може, воно й правильно, адже під час світової економічної кризи нагадувати суспільству про якісь соціальні збурення, які відбулись 21 рік тому, не те що нерозумно, але й небезпечно. Інша річ, саме суспільство. Чи здатне воно зберігати в своїй історичній пам'яті ті чи інші знакові явища, більш того – чи відчуває воно сьогодні взагалі потребу звертатися до якихось подій, пов'язаних з боротьбою за громадянські права і свободи?

 

На разі всі ми, а особливо – радикально налаштована молодь – маємо зрозуміти всю сутність тих подій. Оцінити помилки та переваги таких студентських мирних протестів, що призводять до кардинальних змін в державі, іноді – позитивних, іноді – негативних. Безсумнівно, внесок студентської "революції на граніті" є визначним у подальшому здобутті незалежності України. І хай би як там не кричали комуняки та інші провладні партії, що студентство "не дозріло" до політики і політичних перетворень, сьогодні ми бачимо іншу ситуацію – дозріла молодь! Наша ще зовсім молода Україна і досі, як колись, вимагає радикальних змін. І ці зміни мають йти від молоді! Тому закликаю всю свідому українську молодь: не сидіть удома, годі вештатись у соціальних мережах, час діяти! Долучайтеся до патріотичних організацій, які борються за визволення України від внутрішньої окупації! І хай проти нас внутрішній ворог виставляє різні силові структури, ми з вами розуміємо, що і серед них є українці, яких зомбували українофоби! А перемога буде за нами!


02.10.2014 747 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

921
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1909
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2778
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3408
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3642
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6801 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3826

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5638

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6751 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7597
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2427
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4691
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5084
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

445
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

913
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1782
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3369
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

887
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1749
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3659
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3852 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5415