Пол Даньєрі: «Внутрішня міграція допомогла би порозумітись Сходу та Заходу України»

Після розвалу СРСР Даньєрі працював у Львові за програмою академічних обмінів. У Львівському університеті він протягом 1993-1994-го років займався дослідницькою роботою. Даньєрі є автором праць з політичної історії України, досліджує міжнародну та внутрішню політику СРСР та Німеччини. Працював в Росії, Киргизстані та Азербайджані. З 2004-го року Пол Данієрі є деканом Коледжу вільних мистецтв та науки в Університеті Флориди.

Г.А.: Чи були в самій появі України як незалежної держави якісь особливі умови, що зумовили відмінність її подальшого розвитку від  шляху, яким пішли такі колишні радянські республіки як Литва, Латвія, або ж – в останній час – Грузія?

П.Д.: Не впевнений, чи саме це є вирішальним фактором, який зумовив подальший розвиток України, але варто зазначити, що та потужна група українських націоналістів, які з кінця 80-х років і до 91-го року активно виступали за незалежність, – складала меншість в тодішній УРСР.

На мою думку, більшості українців не прагнули незалежності, ті ж, які її прагнули, мали не меті щось на кшталт більшої автономії у складі більшого наддержавного утворення, того ж СРСР. Тому незалежність стала сюрпризом для дуже багатьох людей в Україні, навіть для тих, хто за неї голосував. Україна стала незалежною зненацька і було просто незрозуміло, що це значить, як бути далі.

Ситуація в Прибалтійських державах була зовсім іншою – там всі прагнули незалежності. Звісно були виключення – російські меншини, але взагалі прагнення до незалежності у Прибалтійських республіках об’єднувало більшість; воно мало значну історію і спиралось на чітке розуміння того, що її метою є повна незалежність від СРСР та суверенітет на міжнародній арені.



Г.А.: У чому полягає різниця між баченням України, української ідентичності, яке має українська діаспора (особливо представники хвиль еміграції, що передували незалежності) та сучасні українці?

П.Д.: Українська діаспора була носієм та виразником ідей українського націоналізму, прагнення до незалежності, важливості української мови в той час, коли всі ці ідеї були під забороною в Україні.

Матеріальна та інтелектуальна підтримка з боку діаспори відіграла значну роль в підтримці прагнення до незалежності всередині самої України. Особливо наприкінці 80-х, коли стало можливим відновлення публічного руху за незалежність.  

Водночас після 1991-го року стало зрозуміло, що між позицією значної частини діаспори щодо політики, мови та ін. та панівними настроями в українському політичному просторі є значні розбіжності.



Г.А.: Чи існує ймовірність того, що образ української держави, української ідентичності, який має діаспора, та відповідні моделі, які є всередині України, досягнуть спільного знаменника?

П.Д.: Я провів чимало часу у Львові – це той регіон України, звідки походить значна частина української діаспори. Водночас саме тут зв’язки з діаспорою найсильніші. Тож можна говорити про те, що значна частина України має те ж бачення державності та ідентичності, які має діаспора. Йдеться, зокрема, про такі питання, як мова та історія, хоча в питаннях економічної політики бачення діаспори все ж відмінне.

Водночас значна частина східної України не поділяє позицій західної України та діаспори.

Тож питання не в тому, що всередині України немає підтримки ідеям та цінностям діаспори. Просто в діаспорі є консенсус з приводу цих важливих питань, натомість Україна сильно поділена в ставленні до цих питань різних регіонів країни.


Г.А.: Якою є ймовірність того, що регіоналізацію всередині України буде подолано? Чи можлива така ідея нації, яка б відповідала прагненням усіх українців?

П.Д.: Не думаю, що це може статись швидко. Регіоналізація - це загальносвітове явище. Подивімося на США. Відмінності між півднем та північчю, які виникли 100-150 років тому, досі існують. Культура та політика на півдні та півночі США дуже відмінні.

В Америці існує так званий поділ штатів на червоні та блакиті – відповідно до того, яку з партій (республіканців, чи демократів) підтримують мешканці цих штатів. Тож ці речі не минають швидко.

Інший приклад – це Англія та Шотландія. Культурні та політичні відмінності зберігаються і навіть посилюються, незважаючи на сотні років спроб інтеграції та гомогенізації з боку Лондона.

Тож для України питання полягає в тому, які сили можуть протистояти регіоналізації. Це передусім внутрішня міграція, тобто щоб українці зі сходу переїздили до західної України і навпаки. Мені здається, цей процес в Україні відбувається дуже мляво.

З часом питання політики також в меншій мірі визначатимуться протистоянням між заходом та сходом країни. Втім, на мою думку, це також відбудеться не скоро.

Українська політика визначається не ідеологічним протистоянням а боротьбою за владу, за контроль над економікою – це також, до певної міри, стирає регіональні відмінності.

Г.А.: Чи можливо прогнозувати розвиток ситуації в Україні на наступні 10 років? Які тенденції ви бачите всередині України?

П.Д.: Це дуже складно. Всі, хто досі робив спроби спрогнозувати розвиток України, зазнавали невдачі.

Після 2004-го року багато хто вважав, що Україна зробила вибір на користь демократії та Заходу. Але все виявилось інакше. Це примушує задуматись, чому Україна зберігає тенденцію руху до напівавторитарної (або ж гібридної) моделі держави - і коли хтось намагається спрямувати її у правильному напрямку, і в ситуації, коли Кучма вів країну до відверто авторитарного режиму.

Я прогнозую, що протягом наступних 10-ти років ми бачитимемо в Україні ті ж суперечки та протистояння, свідками яких ми були в попередні 10-ть років.

Боротьба буде точитись за контроль над політичними та економічними ресурсами. Надалі в центрі суперечок будуть стосунки з Росією та Заходом. Не зрозуміло звідки може прийти поштовх до фундаментальних змін в наступні 10 років. Тому, на мою думку, зміни будуть поступовими та еволюційними. Водночас напрямок руху України важко визначити.

Г.А.: Чи бачите ви передумови до соціальних заворушень в Україні?

П.Д.: Це дуже малоймовірно. Але – нагадаю,  що і в 2004-му році мало хто очікував, що результати виборів призведуть до вуличних протестів. Але все ж, я думаю, що люди навряд чи можуть вийти на вулиці саме тому, що Помаранчева революція зазнала невдачі, а ті, кого вона привела до влади дискредитувати себе.  

Вуличні протести можливі хіба що в ситуації, якщо уряд стане більш авторитарним та репресивним. Це мені здається малоймовірним, бо це означало би, що минулі помилки нічому не навчили владу.

І все ж, не треба відкидати і такий варіант. Прогнози щодо України рідко справджуються. Багато хто був впевнений, що Україна не стане незалежною і лишатиметься таким собі «меншим братом» Росії. Тож усталення України в перші 6 років її існування як незалежної держави – дуже значне досягнення, про яке не можна забувати. Незалежної України не хотіла не лише Росія. В перші роки незалежності США теж не надто тішились появою цієї країни

 

Голос Америки


24.07.2011 840 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

1003
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

2041
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2912
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3537
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3719
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6958 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3909

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5722

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6875 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7675
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2513
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4779
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5158
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

527
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

993
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1858
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3443
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

964
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1833
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3738
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3998 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5499