ПРИГОДИ УКРАЇНИ АБО КЛУБ САМОГУБЦІВ

 

Пилип Пилипович лікті поклав на стіл, вдивився в Шарикова і запитав:
- Дозвольте дізнатися, що ви можете сказати з приводу прочитаного.
Шариков знизав плечима.
- Та не згоден я.
- З ким? З Енгельсом або з Каутським?
- З обома, - відповів Шариков.
- Це чудово, клянуся богом. "Всіх, хто скаже, що інша ..." А
що б ви зі свого боку могли запропонувати?
- Та що тут пропонувати? .. А то пишуть, пишуть ... Конгрес, німці
якісь ... Голова пухне. Взяти все, та й поділити ...
- Так я і думав, - вигукнув Пилип Пилипович, шльопнувши долонею по
скатертини, - саме так і вважав.
- Ви і спосіб знаєте? - Запитав зацікавлений Борменталь.
- Та який тут спосіб, - стаючи балакучим після горілки, пояснив
Шариков, - діло не хитре. А то що ж: один в семи кімнатах розселився
штанів у нього сорок пар, а інший вештається, в сміттєвих ящиках харчування шукає.

Михайло Булгаков. Собаче серце.



Ніяк не можу збагнути, як можна при наявності такого обсягу інформації про стан справ в Україні бути в опозиції до «Партії Регіонів»? Ні, звичайно, безвихідну ситуацію, в якій опинилася українська влада, можна використовувати в якості популяризації «себе коханого», але об'єктивно критикувати регіоналів фактично нема за що. Принаймні, ті, хто ганить їх сьогодні, не має на це ніякого морального права. Вони нічим не кращі. Вони діяли в подібній ситуації або точно так само, або ще гірше.

Отже, протягом довгого часу, Україна займалася проїданням «соціалістичної власності». Усіх все влаштовувало. Всім було весело, як стрекозі влітку. Нікого не бентежив кредитний бум, який ми спостерігали кілька років тому. Банки давали кредити, брали депозити, населення затарювався машинами, банки полірували офіси в центрі Києва і росли як на дріжджах. Ось як описувала ситуацію в Україні в 2004 році американська газета "Bloomberg Businessweek":

«Це найбільш швидкозростаюча економіка Європи, що переживає п'ятий рік буму, в результаті якого ВВП країни з 1999 року зріс більш, ніж на третину. У цьому році прогнозується неймовірний стрибок у 11-13%. Банківське кредитування зростає зі швидкістю більше 50% в рік, тоді як фондовий ринок за останні дванадцять місяців піднявся на 100%. У всі більш барвистій і космополітичній столиці зростання добробуту очевидне всюди, від новісіньких торгових комплексів у центрі міста до споруджуваних висоток з розкішними квартирами на околицях. «Тепер всі їздять на іномарках і будують нові квартири. В останні кілька років місто ожило», - розповідає Слава Петренко, таксист. Ласкаво просимо в «тигрову» економіку Європи. Це Україна».

Для повного щастя в 2004 році українцям не вистачало лише свободи слова і демократії. Втім, давайте не будемо брехати один одному і скажемо чесно, що на «майдан» люди виходили не тому, що їм затикали роти на кухнях, вказували за яку партію голосувати, а заради того, щоб жити ще і ще краще, зовсім як у Європі. Найцікавіше, що найбільше на майдані старався так званий середній клас: бізнесмени з київських базарів і офісів. Зрозуміло, не могла пройти мимо такого бенкету свободи і молодь з київських вузів, кому як не їм могла прийти до душі цілодобова тусовка на головній площі Україні? Разом нас багато? Нас не подолати? Помаранчеві пастори штовхали надихаючі промови в рекламних паузах, між виступами Гринджолів, Вакарчуків і Руслан.

Зовсім як у Європі не вийшло. Перші дзвіночки кризи почали лунати в 2008 році. Кредитна лавочка закрилася і багато українських «лихварів» поплатилися за своє легкодумство грошима в збанкрутілих банках. Ай, як недобре вийшло! Держава бяка! Банкіри шахраї. Поверніть наші вклади, нас виселяють з квартир, колектори крадуть нашу «українську мрію». Пам'ятайте акцію «дістали»? Як натовп скривджених реальністю громадян кинувся на «майдани», в надії повторити те, що повторити неможливо. На цей раз я не маю на увазі «революцію», а говорю про неможливість повторення «кредитного буму» і накачування Україною західними кредитами. Не перед урядовими установами України треба було тоді дудіти в трубу, а як мінімум біля філій західних банків і вимагати «продовження банкету» від них, від МВФ і Світового банку. Адже саме міжнародні банківські організації могли ще раз накачати грошима Україні, щоб хтось купив китайського чи турецького ширвжитку, а хтось його продав.

Мені було зовсім не шкода тих, хто вийшов тоді на мітинги, ні людей, ні що звалилися мрії. Мені не було шкода тих, хто поплатився за власну жадібність, хто купував квартири за 2 000 доларів квадратний метр. Хто напихав у свої квартири побутової техніки на десять років вперед. Мені не шкода було тих, хто радів «газовим договорами» з Росією і кричав на форумах «ми зробили Рашці!». Я просто не люблю войовничу дурість, яка регулярно наступає на граблі, але не вміє робити ніяких висновків.

Сьогодні ситуація повторюється. І який раз у всьому винна влада, яка «душить бізнес», змушуючи його платити непідйомні податки. Я чудово розумію тих бізнесменів, у яких сьогодні справи пішли кепсько. Я розумію підприємців з київських ринків Петрівка, Троєщина, Юність, які в масовому порядку пішли на мітинги протесту. Абсолютно вірно, у них проблеми, в Україні впав купівельний попит. Взагалі, він завжди падає, коли падає життєвий рівень населення, коли відбувається перерозподіл сімейних бюджетів на користь хліба насущного, а не сорока пар штанів. Я не сумніваюся в тому, що дні багатьох бізнесменів з українських базарів полічені. Криза їх уб'є, тому що українська економіка не розрахована на таку кількість торговців. Тому, що один супермаркет з сотнею працівників набагато ефективніший тисячі людино-контейнерів. Супермаркет простіше змусити платити податки, продавати сертифіковану продукцію, відповідати вимогам санітарних норм. Куди піти новоявленому українському «бізнесменові»? А це вже йому вирішувати. Країні потрібні нові виробництва, треба відроджувати сільське господарство. Чи в Україні вирішили, що базарна вакханалія буде продовжуватися вічно? Що, директор кафе «три стільці і чотири працівника» може роз'їжджати на машині за 100 000 доларів?

Єдино, кого я ніколи не зрозумію, це простих людей, не бізнесменів, а пенсіонерів-бюджетників, які ще вчора кляли благим матом весь цей офісно-базарний планктон. Все просто, в Україні найбільше ненавидять владу і готові піти на союз з ким завгодно, підтримати самого чорта.

Ні, я не хочу, щоб мої слова були сприйняті, як огульне паплюження всіх українських бізнесменів. На думку спадає знаменита фраза про те, що хтось "не співчуває дітям Німеччини і не любить пролетаріат". Справа тут зовсім в іншому, а саме – фактичному банкрутстві української економіки. Те, що ми побудували, не можна називати економікою та ринком. Це завершальна стадія мародерства радянської спадщини. Сьогодні я можу згадати слова одного естонського політика, який кілька років тому з гордістю заявив про те, що його країна процвітає, що замість неконкурентоспроможних радянських заводів і фабрик, які коптять небо, побудовані сучасні торгові та офісні центри. Коли ця фраза була сказана, практично ніхто не помітив каверзи і не подумав у що виллється така «модернізація» пострадянських економік. Звичайно ж, років п'ять тому для людей було цілком природним заміщення заводів офісами. Як цілком нормально люди сприймали те, що кожен навчальний заклад готує юристів і менеджерів по рекламі, але перестав готувати хороших електриків і сантехніків. Надивившись як попки американських мелодрам, всі повірили в американську мрію і забули про українську реальність. Пора перестати порівнювати себе з Америкою, просторікувати про те, який відсоток зовнішнього боргу у США, Німеччини або Росії. Україна не Росія, не Америка і не Німеччина. Нам треба вивчати досвід Африки і Латинської Америки і забути про те, що ми живемо в центрі Європи. Україні не Попелюшка, а МВФ не принц. Казки повинні закінчитися і нам пора подивитися тверезо на реальність.

Приїхали, хлопці. Прийшов час переносити свої дупи з базарів і офісів на заводи і фабрики. При цьому не радянський уряд і комуністична партія буде фінансувати проекти, переживати за конкурентоспроможність та ефективність виробництв, а світовий ринок. Конкурувати доведеться не з західними економіками, а «китайським драконом». Які у нас є конкурентні переваги перед Китаєм? Я думаю дешева робоча сила, оскільки наукової школи у нас практично не залишилося. Ми її так «віддемократизували» і поставили на такі «ринкові рейки», що вона скотилася на дореволюційний рівень.

Українським бізнесменам не подобається новий Податковий Кодекс? Я не маю бажання його уважно вивчати. Я прекрасно знаю, що він недосконалий, рівно як упевнений в неминучості його прийняття. Ми банкрути. Ми маємо багатомільярдний дефіцит бюджету України, багатомільярдний дефіцит пенсійного фонду, багатомільярдний борг населення перед НАК «Нафтогазом», у якого в свою чергу багатомільярдні збитки. Наш зовнішній борг наближається до рівня ВВП. Про що хочуть попросити «бізнесмени» уряд країни? Піти у відставку? Цікаво, кого вони бачать у ролі прем'єр-міністра, Тимошенко чи Тягнибока, які зараз метушаться на мітингах?

Нам пора переходити від світогляду утриманки, до світогляду пролетаря. Ми наймані робітники світового капіталу, який керуючись своєю логікою і здоровим глуздом, привів Україну до банкрутства. Переживати про майбутнє потрібно тоді, коли можна внести зміни. Але кілька років тому, коли Юлія Тимошенко брала умови МВФ, всім було пох... , багато хто так і говорив, тому, що в них був «свій бізнес». Тепер їм стало боляче. Тільки тепер вже МВФ «пох...» і безглуздо критикувати уряд Азарова за все те, що він робить. Немає різниці, хто б не був сьогодні прем'єром, президентом, все одно умови МВФ Україна зобов'язана виконувати.

Вчора не варто було слухати Юлію Тимошенко, яка сьогодні нахабним чином очолила «крамарів», і не вірити тому, що МВФ дав самий «дешевий» кредит, під найнижчі відсотки і з «особливими умовами» для України. Сенс кредитів МВФ не в тому, під які відсотки він дається, а які умови буде виконувати країна.

Ось які основні положення меморандуму Україна і МВФ прийнятого в 2008 році (джерело). Можливо, щось зазнало змін, ще щось перестало бути актуальним, але зміст умов МВФ принципово не змінився.

Посилення жорсткості умов стягнення боргів населення і підприємств
Гнучкий обмінний курс
Інфляційне таргетування (стримування інфляції монетарними методами)
Недопущення зростання реальних доходів населення у 2009-2011 роках
Посилення фіскальної політики
Підвищення цін на енергоносії для всіх споживачів до рівня ринкових

Попередні вимоги до України перед підписанням угоди про кредитування
Скасування коридору валютного курсу
Відхилення офіційного курсу від ринкового не більше ніж на 2%
Виділення допомоги Промінвестбанку
Прийняття закону про рекапіталізацію банків за рахунок коштів держави

Умови для виділення чергових траншів
Дефіцит рахунку поточних операцій - не більше 1-2% ВВП
Інфляція - не більше 17% річних у 2009 році і скорочення інфляції до 5-7% в 2011 році
Проведення інтервенцій НБУ виключно через валютні аукціони
Скасування зборів на купівлю-продаж валюти
Темпи зростання грошової бази в 2009 році - 11%, номінальне зростання ВВП - 12%, інфляція - 17%
Жорсткість вимог до банків щодо формування резервів
Жорсткість вимог до рефінансування банків, заборона на беззаставне рефінансування і рефінансування під заставу акцій банків
Підвищення ставок по депозитних сертифікатах НБУ
Виведення політиків з Ради НБУ і обмеження повноважень Ради
Збільшення строку повноважень голови НБУ
Заборона НБУ перераховувати до бюджету кошти від перевищення його доходів над витратами
Введення первинних дилерів на ринку ОВДП
Жорсткість банківського нагляду
Збільшення суми гарантування вкладів як мінімум до 100 тис. гривень
Рекапіталізація «життєздатних» банків (критерії будуть розроблені спільно з фахівцями МВФ)
Ліквідація «нежиттєздатних» банків
Дефіцит бюджету - не більше 1% ВВП в 2008 році і бездефіцитний бюджет в 2009 році
Недопущення підвищення мінімальної зарплати до прожиткового мінімуму
Недопущення індексації соціальних виплат
Підвищення цін на газ для населення до рівня ринкових до кінця 2011 року
Підвищення цін на газ для теплокомуненерго до рівня ринкових до 1 липня 2010


Що стосується нинішніх протестів, то нічого доброго вони не дадуть, оскільки дестабілізація обстановки призводить до погіршення так званого «інвестиційного клімату», а без додаткових запозичень, Україна не може існувати. Кожен «Гав» української опозиції призводить до того, що охочих вкласти в країну буде менше, а значить, буде менше охочих купити українські активи, що в результаті веде до зниження вартості їх можливого продажу. Таких «ведмедів», як Юлія Тимошенко, що працюють на пониження вартості українських активів, варто ще пошукати. Всі крики українських опозиціонерів про свободу слова і обмеження їх «демократії» між дверима влади, ведуть лише до того, що завтра Україна знизять якийсь рейтинг інвестиційної привабливості, а Янукович буде в Європі стояти в позі двієчника.

Можна поспівчувати українській опозиції, якої зовсім не хочеться вилітати з політики. Одне мені важко зрозуміти, навіщо комусь сьогодні потрібно прагнути у владу? Виводити Україну з кризи - це робота для політичних самогубців, тих, кому скажуть «дякую» через роки. Навіть ювелірно проведені реформи не будуть популярні, оскільки позитивні наслідки від них стануть відчутні через кілька років.

Так, можна поспівчувати «українському бізнесу», багато хто не виживе. Але невже не ясно, що в самій страшній ситуації перебувають українські пенсіонери? Якщо бізнес не буде платити податки, то нема з чого платити пенсії. Втім, мова йде навіть не про них, а про саму Україну, яка теж може «не вижити». Україна як дитина, яка не хоче розуміти, що у її батьків просто немає грошей, ні на велосипед, ні на морозиво. Або може всі ми діти? Малі, нерозумні? А якщо не діти, то які будуть пропозиції?!

Втім, краще за всіх описав проблеми України брат колишнього президента Петро Ющенко. В інтерв'ю «Столичним новинам» він сказав: «Вся історія повторюється. Як було з Мойсеєм? Чому він ходив сорок років по пустелі? Тому, що з ним ішли в основному ті, хто жив у єгипетському рабстві. І Господь сказав їм: Ви будете ходити сорок років ... Чому сорок років? Для того щоб вимерли всі ті, хто усвідомлено знаходилися в рабстві. І акцент був зроблений на тих, хто народився вже в дорозі. Вони були злі і голодні, але вони не знали неволі, вони були вільні. Молоді люди перейшли Йордан і почали будувати державу. А потім минуло ще три тисячі років. І тільки в 1948 році з'являється держава».

Те, що український націоналіст, який народився і виріс в СРСР, вважає себе рабом, для мене не новина. Це для нього є новиною, оскільки він точно така ж радянська людина, а значить раб. Може Петро Ющенко вважає, що порівнявши всіх з рабами, він сам перестав ним бути? Або в СРСР він ставився до привілейованої касти рабовласників? Бог йому суддя.

Проводячи історичні паралелі, Петро Ющенко навіть не подумав, що він наговорив, адже євреї здобули свою державність лише через 3000 років, після сорокарічного ходіння і то випадково. Вони не завоювали свою державність, а отримали з рук Сталіна, Рузвельта і Черчілля, як моральну компенсацію за нацистський геноцид. Держава Ізраїль утворилося не з волі євреїв, а завдяки волі випадку. Втім, тут у синів Ізраїлю і дітей Україна є багато спільного, адже свою землю обітовану вони теж отримали завдяки волі Леніна-Сталіна, Молотова-Ріббентропа. Завдяки Хрущову до складу України був включений Крим, який вони взялися завзято українізувати під себе. Україна пройшла половину шляху, якщо вірити легенді про пригоди Мойсея. Чи вистачить українській державі запасу міцності, щоб бродити по Європах ще 20 років? Судячи зі стану держави і суспільства, ще 20 років пригод України просто не переживе.

Невже двадцять років, це не термін щоб робити якісь висновки? Згоден! Ми пройшли всього лише половину шляху, нас уже не 52, нас всього 45 мільйонів! Ми відстаємо від графіка, ми не вимираємо за планом. Ми ще не настільки голодні і злі, як того вимагають «українські Мойсеї», але ми вже точно починаємо поїдати один одного. Нам вже плювати на державу, на пенсіонерів, нам давно на все наплювати, окрім себе, нам «пох ...».

Втім, даруйте, Петро Ющенко ж сказав, що спочатку євреї бродили 40 років по пустелі, а через 3000 років отримали своє ізраїльську державу! Так що справжня «незалежність» у нас попереду, як у євреїв ... через три тисячі років, в 5010 від різдва Христового. Будемо сподіватися, що до того часу українці порозумнішають і перестануть думати про минуле, а спрямував свої думки в майбутнє.

PS

Україні для повного щастя не вистачає вибрати в 2015 році президентом Олега Тягнибока, і тоді в центрі Європи ми побачимо саме злиденну державу, позбавлену будь-якої зовнішньої підтримки, як з боку Європи, США, Ізраїлю, так і Росії. Список країн ізгоїв, таких як Північна Корея, Іран, Сомалі, поповнить Україна, і українці з гордістю скажуть: «Слава Україні! - Героям Слава! »





Джерело: ruska-pravda.com.


20.11.2010 Сергій Луньов 1571 12
Коментарі (12)

пан пупець 2010.11.20, 20:36
Так і буде! президент тягнибок і навколо злиденна і зла тусня тих, хто не встиг виїхати. будуть жерти біозамінники і шукати "жидів" для помсти. вбога азіятщина, а ще хотіли пхатись до европи. гімнюки.
Вася К. 2010.11.20, 20:39
Очевидно гаплик до Україне вже підкрався (непомітно). Питання тільки коли він скаже: стаять каза, пара платіть! І тоді мало не покажеться всім.
Патріот 2010.11.20, 20:56
Щось автор не любить Петра Ющенка. шо той йому зробив. Ну жлоб. ну тусує з попами. Але ж таких є тищі.
Вася К. 2010.11.21, 10:02
Юля афірюга. Ющара мудозвон. Українці гімно.
Ckfdw. 2010.11.22, 14:38
Всі до ахметова на заводи! Всіх в шахти підіймати ахметівську економіку!
Ярослав 2010.11.22, 14:43
Сергій Луньов - агітатор теперішнього уряду? Якось аж смішно написали Ви, пане Сергій! Самі перечитайте і подумайте чого це Вам не податися на завод боротися з китайською економікою за рахунок Вашої дешевої робочої сили):
я 2010.11.22, 15:24
переклад нікудишній. і взагалі фігню передруковуєте...
відповідь 2010.11.22, 21:20
"Україна як дитина, яка не хоче розуміти, що у її батьків просто немає грошей, ні на велосипед, ні на морозиво". Все вірно, але звідки ж у "її батьків" кошти на всілякі святкування, які вражають не просто своєю масшабністю та грандіозністю, а нахабством, яке навіть не намагаються приховати. Тільки не кажіть, що це чесно зароблені важкою працею кошти. Не вистачає у "батьків" на розвиток науки, освіти, промисловості, на підтримку сільського господарства. Щось не сходиться, пане авторе, щось таки не збігається. Може тому і намагаються продемонструвати діти "своїм батькам" необхідність інвестування в розвиток своїх дітей.
Тарас 2010.11.22, 23:07
Від такого предвз'ятого висвітлення матеріалу просто Т О Ш Н И Т Ь ! Стаття написана під конкретний контенгент читачів, які є вкрай не освіченими, а позиція, даного контенгенту базується на голих емоціях. Вони на ура сприймають хоча б якісь аргументи на захист своїх низьких емоцій. Такі статті, однозначно, не варті того, щоб їх ПЕРЕДРУКОВУВАТИ!!!!!!!!!! Якщо не маєте, що сказати,то краще помовчіть:)
ПЭТЯ 2010.11.22, 23:17
Певна частина коментаторів не хоче нічого читати, шо суперечить її забобонам. Вони в 2004 році розпинали тих, хто говорив, що помаранчісти - це біда України, шо приведе до її краху. Я теж тоді такий був. Тепер попустило. Правда все в статті, хоч і правда не зручна. УКРАЇНА БАНКРОТ. ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ-РІК почнеться її дерибан. Росія, МВФ, Європа, США будуть рвати хто шо зможе. ГОТУЙТЕСЯ ВІВЦІ! І не кажіть шо вас не попереджали.
ПЭТЯ 2010.11.22, 23:27
"Україна не Росія, не Америка і не Німеччина. Нам треба вивчати досвід Африки і Латинської Америки... Україні не Попелюшка, а МВФ не принц. Казки повинні закінчитися і нам пора подивитися тверезо на реальність." ВОІСТИНУ ПРАВДА. Влучніше не скажеш. Нас просто розвели як лошар тупих. А ця бидлота і чума помаранчева ("Ю і Ю") зробили батраками наших дітей ще ненароджених на десятки років. От тоді ТАРАСИКУ ТЕБЕ справді З А Т О Ш Н И Т Ь.
Sory! 2010.11.30, 21:48
Люди!!!!!!!!!!!!!!! Не полінуйтесь зайдіть у це багно - Джерело: ruska-pravda.com. Розберіться звідки смердить.Але сморід!!!!!!!!!!!!!!
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1978
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3486
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6876 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6823 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466