Про грушки, шипшину і Задушні дні

Задушні дні - одна з комунікацій у міжчассі. Що відбувається Там - не знає ніхто з сущих Тут. Бо Тут свої правила гри. А, про Там можемо лише обережно припускати. Зрештою, необережно теж можна – то нічого не змінить, бо нам, піщинкам, приписано просто сипатися. Хіба іноді можемо попригадувати з минулого, коли ми, будучи дітьми, сипалися з кулака Бога/Універсуму/Всесвіту/Космосу (обирайте, що подобається) якось цікавіше і веселіше.

До Задушних днів прибрані городи охороняли купки зі снопів кукурудзи, які рівними рядами тягнулися далеко-далеко аж у густі ранкові тумани, з яких міг вибігти сусідський собака або навіть лис. Деякі навіть чорніли свіжою ріллею. Якщо з боку городів доносилися вигуки «цоп-цабе», я залізав на дошки, що лежали на подвір’ї, і спостерігав, як на очах розширюється чорна смужка зораного городу.

А ще Задушні дні ділили ґаздинь на більше і менше працьовитіших. У перших до Задушних днів з діжок пахла квашена капуста. Точніше, її лише встигли посікти. Тут ключове слово встигли. Бо шаткувати капусту після задушних днів вважалося не престижно. Правда, ґаздині з Галицького Опілля викручувалися поясненням, що бояться «квасити до Задушних, коби до свьит капуста не перекисла».

На Задушні батькам іноді вдавалося вирватися з роботи на кілька днів. Ми всі разом йшли до лісу «на шипшину». Я забігав вперед, щоби постояти біля рясного куща, любуючись її дрібними яскраво-вогняними гірляндами на чорному безлистому гіллі. Якщо у природі існує гламур, то рясний кущ шипшини пізньої осені тому доказ. Шипшина виглядала предтечею Різдвяної ялинки.

На деревах жовтіли грушки.

Ті, які росли нижче, зривали ще зеленими і вони дозрівали у відрах або ящиках у стодолі, а плоди на найвищому, недосяжному навіть з розкладної драбини, гіллі чекали свого часу, щоби впасти. Я ретельно обсервував сад щоранку, аби не пропустити, коли впаде соковита грушка. Навіть пам'ятав де яка грушка висить, прикидав, як затятий садівник, коли вона може впасти. Але ті грушки були надто соковитими, падали навіть від рухів полохливої птахи у мене на очах і... здебільшого розбивалися. Вважалося добрим щастям, якщо вдавалося покуштувати нерозбиту половинку цієї грушки. Складно точно описати, що я у ті моменти робив - їв грушку чи пив грушковий сік? Бо те і те буде правдою.

Бувало, що тато не витримував чи то моїх вмовлянь, чи спокуси і приносив від стрийка Ладзє «тюльпан» - приспосіблення на довжелезній тичці, схоже на пелюстки, яким зривали стиглі яблука та грушки. Він обережно, бо грушки падали від легкого дотику, зривав одну або дві, а потім так само обережно опускав в долину, де чекав я, забирав з «тюльпану» трофей і перекладав у відро, застелене соломою або якою чистою лахою. Але так вдавалося не завжди, бо тичка від тягару плодів гнулася, плоди випадали з «тюльпану» і розбивалися. Дуже сумні хвилини з дитинства…

Такі грушки ще треба було вміти їсти. «Уважно смакуй!» - Підказувала бабця з ґанку. Береш грушку, ноги на ширину плечей, нахиляєш вперед голову і лише тоді можна кусати. Борода і половина обличчя будуть у соці, бо він порскатиме, а місцями навіть проллється, але то легко витиралося і милося. На відміну від светру чи куртки, які вимагали прання, бо інакше лишалася пляма.

А ще...

З тих грушок готували найсмачніші у світі налисники. Найперше, котрась з бабусь збирала грушки, старанно обрізала побите, чистила від зернят і перетирала на терці. До маси додавали трішки родзинок і... маку. Такі налисники могли би прикрасити найдорожчі сучасні фуршети, а тих часів я з плачем виборював собі право з'їсти такий налисник на подвір'ї. Мені страшенно смакувало їсти їх з гарячим чаєм на свіжому повітрі, під перші заморозки або навіть серед зими на морозі.

А потім наставав вечір і ми йшли на цвинтар запалювати свічки.

І тут, якщо сприяла погода - не було ні вітру, ні дощу, - наставав момент дуже кінематографічної живописної містики. У мороці практично на кожному гробівці горіла свічка, часом навіть не одна. Крихітні цяточки їх вогників віднілися здалеку, зливалися з блиском зірок на небі і виглядало, ніби на горизонті пластом розташувалося сузір'я з густо всіяних мерехтливих зірок яскраво-червоного кольору. З наближенням навколо тих цяточок з'являлися тіні гілля дерев або засохлі кущі квітів, і вже зовсім близько промальовувалися контури надгробків. Оскільки язики полум'я на свічках весь час рухалося, то всі ці тіні та контури так само рухалися і виникало відчуття причетності, якщо не до потойбіччя, то до входження до незвіданих світів. Що десь є і правдою. Бо ми можемо лише фантазувати, що відбувається Там. І, поки живемо, будемо гріти душі пам'яттю про своїх найкращих, які вже відійшли. Саме відійшли. Бо в одному світі то «смерть», а в іншому «народження на небі».

Так казали старі люди…


04.11.2021 Ущенко Олег 7017
Коментарі ()

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

917
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1903
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2771
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3398
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3636
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6794 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3824

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5635

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6743 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7592
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2422
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4688
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5081
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

442
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

909
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1778
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3362
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

885
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1746
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3657
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3843 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5410