Нас було 52 млн: куди поділися 6 000 000

 

У нас населення від 1990-го, за офіційними даними, зменшилося на 6,2 млн осіб (від 51,8 млн до 45,6 млн), тоді як у зіставному за низкою параметрів королівстві, навпаки, зросло на 8,5 млн (від 38,8 млн до 47,3 млн осіб).

 

ВАЖКИЙ СПАДОК

Демографічна криза, яка особливо далася взнаки після здобуття Україною незалежності, є закономірним наслідком розвитку негативних тенденцій, що проявились у радянському минулому. Це стосується і постійного скорочення рівня народжуваності й тривалості життя, і зростання смертності, яке поєднувалося з посиленням процесу «старіння нації».

Якщо до початку комуністичних соціально-економічних експериментів Україна вирізнялася найбільшими в Європі темпами зростання населення, що забезпечувалося високим рівнем народжуваності, то друга чверть ХХ століття кардинально змінила демографічні тренди. Форсована індустріалізація, яка вимагала максимальної експлуатації робочої сили, а відтак мінімізації витрат на її відтворення, в Україні була поєднана із цілеспрямованим ударом по генофонду села під час Голодомору 1932–1933 років, що унеможливив його повноцінну компенсаторну роль у демографічному балансі. Усе це доповнилося одними з найбільших у Європі втратами під час Другої світової війни. Відтак було спотворено не лише статево-віковий склад, а й мотивацію населення. Звільнене від «другої кріпаччини», якою з часів насильницької колективізації початку 1930-х років була заборона залишати села без згоди місцевої влади, українське селянство масово утікало до промислових центрів, де не мало жодних умов для створення сім’ї, що й казати про підтримання високого рівня народжуваності.

Уже в 1958–1959 роках сумарний коефіцієнт фертильності на одну жінку дітородного віку в УРСР (2,3) був найнижчим у Радянському Союзі, за винятком Латвії (1,94) та Естонії (1,95). У 1970-х він опустився нижче рівня відтворення населення (2,05) і на 1990 рік погіршився до 1,84. Як наслідок – рівень народжуваності упав за період 1960–1990 років від 2,05% до 1,27%. Відтак якщо 1960-го в країні прийшло на світ 871 тис. дітей, то 1990-го – тільки 657 тис.

Зменшення темпів народжуваності було притаманне більшості розвинених держав, проте інші чинники демографічної кризи – зростання показників смертності та скорочення тривалості життя – вирізняли Україну й решту СРСР доби «розвиненого соціалізму». Якщо від 1860 до 1960 року в результаті розвитку медичної науки рівень смертності стабільно нижчав (від 3,3% до 0,69%), то в 1960–1990-му він знову піднявся майже вдвічі (від 0,69% до 1,21%). Середня тривалість життя українців скоротилася від 67,4 до 65,7 року.

Поєднання цих тенденцій – зниження рівня народжуваності та зростання смертності й зменшення тривалості життя – забезпечило мультиплікаційний ефект. Унаслідок цього впродовж 1960–1980 років відбувся справжній обвал природного приросту населення – його темп скоротився вчетверо (від 1,36% до 0,35%). У наступному десятилітті ця тенденція поглибилася, і темп приросту населення зменшився уже в сім разів – від 0,35% у 1980-му до символічних 0,05% у 1990 році.

А на початку 1990-х закономірний розвиток відповідного демографічного тренду, започаткованого в радянський період історії, призвів до скорочення чисельності населення (від -0,08% у 1991-му до -0,76% у 2000–2002 роках).

 

ЗЛОЧИННА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ

У незалежній Україні, попри декларативну увагу до демографічних проблем (у Концепції національної безпеки їх вирішення розглянуто як один із пріоритетних напрямів), так і не було вжито відповідних ефективних заходів. Затяжна економічна криза 1990-х років призвела до критичного зниження рівня народжуваності: замість необхідних для звичайного відтворення населення 22–24 дітей на 10 жінок реально приходили на світ лише 11 немовлят. Збільшувалася частка однодітних і бездітних родин. Своєю чергою, до успадкованих від радянських часів факторів зростання смертності населення додалися інфекційні та паразитичні хвороби, туберкульоз, неприродні причини летального кінця. Особливою небезпекою для генофонду нації стало різке погіршення стану здоров’я дітей і підлітків, коли тільки кожного четвертого-п’ятого з них можна вважати цілком здоровим.

Спрацював і еміграційний чинник. Упродовж 1994–2004 років, лише за офіційними даними, з країни виїхало на 1,22 млн осіб більше, аніж прибуло до неї. Зі зрозумілих причин масштаби прихованої еміграції, насамперед заробітчан, не піддаються точному обрахунку, але вже тепер можна стверджувати, що в разі, якщо більшість нинішніх гастрабайтерів не повернуться на Батьківщину, то від населення України можна автоматично відмінусувати принаймні 2–3 млн. Щоправда, так само невідомою залишається точна чисельність нелегальних іммігрантів у державі, її теж оцінюють у кілька мільйонів.

На початку 2000-х років унаслідок зміни поколінь та част­­кової адаптації населення до нових соціально-еко­номічних умов життя простежувалися перші ознаки поліпшення демографічної ситуації, підтримані точковими заходами нової влади після Помаранчевої революції щодо підтримки материнства (насамперед суттєвим збільшенням грошової допомоги на дитину). Наприклад, за 2001–2009 ро­­ки кількість народжень збільшилася на 36%, а до їх коефіцієнта на одну жінку додалося 34%. Однак після останньої зміни керівництва держави з’явилися ознаки можливого зламу позитивної демографічної тенденції. Рівень народжуваності у 2010 й 2011 роках виявився нижчим, аніж у 2009-му. Менше укладено шлюбів. 2010-го (повних даних за 2011-й іще немає) зріс темп природного скорочення населення (від -0,42% до -0,44%). У такий спосіб підтвердилося не лише погіршення очікувань суспільства в умовах економічної кризи, а і його розчарування у здатності нової влади провадити ефективну антикризову політику. Понад те, вона своєю чергою дала підстави сумніватись у готовності бодай реалізувати заходи (й без того незначущі) підтримки народжуваності й материнства, які вже діяли. Це стосується й ініціатив з обмеження кола осіб, які можуть претендувати на допомогу при народженні та з догляду за дитиною, часу декретної відпуски, що її враховують до страхового стажу матерів, збільшення пенсійного віку жінок тощо, пише Тиждень.

Один з основних ризиків для демографічних перспектив формує погіршення очікувань населення й особливо молоді  через відсутність перспектив достойного працевлаштування та придбання власного житла. У кожної сьомої української сім’ї на одну особу припадає менш ніж 7,5 м² житлової площі, а понад «санітарну норму» – 13,65 м² – є лише в половини сімей. Близько 31% молодих родин узагалі не забезпечені житлом. 14% винаймають квартири, 11% туляться в комуналках, а ще 10% – у гуртожитках. Лише 33% молодих сімей мешкають в окремих власних квартирах (для всіх родин цей показник становить 56,3%).

За даними соціологічних досліджень, житлова проблема є основною причиною, що стримує укладення шлюбів та спричиняє розлучення серед молоді. Ефективність державних програм залишається вкрай низькою. За результатами аудиту діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, проведеного Рахунковою палатою впродовж 2002–2010 років, обсяги введеного в експлуатацію житла становили тільки 12% від запланованих. Пільговими кредитами щороку забезпечували менш ніж 3% молодих сімей, які відповідного часу претендували на житло за державною програмою. Від 2009-го припинено укладення договорів на часткову компенсацію відсотків за кредитами комерційних банків для придбання молодими сім’ями житла в кредит, здійснюється лише погашення зобов’язань за раніше укладеними договорами.

Без кардинальної зміни підходів держави та суспільства до підтримки молодих сімей демографічні перспективи України залишаються сумними. Аналіз наявних тенденцій свідчить, що випереджальними темпами триватиме знелюднення південно-східних (насамперед Донбас) та окремих центральних (Чернігівська, Житомирська, Кіровоградська області) регіонів України.

Осередками зростання (чи принаймні підтримання на певному рівні) чисельності корінного населення залишатимуться регіони Західної та частково Центральної України. За рахунок переважно румунського (й молдовського) та кримськотатарського компоненту можна очікувати примноження людності в окремих південних регіонах – в Одеській області та Криму. Однак дедалі сильніші еміграційні настрої молоді, перші вияви тенденції до скорочення шлюбності тощо можуть призвести до того, що Україна вже не зможе «власними силами» вирішити демографічну проблему.


24.01.2012 1132 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6876 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466