Деякі історії мають продовження. Навіть, якщо хтось думав, що буремні події в країні змусять міську громаду обласного центру Прикарпаття забути про «чорну діру», в котрій щезають людські гроші. Але, на щастя, державна машина, попри всі її недоліки, має одну позитивну властивість: вона хоча й повільно, зате впевнено виводить на Божий світ хитрі схеми, за допомогою яких (зрозуміло, під прикриттям «новацій» та «реформ») чиновники залазять до кишень парафіян задля їхнього ефективного спорожнення. Одне лише зле – покарання падають не на безпосередніх «рехворматорів»-аферистів, а на бюджет громади, з якого беруть штрафи в такий час, коли кожна копійка потрібна дітям, недоленим та соціально вразливим. Про це та інше наша історія.
Історія ЄРЦ в Івано-Франківську почалася 10 травня 2007 з рішення XVII сесії міськради про створення комунального підприємства й затвердження його статуту. Головні статутні завдання ЄРЦ – облік платежів за житлово-комунальні послуги, субсидій і дотацій, зміни тарифів, введення автоматизованого індивідуального й колективного розрахунку, створення єдиної міської бази споживачів послуг. Тобто від ЄРЦ сподівалися насамперед налагодження інформаційних каналів між споживачами, надавачами послуг і муніципалітетом, які б отримали нарешті повну й точну картину справ з рухом коштів у житлово-комунальній сфері міста. І крапка.
Проект ЄРЦ полум’яно захищав заступник міського голови Олександр Дерев’янко: критичні для прийняття рішення 32 депутати міськради йому повірили, і цього вистачило.
Перші серйозні сумніви в чистоті намірів прихильників ЄРЦ мали б з’явитися в обранців через рік, коли КП «ЄРЦ» уклало з ТОВ «СВР-СОФТ» угоду від 17.04.2008 з впровадження автоматизованої інформаційної системи. Але сумніви не з’явилися, оскільки про угоду просто ніхто не дізнався. Так кмітливі одесити без жодного конкурсу чи тендеру підрядилися «допомагати» франківським комунальникам з автоматизацією розрахунків. Звісно, не за «дякую». Одеське програмне забезпечення ЄРЦ отримав в десятирічну оренду за 25% від усіх коштів, які надходитимуть на рахунок ЄРЦ.
Наступною відправною точкою історії ЄРЦ стало 1 жовтня 2011 року – саме з цього часу ЄРЦ поступово почало перебирати на обслуговування житловий фонд, який до цього часу перебував на балансі комунальних ЖЕО. ЄРЦ трансформувалося у підприємство-управителя, яке збирає кошти та залучає підрядників для виконання необхідних робіт у житлово-комунальному секторі, визначаючи «кращі» компанії на конкурсній основі, а також здійснює технічний нагляд за експлуатацією, реконструкцією, поточним та капітальним ремонтом будинків і споруд, прибудинкових територій та інше.
Тоді Івано-Франківськ на всю Україну гучно заявив про «переворот» у житлово-комунальній сфері. Втім, чуда не трапилось.
Скептики і критики від комуналки ще тоді називали ідею не зовсім вдалою, однак, як зараз зізнаються, чекали, що можливо таки запрацює.
Цікаво, що мер Віктор Анушкевичус тоді ще притомно публічно критикував ідею створення монополіста з надання послуг з управління та утримання житлового фонду Івано-Франківська. Пропонував створити кілька підприємств за територіальним принципом, щоб можна було порівняти якість їх роботи, ціни, ставлення до мешканців міста і таким чином спонукати їх до конкурентної боротьби, та боротьби за «добру славу» серед мешканців. Але тоді його аргументи «свободівською» більшістю в міськраді сприйняті не були. «Мозок Свободи» (так називають в кулуарах першого директора КП ЄРЦ Вадима Войтика) та на той час лідер міської «Свободи» Роман Онуфріїв, які і були ініціатором переформатування КП ЄРЦ в монополіста на ринку, таки настояли на своєму.
Сьогодні ж багато з тих, хто підтримували ту «реформу» розуміють, що недосконала людська природа таки взяла гору над «чистими помислами» і «щирими (на початок) гаслами».
Монополія – це зло, з яким треба боротися. Це розуміють на Заході, де антимонопольні структури вважаються страшнішими навіть за податкового інспектора (а вони там дуже страшні!)) і «немає там на них ради». А на Сході (в Японії), до прикладу, керівники підприємств-природніх монополістів навіть купляють ефіри на телеканалах, під час яких «б'ють поклони» та промовляють довгі тексти-вибачення перед громадою за те, що змушені працювати в монопольних сферах… Але повернімося до виплеканого «Свободою» і її «мозком» монополіста – КП ЄРЦ.
Нині на балансі ЄРЦ, згідно офіційної інформації на сайті підприємства, перебуває 1492 будинки, а це 138 146 мешканців у 52285 квартирах. Чи є це підприємство монополістом? Згідно чинного законодавства України – так, адже монополістом в нас вважається той, хто володіє більше 35% ринку товарів чи послуг. А як стверджує «мозок Свободи» - ні, бо, мовляв, мешканці ж можуть об’єднатися в ОСББ(!) На запитання ж що робити тому конкретному мешканцю (мешканцям) конкретного будинку, який хоче порвати з ЄРЦ в ситуації, коли іншим мешканцям нібито «байдуже», - відповіді «мозок» не дає...
Як обдурюють франківців
Тринадцять місяців тому, у жовтні 2013 року, два міські чиновники – тодішній директор комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» (ЄРЦ) Вадим Войтик та тодішній його заступник Петро Шкутяк влаштували для ЗМІ дуже "веселу" прес-конференцію. Вони розповіли журналістам, що правоохоронна система та контролюючі органи наклали на ЄРЦ купу штрафів. Один - на 85 гривень, два аж на 170 гривень й ще один – на 200 тисяч гривень.
Щодо перших трьох символічних штрафів, то чиновники-комунальники мало відверто не реготали та обіцяли «офіційно подякувати» за них голові територіального відділення Антимонопольного комітету (АМК) Тетяні Савчин та іншим перевіряючим. Щодо солідного двохсоттисячного штрафу, то тут веселі бюрократи від комуналки туманно сказали, що «він оскаржується в суді».
Проте минув рік, і 28 жовтня 2014 року Вищий господарський суд України постановив, що претензії АМК є обгрунтованими та скасував усі попередні судові рішення, якими визнавалась недійсність рішення тимчасової адмінколегії АМК від 20.06.2013 про стягнення з міської громади Івано-Франківська 200 тисяч гривень.
Таким чином, КП ЄРЦ визнано як монополіста, що користуючись відсутністю конкуренції, незаконно взяв на себе функцію визначати ціни та встановлювати свої порядки у правових відносинах з жителями міста.
Цим рішенням підтверджені всі висновки експертів АМК та органів Прокуратури щодо масштабної операції примусу, що її здійснює ЄРЦ, змушуючи мешканців Івано-Франківська замість Типового договору про надання послуг з утримання підписувати безальтернативний і кабальний Договір приєднання. Цей договір, як відомо більшості івано-франківців, не передбачає права споживачів вимагати зміни його положень (тобто є односторонньою угодою) та нав’язує споживачам плату за послуги, що не передбачені Типовим договором про надання послуг з утримання, що діє в інших містах України з 2009 року. А ще згідно з унікально «веселим» Договором приєднання споживачі зобов’язані відшкодовувати збитки за ремонтні роботи, власноручно захищати каналізаційні труби від промерзання та без відшкодування надавати двірникам воду зі своїх мереж, чого в Типовому договорі й близько немає.
Рік тому чиновники, зацікавлені у діяльності КП ЄРЦ демагогічно прикривали свої неправові дії політиканством. Шкутяк-молодший, Войтик та Онуфріїв у відповідь на громадську критику та прокурорські запити заявляли, що все це – лише наїзди київської «окупаційної влади» на «івано-франківських патріотів», а насправді вони усі білі і пухнасті. Що тепер вони скажуть? Влада у Києві тепер нібито не окупаційна, а Вищий господарський суд приймає однозначне рішення не на їхню користь. Тепер вже не вийде спекулювати на політичних обставинах.
Рішення Вищого господарського суду також повертає громаду до питання відшкодовування людям тих збитків, котрі нанесли їм незаконні нарахування чиновниками ЄРЦ плати за прибирання тих територій, які не належать до прибудинкових. Іноді на мешканців багатоповерхівок працівники КП ЄРЦ «приписували» тисячі квадратних метрів міської території.
Від самого початку створення КП «ЄРЦ» до відділення АМК в Івано-Франківській області посипалися скарги: люди нарікали на відсутність договорів про надання послуг із новим управителем, а також про завищення тарифів на обслуговування прибудинкових територій. Деякі мешканці не знали про те, що в місті вже немає «жеків». Майже щоденно надходили телефонні дзвінки та скарги на дії ЄРЦ - розповідають у тервідділенні АМК. Здавалось, таке сучасне та відкрите до споживача підприємство, не давало мешканцям, які до них звертались, відповіді на просте питання «за що конкретно платять гроші?», а займалось формальними відписками.
Це і стало причиною того, що АМК у вересні 2012 року почав дослідження діяльності КП «ЄРЦ» за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях підприємства.
Що таке публічний договір і де він опублікований, чому споживачам надають послуги без їхньої особистої згоди і нав’язують договори приєднання – цього ніяк не могли зрозуміти іванофранківці.
Раніше, коли існували комунальні ЖЕО, між споживачами і ними укладалися письмові двосторонні договори, відповідно до Типового договору з надання послуг по обслуговуванню будинків та прибудинкових територій, що визначений постановою КМУ №529.
Про малу поінформованість населення говорять і наступні скарги у АМК, в яких йдеться про те, що деякі франківці навіть не знали про появу нової компанії-управлінця.
У ЄРЦ ж посилалися і продовжують посилатися на те, що Типовий договір опублікований на сайті комунальної газети «Західний кур’єр», а також із ним можна ознайомитися на офіційному сайті ЄРЦ, а мешканцям пропонують договори приєднання начебто розроблені на основі Типового договору. У такому випадку, договір фактично вступає у дію з часу початку надання послуг споживачам. При цьому споживача ніхто не запитує хоче він цього чи ні, тобто ніби-то зобов’язаний платити.
Колишній заступник начальника УЖКГ Івано-Франківська Михайло Вінтоняк зазначає, що у цьому випадку доцільно було б укладати договори між споживачем та балансоутримувачем: «У договорі прописати, що балансоутримувач замовлятиме послуги у підрядника, які він вважає за необхідне, а споживач довіряє йому укладати ці договори, то тоді б не було проблем». Також, екс-чиновник додає, що по кожному будинку повинні були пройти громадські слухання, на яких якраз і мали вирішуватися усі вище окреслені питання. Однак, вочевидь поспіхом, таких слухань не було проведено.
АМК зі своєї сторони вирішив провести роз’яснювальну роботу із ЄРЦ і вказати на неточності у дотриманні законодавства.
Втім, кардинально ситуацію це не змінило. Фактично, не прописавши чітко усі пункти договірних відносин, дії підприємства у АМК розцінили як такі, що суперечать вимогам чинних нормативно-правових актів. Зокрема, законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено не тільки істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а також те, що договір може містити інші умови за згодою сторін і повинно пройти погодження умов договору. До сьогодні велика частина житлового фонду обслуговується без договорів.
«Вважаємо, що публічний договір, який був опублікований у газеті ЗК є такий, що суперечить вимогам чинного законодавства. Договір має бути укладений письмово. Може бути прокол розбіжностей, або не бути. Але коли є договір – то це відповідає нормам законодавства. І коли постало питання платити в нову структуру, не маючи договору, посипались скарги», - стверджує керівник ТУ АМК в області Тетяна Савчин.
До слова, під час перевірки ДФІ, звіт якої від 7 березня 2014 року, є у розпорядження редакції, контролюючим органом було надано запит про те, щоб ЄРЦ показав договори про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, що укладені із споживачами. Однак, для ревізії не було надано жодного договору. Відповідь у ЄРЦ аргументували все тим же типовим договором.
На інформаційний запит «Фіртки» директор КП ЄРЦ коментує питання щодо механізму «примусу до договору» наступним чином:
«Інформація про неукладання договорів не відповідає дійсності. Так КП «ЄРЦ», як виконавець послуг з управління та утримання житлового фонду, на виконання вимог чинного законодавства України, здійснило від себе всіх залежних дій, які полягали в спонуканні до укладення такого договору…
Після остаточних відмов та ігнорування споживачами послуг своїх обов’язків передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875–IV від 24 червня 2004 року), КП «ЄРЦ» змушене звертатись до суду за захистом свого порушеного права та інтересу…
…КП «ЄРЦ» з правової точки зору уклало двосторонні договори з усіма мешканцями будинків, переданих в управління підприємство, що визнається судовими рішеннями всіх рівнів».
Але, зрештою, щодо договорів ще якось можна вести дискусію в юридичній площині (хоча за межами цієї площини існує правило, що «споживач, який за все платить, завжди правий»).
Зовсім по іншому «пахне» історія з обслуговуванням прибудинкових територій.
Згідно офіційної інформації нині підрядні організації КП «ЄРЦ» обслуговують 1460115 м.кв. території.
Скарги мешканців на завищену плату та якість обслуговування прибудинкових територій стали ще одним приводом для дослідження діяльності підприємства антимонопольниками.
Так, рішенням сесії міської ради від 15 вересня 2011 року було затверджено тимчасові схеми прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, а також строки та умови надання послуг з утримання.
Цим же рішенням сесії виконавчий комітет міськради зобов’язав ЄРЦ при прийманні будинків та при проведенні громадських слухань проводити уточнення схем прибудинкових територій, зокрема у частині їхніх площ. Відповідно потрібно було проводити перерахунок витрат за відповідною послугою.
І дійсно, як розповідають у Антимонопольному комітеті, частково площі були уточнені - головним чином у сторону зменшення.
Втім на цьому справа і завершилася – площі переміряли, але тільки для тих споживачів, що за період з 1 жовтня 2011 року до 6 березня 2012 року звернулися до ЄРЦ із вимогою уточнити їх. За півроку – з 1 січня по 1 липня 2012 року, 11462 мешканцям потрібно було відшкодувати 271 тисяч 340 грн. (про це повідомляється у тій же відповіді директора КП ЄРЦ на наш Інформаційний запит). Немаленька сума, погодьтеся. Враховуючи, що в КП ЄРЦ на балансі 52285 квартир, то не складна арифметика підрахувати скільки підприємство заробляє тільки на цьому. Якщо припустити (а в цій ситуації іншого варіанту немає, бо підприємство, побачивши обсяг «втрат», переміряти прибудинкові території перестав), що така ж ситуація по всьому місту, то сума «додаткової вигоди» КП ЄРЦ від нарахування оплати за прибирання неіснуючих площ прибудинкових територій складає близько 2,5 мільйонів гривень на рік. «З бідного по нитці, – ЄРЦ – сорочка», не інакше.
Міська рада на це закрила очі і підіграла своєму комунальному підприємству. У червні 2012 року рішенням сесії прийнято Порядок підготовки проектів розподілу територій мікрорайонів (кварталів) міста. Від цього часу ЄРЦ має хорошу «відмазку» перед споживачами. Мовляв, провести корегування тарифів на послуги з прибирання прибудинкових не можемо допоки не буде здійснено поквартальне планування.
А вже у квітні 2013 році було внесено зміни до рішення сесії від 2011року і визначено, що тимчасова схема прибудинкових територій розробляється за результатами комісійного обстеження території. Апелюючи цим рішенням було відмовлено Держфініспекції у її запиті на участь у проведенні обмірів площ (СТ 15-16 звіту ДФІ).
Розглянувши усі вище зазначені факти, а саме завищення собівартості послуги з прибирання прибудинкових територійчерез їх неточні площі, що покликало за собою затвердження виконавчим комітетом міської ради необґрунтованих побудинкових тарифів, а також через порушення укладення зі споживачами договору приєднання, зміст та умови якого не відповідають умовам Типового договору, 20 червня 2013 Тимчасова адміністративна колегія АМК оштрафувала КП «ЄРЦ» на 200 тис. грн.
Втім, штраф, як пояснюють у АМК не був для них самоціллю, адже відомство діяло в інтересах мешканців міста. Так, на початку роботи з ЄРЦ у АМК намагалися допомогти і роз'яснювали. І спочатку, здавалося б, ЄРЦ реагував на зауваження, але пізніше його очільники вирішили зайняти іншу позицію.
«Ми всіма силами старалися йти на співпрацю. Я попереджувала про ці штрафи неодноразово. Вони свідомо йшли на це. Під час прийняття рішення у справі на Тимчасову колегію, яку очолювала державний уповноважений Антимонопольного комітету України, у складі голів Закарпатського та Івано-Франківського обласних територіальних відділень АМКУ, від керівництва ЄРЦ ніхто не з’явився. Натомість прийшли два представники за довіреністю і сказали, що вони відстоюватимуть усі інтереси підприємства у суді. Предметно вони ні про що не говорили. У ході відкритого засідання, яке передбачає апелювання на факти вчинення порушень, надання пояснень та викладення об’єктивних обставин, які призвели до негативних наслідків, представники від ЄРЦ просто мовчали. Навіть на відкриті запитання значної кількості присутніх на слуханні заявників (скаржників), ці особи не надали жодної відповіді чи пояснення», - говорить Тетяна Савчин.
В той же час цікавими є інші питання у діяльності комунального підприємства.
Зокрема, це питання боргів, які комунальні ЖЕО свого часу мали перед споживачами. А вся проблема у тому, що коли ЄРЦ перебирало від ЖЕО комунальне майно, кошти жеків були оформлені як транзитні і вони перейшли до ЄРЦ, який не визначено як правонаступник ЖЕО.
«Так, люди тоді звернулися. Ми (ЖЕО) їм зробили роботу, але кошти за матеріали, які вони витратили свої, не повернули. Це було, головним чином, наприкінці існування ЖЕО. Ситуація така – три місяці після створення ЄРЦ працювали і ЖЕО, і ЄРЦ. Вони заставили начальників ЖЕО, щоб ті написали у банки листи щоб їхні кошти, які мешканці платять «жекам» на рахунки перетворити у транзитні рахунки і гроші попали у ЄРЦ. Тобто – люди платили, «жеки» виконували роботи, а ЄРЦ вже збирало гроші», - розповідає колишній заступник начальника управління ЖКГ Івано-Франківська Михайло Вінтоняк.
Також є питання по контролю за виконанням ремонтних робіт підрядними організаціями. Мешканці отримують в рахунках на оплату послуг ЄРЦ додаткові нарахування за виконані роботи, інколи навіть не знаючи за які саме. Питання щодо якості та відповідності оплачених коштів ЄРЦ та реальними виконаними роботами часто мешканці проконтролювати не можуть. ЄРЦ намагається «переадресовувати» людей, які цікавляться «якістю та кількістю» виконаних послуг (ремонтних робіт), на спілкування з підрядниками (підприємствами-виконавцями робіт), при тому, що мешканці не мають з ними правових стосунків. А часто телефони цих підприємств «мовчать» тижнями.
Директор КП ЄРЦ переконана, що такі твердження не відповідають дійсності (цитата з відповіді на наш Інформаційний запит): «КП «ЄРЦ» у правовідносинах із підрядною організацією-виконавцем робіт виступає замовником послуг та діє від імені та у інтересах споживачів послуг, а відтак щодо питань, які належать до компетенції вирішення комунального підприємства, у жодному разі не може переадресовувати споживачів до інших організацій».
Ще кілька характерних «дрібничок»:
- славнозвісна реклама «себе-коханого» ЄРЦ за рахунок мешканців – борди із розповідями про те, що підприємство зробило, де відремонутвало дах, а де встановило ліфт.
- випуск газети, мета якої перерахувати «здобутки» КП ЄРЦ.
- організація корпоративних поїздок за рахунок прибутку підприємства. (ст. 80 звіту ДФІ).
І цікавий факт із пільгами на оплату компослуг працівниками ЄРЦ. Відомо, що 36 працівників КП ЄРЦ мають пільги на сплату за житлово-комунальні послуги підприємства у розмірі 99%. Хоча ДФІ порушень у даному випадку не встановила, однак можемо поро змірковувати щодо моральності такої «пільги», враховуючи, що кошти за працівників ЄРЦ лягають в платіжки для решти франківців (інших надходжень КП ЄРЦ, здається, не має).
А далі були суди
У комунальному підприємстві з рішенням про накладення АМК штрафу не змирилися і вирішили оскаржувати справу у судах.
Ще у березні 2013 року комунальники звернулися до Адміністративного суду про визнання протиправними дій Івано-Франківського обласного відділення АМК. Зокрема, у ЄРЦ наголошували, що комітет не в повній мірі вивчив обставини справи. Через це, мовляв, попередні висновки про ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не відповідають дійсності. Втім суд, у позові відмовив.
Далі ЄРЦ шукало своєї правди у господарському суді міста Києва. Тут вже мова йшла про визнання недійсним рішення тимчасової адміністративної колегії АМК від 20 червня, яким, власне, і було накладено штраф. Але і тут отримало відмову.
Згодом після річної судової тяганини у судах різних інстанцій, залучення до справи третьою стороною Івано-Франківської міської ради,остаточну крапку в історії 28 жовтня цього року поставив Вищий господарський суд України, який задовольнив касаційну скаргу Антимонопольного комітету та залишив в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 червня 2014, який припинив провадження у цій справі.
Фактично, ЄРЦ не вдалось заперечити висновків АМК.
Про те, що на підприємстві не планують виконувати рішення тимчасової адміністративної колегії і добровільно сплачувати штраф, днями вкотре заявив секретар наглядової ради ЄРЦ Вадим Войтик. У коментарі свому ж виданню «Галка» він навіть зауважив, що питання, мовляв, не в сумі штрафу, а в незаконності самого рішення, а також в тому, що у результаті штраф заплатять ні в чому не винні мешканці нашого міста. Зрозуміло, що мешканці не винні, а винні – конкретні особи з конкретними прізвищами і на конкретних посадах… Але вони заплатять лише по 170 гривень, а сотні тисяч заплатять франківці.
Пан Войтик апелює до рішенням сесії міської ради від 10 жовтня 2013 про заборону ЄРЦ без дозволу міської ради, сплачувати даний штраф.
Однак, схоже член наглядової ради упустив той момент, що згідно ЗУ «Про захист економічної конкуренції» (ст. 48 та 60) навіть попри розгляд господарським судом заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України це не зупиняє виконання цього рішення.
Відтак, під протекторатом місцевих депутатів, які вочевидь думають, що рішення представницького органу місцевого самоврядування дасть змогу обійти закон і відверто виходять за межі своїх повноважень, сплати штрафу уникнути таки не вдасться.
Не розуміє свого цікавого рішення і сам депутатський корпус. Так секретар міської ради, Микола Вітенко (до речі, ви не повірите, - юрист за освітою) стверджує, що міська рада є власником комунального підприємства і вона має право давати йому вказівки. Закони, чинні рішення судів – «то таке», власник «рішає», які закони і судові рішення виконувати, а які – ні… Рухаємося в Європу, але своїм традиційним особливим шляхом?
«Дане рішення є діючим. Міська рада є власником комунального підприємства і вона має право давати вказівки, щоб комунальне підприємство робило, якісь певні дії чи не робило. Тому міська рада прийняла таке рішення і зайняла таку позицію. Якщо ж рішення буде оскаржене, то тоді вже будемо говорити далі», - говорить Вітенко.
Депутати пішли тоді ще далі - тим же рішенням вони вказали голові територіального відділення АМК Тетяні Савчин на неприпустимість публічних оцінок рішень чинних органів місцевого самоврядування (!!!), прийнятих ними в межах компетенції.
«Міська рада також звернула увагу, щоб керівник АМК себе десь більш стримано поводила. Вважаю, що це є логічно, адже людина, яка займає таку високу посаду на держслужбі повинна себе поводити відповідно і не дозволяти собі деякі суб’єктивні та не обґрунтовані висловлювання», - переконаний Вітенко.
Згадали у цій справі і велику політику. На тій же славнозвісній сесії голова фракції ВО «Свобода» Роман Онуфріїв назвав роботу АМК бездарною та замовною. Як пише видання «Репортер», він згадав начебто масу сфабрикованих проваджень проти комунальних підприємств, які робляться на виконання нібито «політичних замовлень». Звичайно, тоді можна було списувати усе на антиукраїнську окупаційну центральну владу, яка нещадно душить місцеве самоврядування і «патріотів». Однак, на дворі 2014 рік і влада вже ніби-то своя, а апеляції у того ж таки ЄРЦ все ті ж.
До речі про свою владу. У березні 2014 року в.о. керівника підприємства Петро Шкутяк направив до генпрокурора України Олега Махніцького повідомлення про вчинення кримінального правопорушення працівниками АМК в області та попросив, ні більше, ні менше, - порушити кримінальну справу проти посадовців АМК та повідомити його про хід розслідування справи. Зокрема, у зверненні йдеться про безпідставність обґрунтувань, на які посилається Тимчасова адмінколегія у своїх висновках, а також про те, що за усіма перевірками ЄРЦ нібито стоїть «злочинний умисел» пані Савчин.
На жаль, коментувати дану ситуацію тодішній в.о керівника комунального підприємства відмовився.
У АМК ж такі звернення називають абсурдними і не тільки дивуються позиції депутатського корпусу, який став на сторону монополіста, а не мешканців, але й припущеннями щодо кримінальних дій керівника територіального відділення.
«Територіальне відділення АМК є органом із спеціальним статусом. Генеральна прокуратура нас неодноразово перевіряла через скарги ЄРЦ. Але не знайшла жодного підтвердження того, що ми діяли не в рамках закону, чи на чиєсь замовлення. Якби такі порушення були — нас би вже давно наказали, - переконана Татяна Савчин. - Штраф стягуватиме виконавча служба. 200 тисяч гривень штрафу плюс 200 тисяч гривень пені буде стягнуто із КП «ЄРЦ». Про це неодноразово попереджалося керівництво підприємства і представники міської ради. Вони казали, що не будуть платити штраф у казну Азарова, тобто свої порушення обгрунтовували політичними гаслами. Зараз вже такі гасла ні до чого. Гроші підуть в «казну Яценюка», на потреби АТО», — резюмувала керівник АМК в Івано-Франківську.
А тим часом франківці продовжують надсилати звернення, щодо неправомірних, на їхню думку, дій комунального підприємства.
Виникає логічне запитання – для чого створювати компанію посередника, яка наче б то не відповідає ні за що, а тільки збирає гроші?
За словами того ж таки Михайла Вінтоняка, посередницька структура не потрібна, адже в місті є Департамент житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку, який на пряму може здійснювати керівництво ЖЕО, як це було раніше. Замість ЖЕО, в рамках тих же дев’яти округів, можна створити бригади по обслуговуванню прибудинкових, внутрішньобудинкових територій і ремонту: «Мова про бригади, щоб не тримати адмінапарат жеку. А керівництво може здійснювати той же Департамент ЖКГ, який є у струкутрі міськвиконкому».
А ще нині громадський активіст апелює до необгрунтованої рентабельності підприємства: «Рішенням сесії вони встановили 15% рентабельність. Яку рентабельність може мати посередницька структура? - риторично запитує Вінтоняк. - Це абсурд. Більше того, встановили собі 25% накладні витрати. Але це вже 40% забирає ЄРЦ. Це ті кошти, які колись при ЖЕО йшли на поточні ремонти. Бо у ЖЕО не було рентабельності. А ще 20% ПДВ. А далі укладають угоди із підрядником, який також платить ПДВ і ще хоче щось заробити. Ну то де тут вигода населенню?»
А тим часом, на останній сесії Івано-Франківської облради з депутатським запитом до голови Івано-Франківської обласної ради та голови ОДА звернулися обранці від політичної сили «Свобода». Вони вимагають провести "люстрацію" голови Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Тетяни Савчин. Сам термін "люстрація" стосвно Тетяни Савчин - також авторства "мозку Свободи" Вадима Войтика.
«Проосимо вжити заходів з метою очищення влади, а саме провести перевірку голови Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо її відповідності критеріям очищення влади – люстрації», - йдеться у запиті. До слова, "Свободу" чомусь не цікавить "люстрація" керівників ще десятків керівників інших територіальних відділень оранів влади, - всі хто хоча б трохи "в темі", розуміють причину такої "люстраційної" вибірковості свободівців.
В цілому світі (а особливо в США) антимонопольні ревізори є дуже "страшними" для монополістів... Немає такого монополіста який би "любив" антимонопольного ревізора. І те, що монополіст КП ЄРЦ так люто ненавидить теруправління АМК в Івано-Франківській області очевидно лише підтверджує те, що антимонопольщики роблять свою роботу добре...
«Хуіз» містер Войтик?
І на останок. Про відповідальність і її уникнення. Як сказано вище, в кулуарах франківської провінційної політики екс-директора, а нині секретаря (навіть не Голови)) Наглядової ради КП ЄРЦ називають ні більше, ні менше як «мозок Свободи».
Адже це саме він був ідеологом побудови КП ЄРЦ саме як монополіста та контролера практично всіх фінансових потоків за утримання житлового фонду Івано-Франківська.
Він же став і першим директором ЄРЦ, щоправда зараз він лише «наглядає» за ЄРЦ в якості секретаря… Проте це чомусь не заважає Вадиму Войтику ділитися в соцмережах своїми постами щодо ЄРЦ, використовуючи фрази: «Я вирішив…», «Я прийняв рішення…» Ми звернулися до КП ЄРЦіз запитом щодо того, які права, обов’язки та відповідальність «секретаря»… В Статуті КП ЄРЦ про «секретаря» є такий пункт:
«7.4.10. Секретар Наглядової ради Підприємства:
- організовує роботу Наглядової ради;
- веде документацію Наглядової ради;
- за дорученням голови наглядової ради представляє Наглядову раду у стосунках з Підприємством, іншими підприємствами, установами та організаціями;
- здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності Наглядової ради».
Про «я вирішив» (а відповідати буде той, хто підписи ставить) тут ніби то не йдеться…
Цікаво, що кореспондент «Фіртки» зголошувався до особистого спілкування з Вадимом Войтиком. Спочатку він, ніби то, погодився… Потім сказав, що «але я буду також записувати нашу розмову на свій диктофон!» - не проблема!, - а потім сказав – «пишіть запит, - отримаєте офіційну відповідь».
Все ж ми намагалися домовитися про зустріч ще раз, але отримали «феноменальну» відповідь: «Ну то чекайте мене під ЄРЦ, але я там рідко буваю…»
І приклад бюрократичної відписки КП ЄРЦ. Називається, "що знали, - те і довідалися":
