Пошук, оцифрування і наукове дослідження документальних свідчень, пов’язаних з життям і творчістю на Галичині молодшого сина віденського класика Амадея Моцарта - Франца Ксавера Моцарта - присвячено його 230-річчю з дня народження.
Дослідження пройдуть під назвою Галицька Моцартіана (Mozartiana Galicia). Цей напрямок діяльності започаткував міжнародний музичний фестиваль LvivMozArt, пише Суспільне.
За повідомленням організатора у Фейсбуці, підготовчі події у сфері галицької Моцартіани почалися в контексті фестивалів попередніх років – низка міжнародних конференцій за участю науковців та підготовлені до них виставкові експозиції.
Цьогоріч, щоби провести наукове дослідження з життя на Галичині наймолодшого з родини Моцартів, будуть опрацьовані українські та міжнародні архіви у Львові, Зальцбургу, Відні, Кобленці, Брюсселі, Вашингтоні.
До ювілею галицького Моцарта готують українськомовне видання документів, що включатиме переклад його дорожнього щоденника і понад 85 листів. Це найдокладніше зібрання такого роду з усіх у світі.
Також відбудеться фільмування документальної стрічки про наукове дослідження, готується низка лекцій, буде створено віртуальний музей та інтерактивна карта львівських адрес Моцарта, ведеться розробка краєзнавчих екскурсійних маршрутів у Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській області.
“Львівський Моцарт” писав за мотивами українських народних пісень
Франц Ксавер Моцарт прожив на Львівщині майже двадцять сім років - більшу частину свого творчого шляху. Вплинув на розвиток музичного життя міста та України першої половини XIX століття. Моцартознавці називають його “лємберзьким Моцартом” - від тогочасної австрійської назви Львова – Лємберг.
Франц народився 25 липня 1791 року - за пів року до смерті батька, тож його вихованням займалась мати Констанція Моцарт. Виявивши у сина яскраві музичні здібності, вона забезпечила його найкращими вчителями.
Перший публічний виступ Моцарта-сина як піаніста і композитора відбувся 1805 року у Віденській опері, а за три роки він приїхав на Галичину за контрактом як приватний вчитель. Спочатку жив у маєтку Графа Віктора Баворовского в Підкамені біля Стрілищ, неподалік Львова, і навчав двох дочок графа гри на фортепіано. Потім вчителювати у камергера Графа Янішевского коло Бурштина, а з часом перебрався до Львова. Він грав у кафедральному соборі Святого Юра, створив музичне товариство св. Цецилії та інститут співу, який фактично став першою музичною школою у місті.
Композитор багато подорожував по Україні, де його концерти сприймалися на біс. Наприклад, у кінці 1818 року Моцарт вирушив у майже чотирирічне концертне турне країнами Європи. Виступав в Житомирі, Києві, далі в Польщі, Прусії, Данії, Німеччині, Чехії, Північній Італії, Швейцарії. Завершивши турне у Відні, восени 1822 року Франц Ксавер повернувся у Львів, де продовжив творити музику.
У Львові Моцарт написав Другий концерт для фортепіано з оркестром Es-dur (1818), кантату “Перший день весни” (1827), низку камерних, вокальних та інструментальних творів.
Під впливом почутих (а часом і виконуваних ним) творів у дусі української народної музики він написав кілька композицій на українські теми або стилізовані під них. Це “Руська (Ruthenische) арія з варіаціями” для фортепіано, “Фантазія на руську та польську теми” для фортепіано, “Інтродукція з варіаціями” для фортепіано з оркестром. Наприклад, “Руська арія з варіаціями” (1820 р. видана міланською фірмою “Артаріа”) написана на тему дещо зміненої мелодії пісні “У сусіда хата біла”.
Помер Франц Ксавер Моцарт 1844 року у курортному місті Карлсбаді, де й був похований. Останні шість років життя він провів на батьківщині в Австрії.