Мер Калуша Ігор Насалик завдяки адмінреформі ловитиме двох зайців

 

До кінця цього року міський голова Ігор Насалик планує здійснити масштабні реформаторські кроки і приєднати до міста кілька сіл. Натомість, районна влада до таких новацій ставиться обережно. У районі стверджують: варто спочатку обрахувати, кому це вигідно і чи вигідно взагалі.

 

У вівторок відбулася зустріч міського голови Ігоря Насалика із головами сільських рад Калуського району. На зустріч було запрошено очільників Копанок, Негівець, Верхні, Новиці, Вістови, Тужилова, Голиня, Кадобни, Кропивника, Сівки-Калуської — тобто тих сіл, які межують із містом і можуть увійти у його межі. На зустрічі Ігор Насалик із новою силою реанімував ідею про проведення адміністративно-територіальної реформи на Калущині. Нагадаємо, що мер Калуша вже неодноразово повертався до цієї теми, всіляко демонструючи серйозність своїх намірів. Зокрема — і методом пряника, коли з міського бюджету для 12 сільських рад було виділено по 50 тис. гривень.

 

У вівторок сільським головам детально описали всі економічні перспективи від наміченої реформи. Так, після приєднання сіл, місто Калуш перейде у категорію міст із кількістю населення понад 70 тис. мешканців. Звідси — зовсім інший підхід Кабінету Міністрів до формульних розрахунків міжбюджетних та бюджетних трансферів. Так, за підрахунками заступника міського голови з питань економіки Руслани Вайди, Калуш із кількістю населення приміром, 80 тис. мешканців, щороку додатково отримуватиме: 930 тис. гривень на органи місцевого самоврядування, 1,2 млн. гривень — на галузь культури, 150 тис. гривень — на галузь фізичної культури і спорту, 25 тис. гривень — на сферу соціального захисту. Але найбільше зросте фінансування освіти, адже кошти розраховуються залежно від кількості школярів. Крім того, зміниться підхід до розщеплення податку із доходів фізичних осіб: якщо раніше у сільському бюджеті залишалася тільки четвертина від загальної суми надходжень, то буде — половина. Також сільським радам було обіцяно, що всі землі за межами населеного пункту будуть включені у межі сіл, а, отже, — будуть у віданні територіальних громад. Ігор Насалик також пообіцяв лобіювати включення сіл для фінансування за рахунок різноманітних державних програм. Однак, відразу обережно попередив: міський бюджет не братиме на себе фінансування проблемних питань сіл. Хіба раптом будуть зайві кошти і — воля депутатів міської ради.
— Для того, щоб відбувся референдум про приєднання сіл до міста, потрібне, насамперед, відповідне рішення двох третіх від усього складу сільської ради, — розтлумачив для сільських голів процедуру Ігор Насалик. — Після публікації відповідного рішення у ЗМІ оголошується та проводиться референдум.

 

При цьому не тільки мешканці району, але і калушани повинні на референдумі проголосувати за таку реформу. Хоча для міста є й альтернативний шлях — згода 10% усіх виборців і затвердження такого рішення на сесії міської ради. Після того, як результати референдумів будуть затверджені відповідними радами, слово — за Верховною Радою. Саме народні депутати прийматимуть остаточне рішення про визначення території Калуської міської ради.

 

Нюанс: після завершення реформи, місто чекають перевибори міського голови та міської ради, які можуть співпасти із черговими виборами до ВР у жовтні наступного року. Участь у цих виборах братимуть уже і мешканці сіл, котрі приєднаються до міста. На думку міського голови — у цьому і полягає найбільший і єдиний мінус від цієї реформи. Проте — для міста. А села — тільки у виграші.

 

Села — думають, район — аналізує
До “плюсів” реформи міський голова відніс і збереження автономності територіальних одиниць. Тобто, села перебуватимуть у складі міста, але — зі збереженням сільських рад. Водночас, вони матимуть своїх представників у міській раді і теоретично зможуть впливати на рішення міської влади. На практиці, якщо представники сіл становитимуть навіть 10% від загальної кількості міської ради, — це занадто мало, щоб реально впливати на щось.

 

Зрештою, сільські голови реагували на пропозицію міського голови досить стримано. Гострих питань — не ставили, передвиборні обіцянки — не згадували. Хоча і з висновками також не поспішали. Характерно, що під час зустрічі не прозвучало жодної альтернативної думки. Можливо, тому, що перші керівники району на зустрічі були відсутні. Голова райради — через погане самопочуття, а очільника РДА — просто не запросили. Зустріч закінчилася “особливою” розмовою у кабінеті міського голови.
Між тим, уже наступного дня вранці Ігор Насалик наніс візит голові РДА Василю Петріву. До розмови приєднався також і голова райради Василь Дзундза. Розмова відбулася за зачиненими дверима і “вилилася” у 20-хвилинне запізнення міського голови на засідання виконкому Калуської міської ради.

 

Попри те, що міський голова форсує події, районна влада їх, цілком логічно, — пригальмовує. На думку голови РДА Василя Петріва, перед тим, як приймати якісь рішення, потрібно все детально проаналізувати. Так, попри те, що адміністративно-територіальна реформа на загальнодержавному рівні — ще тільки проект, Калущина може стати піонером у її впровадженні. Але тільки, якщо на це буде воля двох рад: міської та районної. За їхнім спільним рішенням і зверненням Кабмін може видати постанову про проведення пілотного проекту на Калущині. Аж після цього сільські ради зможуть провести відповідні референдуми.

 

— Питання такого змісту немає у порядку денному найближчої сесії районної ради, — стверджує голова райради Василь Дзундза. — По-перше, порядок денний уже сформовано й оприлюднено, а по-друге, ми ще не готові обговорювати дане питання по суті. Для цього потрібно володіти конкретними розрахунками, проаналізувати переваги і “мінуси” реформи для сіл.

 

Між тим, Василь Дзундза — представник Української партії, очільником якої є Ігор Насалик. Також приблизно четвертина депутатського корпусу райради представляють саме цю політичну силу. Не виключено, що Ігор Насалик завдяки своїм партійцям пришвидшить події і доможеться прийняття відповідного рішення. Але, навіть, якщо районна рада проголосує “за”, останнє слово все одно залишиться за сільськими громадами.

 

Чи насправді адміністративно-територіальна реформа принесе селам обіцяні економічні дивіденди? По-перше, фінансування Кабміну справді зросте. По-друге, за умови збереження сільських рад збережуться і певні пільги притаманні для працівників та дітей у сільській місцевості. По-третє, за умови твердої позиції сільської влади та громади, селам не загрожуватимуть непопулярні кроки міської влади та втілення сумнівних проектів. По-четверте, це — вирішення проблеми утилізації сміття за допомогою міських комунальних служб. І, нарешті, хоча введення земель у межі населених пунктів суттєво нічого не змінить (бо ці землі практично повністю на сьогодні розпайовані і мають власників. — Авт.), та все ж дасть додаткову гарантію, що із уведенням ринку землі спекулювати у цій сфері зможе хіба що сільська рада. Місто матиме до цих земель тільки опосередковане відношення.

 

Але при цьому є багато великих “але”:
— кому, у першу чергу, вигідне таке об’єднання? Так, нова адміністративна одиниця залучить із державного бюджету на кілька мільйонів гривень більше. Проте чи такі великі ці кошти, якщо протиставити два окремі повноцінні бюджети: міста — у розмірі 300 млн. гривень і району — у розмірі 160 млн. гривень?— при об’єднанні йтиметься, очевидно, про оптимізацію та укрупнення навчальних та культурних закладів. Так, Івано-Франківськ із кількістю населення близько 220 тис. мешканців утримує 23 школи. У Калуському районі на сьогодні утримується 39 шкіл, у місті — 11. Звичайно, що держава не фінансуватиме таку кількість навчальних закладів у межах одного міста. Тому відбуватиметься укрупнення шкіл, і стосуватиметься це, насамперед, сільських шкіл. Якщо зважати на досвід європейських сусідів, — це не так погано. Якщо ж брати українські реалії — досить сумно, особливо зважаючи на стан доріг, віддаленість деяких невеликих сіл району, відсутність належної кількості шкільних автобусів. Така ж ситуація із закладами культури, яких у районі більше ста, дошкільними навчальними закладами тощо. Про перспективи невеликих сіл взагалі не йдеться — вони просто занепадатимуть;
— об’єднання відділів освіти, культури “потягне” за собою скорочення штатів;
— сільські ради, які досі отримували по кілька десятків тисяч гривень з районного бюджету на вирішення своїх соціально-економічних проблем, можуть позбутися цього джерела фінансування. І, водночас, наскільки місто допомагатиме селам, міський голова попередив сільських очільників завчасно.

 

Де “політика” зарита?
Можна припустити, що саме політика створила великого реформатора в особі Ігоря Насалика.

 

Варіант 1. На жовтень наступного року заплановані вибори до Верховної Ради. Очікувано, що й Українська Партія, і Ігор Насалик як кандидат-мажоритарник (по виборчому округу, куди, зокрема, ввійдуть і Калуш та Калуський район. — Авт.) братимуть участь у виборах. Реально, виборча кампанія вже розпочалася. Тож, налагодження контакту із виборцями району — її елемент, а орієнтир на певного кандидата — не що інше, як продумана передвиборна технологія.

 

Варіант 2. Якщо амбіції Ігоря Насалика будуть задоволені і він, після кількох невдалих спроб, все ж стане депутатом ВР, Калуш обиратиме собі нового міського голову. Такий же розвиток подій — і після втілення реформи. Імовірно, Ігор Насалик захоче залишити у місті свого наступника. Зрештою, у розмові із “Вікнами” міський голова побіжно підтвердив, що Українська партія висуватиме свого кандидата на посаду міського голови. І це, очевидно, буде хтось із близького оточення Ігоря Насалика. У даному випадку, можливо, та особа, яка найбільше знайома районному виборцю.

 

Якщо підсумувати два варіанти розвитку подій, то у кінцевому результаті Ігор Насалик може спіймати відразу двох зайців: того, що біжить у напрямку Верховної Ради, та — до крісла міського голови. Звісно, що у цьому випадку варто прикласти максимум зусиль, щоб втілити реформаторські ідеї у життя.

 

Вікна


20.11.2011 1146 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

920
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1907
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2778
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3407
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3640
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6799 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3826

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5638

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6750 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7597
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2427
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4691
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5084
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

445
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

913
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1782
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3368
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

887
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1749
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3659
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3852 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5415