Цього року 13 січня вперше за понад 10 років Україна вивела на орбіту власний супутник «Січ-2-30».
Багато хто з українських чиновників, лідерів думок і ЗМІ сприйняв цю подію як величезну перемогу.
Про це інформує Фіртка з посиланням на Заборону.
Розслідувачу Олександрові Гуменюку вдалося дізнатися, що запуск супутника «Січ-2-30» відбувся із вагомими порушеннями, а деякі факти свідчать про корупцію.
Як зазначає автор, «Січ-2-30» - це не новий супутник, а копія супутника «Січ-2», який Україна запустила в космос 11 років тому. Копія була потрібна для того, аби відпрацьовувати на ній позаштатні ситуації, які можуть трапитися на орбіті.
У підсумку супутник тоді пропрацював лише пів року, після чого перетворився на космічне сміття, попри заяви про те, що він зможе працювати п’ять років. Його копія відправилася на склади Конструкторського бюро «Південне» у Дніпрі.
«Саме цю копію згодом назвуть супутником «Січ-2-30» та представлять як новий прорив української космічної галузі, незважаючи на те, що цей супутник вважався застарілим ще 10 років тому, а зараз заслуговує на місце в музеї», - йдеться в дописі.
«Січ-2-30» має роздільну здатність 7,8 метра. А сучасні супутники здатні передавати зображення з роздільною здатністю 30 сантиметрів, тобто у 26 разів краще.
Відтак, історія з можливим запуском супутника «Січ-2-30» розпочалася в період, коли Державне космічне агентство очолив Михайло Лев. Ще однією дієвою особою, яка просувала цей запуск, був голова економічного комітету Верховної Ради України Дмитро Наталуха.
«У березні 2020 року ми поїхали з виїзним засіданням комітету в Дніпро, і однією з центральних тем було відродження космосу. Покійний Дегтярев [колишній генеральний директор Конструкторського бюро «Південне»] влаштував нам невелику екскурсію.
Це було дуже кумедно, тому що ми ходили там: перший ангар, другий ангар, третій ангар. І ось він каже: о, а тут супутник, «Січ». Заходимо, а там така байда лежить, прикрита трошки клейонкою.
Ми питаємо: а чому він тут, а не в космосі? Ну бо немає політичної волі, каже. Ми такі: окей, а наскільки він готовий? Він відповів: на 80–85%», — розповідає Дмитро Наталуха.
Колишній очільник космічного агентства Михайло Лев також добре пам’ятає той візит.
«КБ «Південне» витратило 110 мільйонів власних коштів для створення цього супутника. На моє запитання, чому ж він на складі, а не на орбіті, вони відповіли, що запуск коштує від 6 до 8 мільйонів доларів, а таких грошей немає.
Плюс потрібно доопрацювати наземний сегмент, це близько 30-40 мільйонів гривень, плюс супутник доробити — це ще мільйонів двадцять гривень», — розповідає в інтерв’ю Михайло Лев.
Зрозумівши, що запустити ракету за допомогою китайських чи індійських партнерів дійсно могло коштувати 6-8 мільйонів доларів, Михайло Лев написав листа американській компанії Ілона Маска SpaceX.
«Я особисто написав у SpaceX, у них абсолютно доступна пряма форма зв’язку на сайті, - розповідає Михайло Лев. - Щодо запуску ми комунікували з їхнім спеціалістом, який відповідає за програму запуску супутника, корисного навантаження на «Фальконах» [ракети-носії сімейства Falcon компанії Ілона Маска].
Той сказав, що вага 160 кілограмів обійдеться нам грубо в мільйон доларів. Ну, один мільйон доларів – це не шість, і, звісно, мене це зацікавило, бо що довше цей супутник лежатиме на КБ «Південне», то більше застаріватиме і втрачатиме свою актуальність.
Оскільки понад сто мільйонів гривень було вже витрачено, я розумів, що якщо ми його запустимо і витратимо ще мільйон доларів, то повернемось на орбіту», - розповідає Михайло Лев.
Історія з можливим запуском супутника за допомогою SpaceX зацікавила Михайла Лева. По-перше, це коштувало в рази менше, аніж в інших партнерів, з якими вони звикли працювати. По-друге, запуск навіть застарілого супутника міг стати символом відродження української космічної галузі. По-третє, на супутник дійсно вже витратили кілька мільйонів доларів і потрібно було обирати: або визнати, що всі ці гроші були витрачені дарма, або додати ще кілька мільйонів та відправити супутник у космос.
Тодішній голова космічного агентства вирішив узятися за пошуки фінансування для цього проєкту — і гроші знайшлися, їх узяли з інших, малоперспективних, як пояснив Михайло Лев, проєктів.
Тоді він передав відповідну постанову на узгодження з перерозподілу коштів колишньому міністру з питань стратегічних галузей промисловості України та колишньому очільнику Державного космічного агентства (2015 рік) Олегові Уруському.
Єдиною умовою SpaceX було внесення авансового платежу — це дозволяло остаточно забронювати місце на ракеті-носії та гарантувало американській компанії, що це місце не залишиться пустим.
«Наприкінці лютого 2021 року [Михайло Лев] уже мав на руках попередній договір, — згадує голова економічного комітету Верховної Ради України Дмитро Наталуха. — Причому це був прямий — без посередників — договір на запуск, на бронювання місця на ракетоносії для «Січ-2-30». І ціна там стояла 1 мільйон доларів. Значить, єдина умова, яку висунув SpaceX, — це внести до кінця квітня передоплату».
Однак попри намагання Михайла Лева та Дмитра Наталухи розв'язати проблему та зробити так, аби КБ «Південне» змогло перерозподілити та витратити кошти на авансовий платіж, вчасно це так і не вдалося здійснити. Після цього в SpaceX повідомили українській стороні, що вони не можуть гарантувати запуск супутника у грудні, оскільки авансовий платіж не внесли у необхідні терміни.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Малюнок юної українки нанесуть на ракету, яка помчить космічний зонд до Юпітера
Україна та Канада разом будуватимуть космодром
За п’ять років Україна планує створити космодром та супутникове угрупування
Науковиця з Прикарпаття стала членкинею Міжнародної академії астронавтики