Місцеве самоврядування давнього Станиславова

 

news-image: Місцеве самоврядування давнього Станиславова

 

Робота міської влади нерідко викликає суперечливі думки у жителів міста. Так чи інакше, вона завжди в центрі уваги громади. Сто років тому наше місто було значно меншим за територією і кількістю населення, але його керівникам теж доводилось вирішувати немало болючих проблем. І нерідко в залах засідань старого Станиславова вирували не менш гострі дискусії, ніж у стінах сучасної міської ради.
 
 

Як працювало місцеве самоврядування

На чолі краю стояв Намісник, призначений імператором і підлеглий йому та уряду. Наміснику Галичини підпорядковувались повітові старости, яких теж призначали з Відня. До відання старост належало адміністративне управління справами повіту та забезпечення громадського спокою. В їхньому розпорядженні перебувала жандармерія, за потреби вони могли також використовувати військові частини, розташовані на території повіту, пише Західний курє'р

В 1866 р. прийняли галицький крайовий закон, за яким було створено повітові громади (ґміни). Керівним органом повітової громади була повітова рада,  а виконавчим – повітове староство, очолюване старостою. В Станиславові повітова рада складалася з 26 членів і виконувала розпорядчі функції. Вона укладала річний бюджет, мала право встановлювати надбавки до прямих податків, брати позички. Найнижчими органами місцевого самоврядування були міські й сільські ґміни.

Повітова рада засідала в будівлі за сучасною адресою площа Міцкевича, 4, а цісарсько-королівське староство на початку ХХ ст. винаймало приміщення на вул. Сапєжинській, 10, у так званому «готелі Камінського». Зараз на цьому місці знаходиться будівля «Укрексімбанку». Старостою тоді був Юліуш Прокопчиць. Місцева преса повідомляє, що він разом з бургомістром приймав високих гостей. Так, у вересні 1906 р. пан староста разом з бургомістром і колійовими службовцями зустрічав у Станиславові високого гостя – міністра залізниці з Відня.

У першій половині ХІХ ст. станиславівські бургомістри не обирались, а призначалися згори. Вони мали мінімальні повноваження й у всьому залежали від старости. Але в 1867 р. у державі провели реформу і надали регіонам більше автономії. Відтоді бургомістр почав відігравати значно важливішу роль у житті міста. Ця посада стала виборною, але після виборів кандидатуру бургомістра мав затвердити цісар.

Три кола виборців

Жителі міста обирали міську раду, що складалась із 36 депутатів. Депутати міської ради обирали з поміж себе бургомістра, його заступника та сімох міських делегатів, або асесорів, які очолювали різноманітні комісії. Право обирати мали особи, які не менше одного року сплачували прямі податки. Перед виборами магістрат готував списки платників податків, на основі яких складалися списки виборців.

На підставі виборчих списків утворювалися «виборчі кола». В Станиславові станом на квітень 1912 р. було 4610 осіб, які мали право обирати депутатів міської ради. Кількість населення тоді складала близько 33 тис. чоловік, враховуючи військовий гарнізон.  Усіх виборців поділяли на три кола. До першого кола належали духовні особи, нотаріуси, адвокати, лікарі, магістри фармації, міські й крайові службовці, викладачі вищих рангів і керівники навчальних закладів, пенсіонери вищих рангів. До другого кола зараховували службовців різних інституцій, товариств і банків. Третє коло об’єднувало всіх решта платників податків, наприклад, дрібніших службовців, викладачів нижчих рангів тощо.
До першого кола належали 352 особи, до другого – 154, до третього – 4104 виборців. Кожне коло, незалежно від кількості виборців, обирало однакову кількість депутатів. Отже, «вартість» голосів виборців першого і другого кола, які були заможнішими й сплачували більші суми податків, була значно вищою, ніж у бідніших виборців.

Особливо великою була явка на виборах до міської ради в 1904 р. Як повідомляла преса, вона була значно більшою, ніж раніше: в третьому колі виборців у тому році проголосувало 1078 осіб, тоді як у 1891 р. –  395,  у 1894 р. – 386, а у 1900 р. – 639 виборців. Досить «гарячим» видався 1900 р., адже тоді проходили вибори до австрійського парламенту і до міської ради. Один з дописувачів газети «Кур’єр станиславівський» дотепно прокоментував цю ситуацію: «Я – людина сумлінна, а тому довго думаю, кому маю віддати голос. Той себе хвалить і цей – не можна кожному вірити. Ходжу собі туди й сюди і думаю. Аж тут плакати повідомляють, що відбудуться вибори до міської ради! Маєш тобі! Ще не впорався з виборами до парламенту, а тут забивай собі голову міською радою. Але ж нормальна людина має тільки одну голову (і то не кожен її має), а отже, на дві сторони собі радити й обирати не може…»

Вага… у магістраті

Виконавчим органом міської ради був магістрат, який до 1914 р. засідав у ратуші, а згодом перебрався у колишню будівлю дирекції залізниць (нині центральний корпус медуніверситету). Місцева преса називала магістрат «поліційно-будівельною владою», натякаючи на дві його важливі функції: регулювання будівничих справ і управління міською поліцією. Перш ніж приступити до своїх обов’язків, службовці магістрату приймали урочисту присягу в ратушній залі у присутності бургомістра та інших високих міських посадовців. Певний час старшим радником магістрату був Юзеф Вєжейський, головний редактор газети «Кур’єр станиславівський».

Якби сучасний іванофранківець якимось дивом потрапив до тодішнього магістрату, він був би здивований. Так, у 1904 р. в міській ратуші стояла… вага. Місцеві різники безбожно обважували покупців, тому в бюро торгового комісара в ратуші встановили вагу, щоб кожен охочий міг зважити придбане м'ясо чи інший товар. При магістраті також знаходилось так зване «військове бюро», куди зголошувалися юнаки, призвані до війська. В листопаді 1911 р. просто в приміщенні магістрату відбувся аукціон з продажу шкір. Одним словом, у «храмі влади» Станиславова вирувало життя!

Петиції та інтерпеляції

Засідання міської ради відкривав бургомістр і проголошував вступну промову. Далі зачитувались і приймались протоколи двох попередніх засідань. За бургомістра Іґнація Камінського (1869—1889 рр.) після приймання протоколів починалось обговорення поточних справ.  За правління Артура Німгіна (1896—1919 рр.)  на початку засідання депутати вносили інтерпеляції (запити) стосовно різних міських проблем. Бургомістр вислуховував їх і давав відповідь одразу чи після відповідного розслідування. Деякі з цих інтерпеляцій були досить кумедними. Наприклад, на засіданні міської ради 1 липня 1909 р. один з депутатів подав інтерпеляцію відносно квітів у міському парку: чому вони не такі гарні, як у минулих роках? На цю інтерпеляцію бургомістр відповів, що частина квітів вимерзла зимою через сильні морози, а магістрату бракувало коштів, аби їх відновити. На тому ж засіданні депутат Срочинський закликав покарати одного з міських різників, який возить м'ясо на брудному й не накритому возі, та ще й часто на нього сідає.

Засідання інколи відбувалися за малої присутності депутатів. Так, у 1885 р. одне з засідань міської ради закінчилося… голосним сміхом присутніх, адже кількох депутатів при і без того малій явці за якісь порушення не допускали до голосування. А в той день обговорювалось немало важливих для міста питань, наприклад, будівництво нових казарм піхоти.

Жителі міста теж часто зверталися до міської влади з різноманітними проханнями у вигляді листів чи петицій у міській пресі. Наприклад, у березні 1900 р. до магістрату звернулися мешканці вулиці Бельведерської. «Починаючи з аптеки пана Аміровича, тут болото по коліна, а ця вулиця знаходиться в середмісті, й тут багато гарних кам’яниць, а отже, вона могла би бути окрасою міста, якби тут упорядкували тротуари і встановили належне освітлення», – говорилося в петиції. Проте звернення до тодішньої влади нерідко залишалися без відповіді. З цього приводу містяни жартували, що магістрат відповідає на петиції за принципом відомої приказки: «Говорив дід до образу, а образ до діда – ані разу».

Як бачимо, робота станиславівської влади не була бездоганною, але тодішні владні мужі все ж зосереджувалися на вирішенні господарських проблем, а не на політичних амбіціях і чварах. Хотілось би, щоб і сучасні депутати й високопосадовці міста в цьому брали з них приклад.


12.08.2016 917 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6878 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466