Міф для міста

 

/data/blog/36910/fdabbd7d87c37790c096f476c9677edd.jpg

 

Міста творять міфи про свою історію та мешканців, але ще частіше українські міста потрапляють в пастку міфів про самих себе.

 

Часто доводиться чути, що Івано-Франківськ завжди був у тіні Львова. На жаль, не як «сірий кардинал», що направляє, а як невеликий кущ у тіні старого крислатого дерева. Тобто був чи то додатком, чи то відбитком, чи для декого навіть мініатюрою. Наші управлінці у високих службових кабінетах швидко знаходять виправдання такого стану речей, порівнюючи розвиток міста з марафоном. Мовляв, бігти другим - теж стратегія, яка ще й дозволяє економити сили та у відповідальний момент перед фінішем рвонути вперед. Тільки-от фініш для міста - це не високий рядок в рейтингу, а переважно завершення історії.

 

Сусідній Львів породив міф про свою столичність, а Івано-Франківськ - про периферійність. Так перший позбавляється конкурентів, а Станіславів - високих до себе вимог. Пишна історія «міста Лева» нам нібито говорить що все вже давно вирішено нашими предками – ми йдемо за столицею Галичини. І це можна відчути просто сівши на потяг з Києва, Луцька чи Донецька: першим нас зачарує Львівський вокзал. Але насправді, «столичність» сусідів - це не проблема. Розв’язок комплексу меншовартості не в залученні інвестицій чи переписуванні історії, а в зміні мислення. Бо навіть столиць тепер може бути декілька: фінансова, культурна, історична, освітня та багато-багато інших. Тому якщо Львів - столиця Галичини, то нічого не заважає обласному центру Прикарпаття стати освітньою чи «сімейною» столицею країни. Питання не в обставинах, а в нашому ставленні до них.

 

Треба визнати: Івано-Франківськ не знають. Не знають, який він насправді. Але не тому, що не цікаво, а тому що ні громада міста, ні обрані нами міські управлінці не знають, яким він має бути. Ми не маємо бачення міста та сучасної стратегії, бо не знаємо наших цінностей, а отже, навіть про простий план розвитку годі говорити. А якщо хтось зараз почне серйозно обговорювати брендинг, то це можна сприйняти як вдалий жарт. Якщо ми не знаємо в якому місті живемо, то чому інші люди про це мають знати?

 

Брак ресурсів є у всіх містах, але їхній надлишок може вести до пастки. Пастки, яка дозволяє зосередитись на надлишковому ресурсі, а забути про найголовніше – про жителів міста. Так ми отримуємо фінансові центри без парків, «історичні мекки» без мешканців, але з туристами, чи імена кількох міщан, які перетворились на популярні бренди без живої історії. Тому відсутність грошей, корисних копалин, столичного статусу насправді може бути благом, адже дозволяє зосередитись на людях. Які і є основним капіталом в наш час, адже вони творять історії, ідеї, ідентичність та реалізують їх на практиці. Всім очільникам міст не вистачає чогось: часу, управлінських компетенцій, моралі чи чесності перед собою, а найбільше - вміння ставити перед собою складні запитання. Але комусь таки вистачає мудрості на вході до зали засідань викарбувати слоган: «Візьми і зроби!». Більше, правда, для себе, ніж для преси.

 

Універсальних рішень проблем розвитку міста немає. І не тому, що ми їх не шукаємо, а тому що вони унікальні. Але є речі, які можуть запустити широку дискусію і привести врешті до розуміння викликів перед містом.

 

Про міста тепер переважно говорять історіями та картинками, часто просто асоціаціями. А творять асоціації та захоплюючі історії – лише унікальні події. Події - це привід для гостей зазирнути в нове місто, а міській владі - поширити унікальні цінності, які притаманні лише жителям міста. Гості, відвідуючи якісно організовані заходи, відчувають ідентичність міської спільноти. Форуми, паради чи фестивалі - це ще й шанс отримати безкоштовно рекламних агентів серед лідерів думок не лише в Україні, але й за її межами. Зібравши в «воротах до Карпат» на вихідних кращих архітекторів країни чи лідерів молодіжних організацій, можемо на багато років отримати прихильників, які творять суспільство через скло і бетон чи через активну громадську позицію. Події - це багаторазова візитна картка з живими спогадами, що передається від людини до людини.

 

Події часто творять певні середовища людей, які можуть створювати унікальну додану вартість. Тепер люди дуже дорого цінують можливість комфортно ділитись ідеями. Вони своєю діяльністю додають яскраві мазки до картини ідентичності міста. Знаючи, яке місто ми конструюємо, знали б, яких людей нам треба гуртувати  в місті. Важливо, що міцні середовища зі своїми цінностями самі з часом творять якийсь продукт: фестивалі, конференції, національні ініціативи. В певний момент їм вже стає не потрібна чиясь допомога, і вони самодостатньо розвиваються та спонукають до поступу й місто. Щоб творились середовища, потрібні правила гри та відносний комфорт. А влада, навіть місцева, може легко це організувати – було б бажання та розуміння.

 

Ми часто позичаємо сервіси в інших, хоча у самому місті завжди є прості ідеї, які можуть зробити його приємнішим та зручнішим. Лише створення додатку для мобільних пристроїв, де буде карта міста з визначними пам’ятками, інформація про міський транспорт та афіша подій, додасть неймовірної зручності візитерам до Івано-Франківська. А ще буде яскраво відрізняти нашу громаду від інших міст, які ще не спромоглись на такий додаток для планшетів та смартфонів. Але тоді потрібно забезпечити безкоштовний безпровідний доступ до мережі в центрі міста та на вокзалах, який би став у пригоді людям, що хочуть, не відриваючись від своєї праці, познайомитися з духом міста.

 

Міф про меншовартість Франківська та визначеність його долі виріс на уявленні,  нібито гроші, географія та історія мають визначальне значення для міст. Але це вже давно не так, бо визначальними є ідеї, унікальне бачення та управлінська компетенція, які є лише в людях.

 

Тарас СЛУЧИК, політолог,

керівник регіонального відділення Інституту політичної освіти,

Галицький кореспондент


17.06.2013 Тарас СЛУЧИК 662 3
Коментарі (3)

1 2013.06.19, 07:52
хірня
q 2013.06.19, 17:18
Це місто саме скоро стане міфом. Розсиплятсья залишки старих будинків, - внукам будем розповідати, що в цьому місті колись була нікому непотрібна архітектура, що дісталась нам від Австрії. Але ми її знищили своєю жадністю і байдужістю. Отакий він галицький міф.
Естет 2013.06.19, 18:58
Ми наприклад можемо стати, столицею із потворних сучасних забудов, мешканці багатьох міст будуть щиро дивуватись, як можна так багато набудувати в центрі потворних залізобетонних на скляних виродків, і як так можна вгадати, що не одна із сучасних коробок не буде вписується в архітектурний ансамбль старих забудов, ось які в нас є "таланти", а це вже попахує премією Шнобеля)))))
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6876 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466