По закінченні четвертої звітно-виборної конференції ПФЛ новий президент організації, Сергій Макаров, погодився відповісти на кілька актуальних питань, що стосуються сьогодення і майбутньої життєдіяльності Ліги. Одне із питань стосувалося відродженню професійного футболу на Прикарпатті.
- В Івано-Франківській області нещодавно з'явилася ініціативна група, яка займається відродженням професійного футболу в регіоні. Як ви ставитеся до такої ідеї і чи готові співпрацювати?
- Тут не може бути двох думок: ми готові співпрацювати з будь-якою структурою, яка займається відродженням футболу в регіонах, де його зараз немає. Але є багато подібних ініціатив, які завершуються на рівні розмов.
Знаєте, атестаційні вимоги не такі й складні, а періодично виникаючі суперечки про те, що їх необхідно пом'якшити, насправді закінчуються простим питанням Федерації: «Наприклад, які вимоги ви хотіли б пом'якшити?». І, виявляється, при розгляді цих вимог, що там нічого складного немає. Це той мінімум, який може бути в професійному футболі.
У нинішньому сезоні атестацію проходили шість клубів, з яких лише один отримав атестат на право участі у другій лізі. І то нині стоїть питання про участь белозерськой «Зорі» в змаганнях під егідою ПФЛ. Моє бачення таке: потрібно постаратися на етапі, коли новачки тільки з'являються, необхідно дуже уважно до них поставитися. Моя мрія, щоб клуби вже входили в ПФЛ готовими. Щоб вони розуміли як заробляти, мали чіткий бізнес-план, щоб спочатку їх не довелося нічому вчити, щоб вони не знімалися. Ви ж бачите приклад нинішнього сезону: миколаївська «Енергія» заявилася і благополучно пішла. Тому що клуби заходять неготовими. Вони розраховують на губернатора, мера ... Це не правильно. Я постараюся це змінити. Розумію, що це дуже складно, доведеться переламувати себе, починати з якихось азів. Не маючи поняття, як заробляти самим, нічого не буде, держава не допоможе. Так, Мілан Володимирович (Бальчос - UA-Футбол) підготував законопроект. Якщо його приймуть - я буду стрибати до стелі, але, об'єктивно, він не отримає підтримки. Державі нічим платити пенсії, а ми просимо пільги на футбол. Тому на даний момент порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих: клубам необхідно самим вчитися заробляти і виходити на правильну модель розвитку.