Прогноз для Галичини на 2014 рік: бідність та "козачкування"

 

Важко робити прогнози в ситуації, яка динамічно розвивається. Зрозуміло, що прогнозування ситуації в Галичині у 2014 році тісно прив’язане до того, як розвиватиметься ситуація в Україні. Як може розвиватися ситуація, яка нині склалася в Україні, прогнозувати непросто, бо надто багато важливих чинників знаходиться не в полі зору пересічного спостерігача. Можна тільки припускати, орієнтуючись на повідомлення зі ЗМІ, на уривки почутих оцінок і на власну інтуїцію. 

 

Отже, чого можемо очікувати у випадку розвитку ситуації за силовим сценарієм? Цього варіанту більшість нормальних людей боїться, але ця ж більшість не дуже в нього вірить. Всім, здається, зрозуміло, що ні влада не має достатньо сили, щоб ефективно і остаточно придушити протести, ні опозиція – щоб силовим способом усунути владу. Однак, страх пересічних громадян все ж має підстави. 
 
По-перше, влада не має ні бажання, ні однозначних підстав, щоб «здаватися» опонентам; по-друге, немає певності, хто «смикає за ниточки» так званої «третьої сили», тобто радикалів – а тому й важко спрогнозувати, на що вони здатні піти; по-третє, не прогнозований вплив на ситуацію має зовнішній гравець – передусім Росія. Тому силовий варіант, на жаль, не виключений і, здається, обидві сторони протистояння попри миротворчу риторику тримають «порох сухим». 
 
Головним стримуючим фактором поки що є усвідомлення, що швидкої перемоги не буде, а навіть невідомо, чи буде вона взагалі. У випадку спроби вирішити проблему за допомогою сили з боку влади, західні регіони, які вже відмовили підкорятися «центрові», змушені будуть взятися за зброю з метою самозахисту – страх перед масовими репресіями, які у випадку поразки можуть спіткати цілий регіон, може залучити до цієї боротьби значні маси людей, які в даний момент не беруть активної участі у протистоянні. 
 
Східні і південні регіони займуть таку ж позицію, якщо в Києві зміниться влада і ця влада захоче запровадити свої порядки там. Тому при силовому варіанті найправдоподібнішим розвитком подій буде поділ країни на два ворожі табори, які не матимуть шансів перемогти одні одних. При такому розвитку подій на лінії протистояння може постраждати чимало галицьких мужчин. Це також може призвести до потоку біженців у Галичину із сходу і півдня – активістів місцевих «майданів», яких там уже таврують як зрадників. 
 
Тому більшість людей, як мені здається, все ж схиляються до мирного варіанту розв’язання конфлікту. Тут, правда, виникає запитання, хто що розуміє під «розв’язанням». 
 
Оскільки перемога однієї зі сторін в цьому конфлікті є мало правдоподібною, то вирішенням може бути тільки компроміс, котрий буде незадовільним для жодної зі сторін. 
 
Відставка президента чи розпуск парламенту – для влади це ультиматум, а не компроміс. 
 
Так само косметичні зміни в уряді і зволікання зі звільненням затриманих «майданівців» теж не задовольнять опонентів влади. Тому мирний варіант вирішення кризи, скоріш за все означатиме затягування часу, спроби переграти один одного в надії, що станеться «щось», що радикально вплине на зміну ситуації. Наприклад, втручання Росії чи Заходу; радикальні дії третьої сили – Правого сектору або так званого «громадського активу». Таку зміну може спричинити, як свідома провокація, так і, наприклад, погіршення економічної ситуації в державі. Тож, такого типу мирний варіант триватиме, мабуть, не довго.
 
Очікувати на помірний, тобто затяжний варіант розвитку подій, немає особливих підстав.
 
По-перше тому, що Україна – це держава-банкрот, яка потребує термінового вливання грошей або з Росії, або з Заходу. Такі «вливання» можуть відбуватися тільки при виконанні Україною вимог, які одна з цих сторін висуває. А вимоги ці виконати буде дуже складно: на російські вимоги не даватиме згоди західна частина країни, а на західні вимоги радикального реформування української економіки навряд чи підуть «вугільні барони» Донбасу та інші «феодали», які свої багатства здобувають завдяки експлуатації і визиску бюджетів – як державного так і місцевих.
 
По-друге тому, що «третя сила» - радикали і громадський сектор - яка в цьому конфлікті вперше так чітко виявила свою позицію і відчула власну силу, підозрює опозицію в бажанні погодитися з владою, а владу – в бажанні обіграти опозицію. Тому ця сила імовірно швидко втратить терпець і захоче взяти вирішення ситуації в свої руки. Чи то в постаті силових дій, чи в постаті ініціатив на місцях, типу відмови від сплати податків чи реалізації незалежного самоврядування – але в основі всіх цих дій буде чинне відбирання влади з рук центральних органів, що все більше ускладнюватиме керівництво країною. 
 
Зрозуміло, що все це буде стосуватися тільки непідконтрольних владі регіонів. В такій ситуації жоден уряд не зможе переформатовувати всю країну – ні систему влади, ні економічно-соціальні взаємини, ні політичні орієнтири. 
 
Для Галичини це у будь-якому випадку означатиме погіршення економічно-фінансової ситуації і збідніння регіону.
 
Таким чином держава виявиться по факту поділена на щонайменше дві частини: провладну і анти-владну. 
 
В такій ситуації варіант федеративного устрою України може стати єдиним способом, щоб зберегти територіальну цілісність держави, оскільки з двох ворожих частин держава складатися не може. До того ж, пропаговану деякими внутрішніми силами ідею федералізації у відповідний момент можуть підтримати і зовнішні гравці – як Росія, так і ЄС зі США можуть підтримати такий вихід з кризи, коли це залишиться єдиним раціональним рішенням проблеми.
 
І ще кілька слів про економіку і культуру. Економічна ситуація в Галичині в результаті революційних подій без сумніву погіршиться. Але й в пост-революційний період годі сподіватися на радикальне покращення. Російські гроші, якщо прийдуть, то будуть скеровані (після відповідного «дерибану», звісно) для латання дірок на сході і півдні країни. Гроші з Заходу, якщо прийдуть, то не відразу і будуть скеровані на реформування найважливіших галузей економіки, яких у Галичині просто немає. Галичина – це край дрібних виробників і власників. Що тут реформувати?
 
Культурні традиції є матерією дуже інертною, тому навряд чи якісь навіть яскраві, але раптові події, можуть суттєво вплинути на радикальну зміну культури. Однак, якийсь вплив можуть мати. Наприклад, якщо події розвиватимуться драматично і принесуть нові жертви, то галичани зможуть вкотре відчути себе в улюбленій ролі жертви, тобто культурна традиція поповниться черговими мартирологічними мотивами – «як ми умирали, нам сурми не грали». 
 
Якщо ж ситуація розвиватиметься мирно, серед галичан, скоріш за все, зросте пристрасть до примітивного «козачкування», зразки якого ми можемо і тепер бачити на майдані у Києві – найкарикатурніші перебранці походять якраз із Західної України. 
 
Українська мова галичан і надалі буде уподібнюватися до східняцького суржика, а в автобусах на трасах Івано-Франківськ – Карпати до репертуари з російської попси додасться хіт майдану – «Горіла шина».

Острів Галичина


05.02.2014 Володими Павлів 1409 2
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

919
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1906
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2774
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3404
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3638
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6798 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3825

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5636

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6747 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7595
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2425
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4689
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5083
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

444
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

912
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1781
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3365
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

886
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1748
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3658
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3848 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5413