Столиця острова Мадейра - Фуншал займає почесне місце як локація гастрономії і кулінарії. Це не перебільшення, а переконання, - і не тільки моє. Природа наділила цей клаптик землі прекрасним кліматом, де росте все, що посадиш, і океаном, в якому що тільки не плаває. І вся ця смакота попадає на найекзотичніший у світі ринок - Mercado dos Lavradores.
Важко собі уявити весь колорит Фуншала без Фермерського ринку, так він називається у перекладі з португальської. Спроектував його архітектор Едмундо Табареш у 1939 році як окремий квартал в мініатюрі зі своїми вуличками, площами і з патіо по центру.
На вході з базальтового каменю відомої фабрики Лойша де Сакавем викладений орнамент з гербом Фуншала. Мені цього не зрозуміти, та місцевий люд вважає цю плитку сакральною.
В розповіді про Фуншал (опис тут: http://goo.gl/33CO0F ), йшлося про багату ендемічну флору і фауну Мадейри. Й справді, більше ніде в одному місці не зустрінеш стільки екзотичних фруктів і морської живності. Зі всього острова садівники, селяни, фермери і рибалки звозять свою продукцію.
Є в мене така підозра, що місцеві продавці дуже добре вивчали маркетинг продажів, бо цей диво - фрукт подають як гібрид банана з ананасом, а насправді це їстивний плід монстери, яка в нас є вазоном і не плодоносить.
А на цьому райському острові вазон дає такі плоди, які справді за смаком нагадують і ананас і банан.
Їсти його треба після того, як сотоподібна шкірка відійде від м’якоті. Свіжий, тонізуючий смак.
Манґо нас не здивуєш, але тут вони справді смачнющі.
Сподобалась анона, всередині якої кремова м’якоть з присмаком груші, суниці і вершків. Номер один у моєму рейтингу фруктів. Ще кажуть, анона має сильнодіючі протиракові властивості, а зернятами можна виводити вошей :)
Мадейранці любителі селекції, і в цьому їм нема рівних. Хочете гібрид банана і яблука?
Особлива любов до маракуйї. З нею перехрещені всі відомі фрукти.
Маракуйя - ананас:
Маракуйя - банан:
Маракуйя - не знаю з чим:
Навіть маракуйя - помідор:
А це просто маракуйя:
Не знаю що це за фрукт чи овоч:
Симпатичний фонтанчик, де можна відразу помити і насмакуватись всім цим добром. Якщо чесно, всі гібриди з маракуйєю доволі квасні. Мені сподобалась схрещена з ананасом - солодка і приємна.
Пригощати тут вміють. Походив по трьох поверхах базару, насмакувався фруктів, і купляти нема потреби.
Овочів гібридних я не помітив.
Та чи не з маракуйєю схрещена ця картопля? :) Бо на смак солодка:
Все, що тільки можна собі уявити, можна знайти в засушеному вигляді:
Окремої уваги заслуговують морепродукти і риба. Візитівкою Мадейри є місцевий ендемік - риба Ешпада:
Живе вона глибоко в океані, має два метри довжини, страшна на вигляд, але дуже смачна, особливо з бананом, як тут її подають. В моєму гастрономічному рейтингу вона змістила з мершого місця дораду. На випуклі очі не треба звертати увагу, бо вилазять вони після того, як рибу витягають з глибини океану. В своєму середовищі вона, мабуть, симпатичніша :)
Просто тунець:
Кажуть, такі молюски живуть тільки біля берегів Мадейри. Мені все рівно, тому повірю.
А так ці Lalas дивляться з тарілки:
Ручна робота місцевих майстрів:
Гордість острова - вино мадера. Як не любителю кріплених вин - мені сподобалась. М’якша за херес і ароматніша за портвейн.
Можна і запорошену пляшку вінтажного вина купити.
Екзотична краса. Стреліція тут росте як у нас кульбаба.
Під час мандрівок завжди стараюсь відвідати місцеви ринки, бо там колорит, відчуття справжньої ментальності і дух провінційності.