Серцево-судинні захворювання по праву займають провідну позицію у світі за кількістю смертей. Щороку з таким діагнозом помирає близько 18 мільйонів людей на планеті.
Які основні види та причини виникнення цього недугу, а головне — які є методи боротьби з цією страшною хворобою розповів професор кафедри терапії і сімейної медицини післядипломної освіти ІФНМУ Сергій Федоров, інформує Фіртка з посиланням на пресслужбу ІФНМУ.
Враховуючи останні епідеміологічні дослідження, які були проведені спільно з фахівцями американського кардіологічного коледжу та фахівцями європейського товариства в середньому кожні 36 секунд на нашій планеті помирає одна людина внаслідок серцево-судинної хвороби.
Професор Сергій Федоров наголошує, загалом серцево-судинні захворювання поділяють на два типи: вроджені та набуті. До перших відносять вроджені аномалії розвитку серця та магістральних судин. Натомість, такі захворювання, як: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, інфаркт, порушення ритму і провідності, серцева недостатність, можуть розвинутись в організмі людини протягом життя.
"Близько 10 років тому на базі кафедри післядипломної освіти ІФНМУ створено клуб підтримки хворих на артеріальну гіпертензію, - розповідає Сергій Федоров. - Його основна мета – зібрати всю інформацію про пацієнтів, які страждають на цю недугу на теренах нашої області. Адже саме ця хвороба є лідером по смертності у світі. Близько 10 мільйонів людей у світі щороку помирають через підвищений артеріальний тиск".
І це при тому, що підвищений тиск - це вже давно не вікова хвороба. Вона може розвинутись навіть у дошкільнят. Тому фахівець радить стежити за артеріальний тиском починаючи зі школи.
"Виявити це можна за допомогою електрокардіографічного обстеження. За потреби дільничний чи сімейний лікар може призначити ехокардіографію – це ультразвукове дослідження серця. Також можуть залучати загальний аналіз крові на вміст холестерину та його різних фракцій у плазмі", - стверджує професор Федоров.
Запобігти розвитку серцево-судинних захворювань може здорове харчування. За словами Сергія Валерійовича, аби мінімізувати ризик розвитку недуг варто обмежити вживання свинини. Адже саме червоне м’ясо сприяє накопиченню у крові так званого «поганого» холестерину, який сприяє розвитку атеросклеротичних бляшок і як наслідок виникнення хронічних чи гострих коронарних синдромів.
"Його можна замінити білим м’ясом – це телятина, птиця, кролик. Також варто хоча б двічі на тиждень включати в раціон рибу, бажано морську, багату на Омега-3 кислоти, а також 400 грамів овочів та фруктів щодня. Також бажано заправляти салати олією та менше використовувати майонез та сметану. Корисними стануть і горішки, бажано не солені, та цільнозернові крупи багаті на клітковину. Обмежити або повністю відмовитись від вживання алкоголю та паління", - радить професор Федоров.
Важливим є й постійний рух. Адже саме сидячий спосіб життя сприяє розвитку серцево-судинних захворювань. Людині потрібно щодня проходити пішки щонайменше 3 кілометри та не забувати про щотижневі фізичні навантаження середньої інтенсивності, бажано на відкритому повітрі. Також стежити за вагою тіла.
«Дуже небезпечним є ожиріння по типу «яблуко», коли велика кількість жирових клітин накопичується у районі живота, - стверджує фахівець. - Оскільки саме цей тип має найтісніші зв’язки з розвитком інфаркту чи інсульту».
Саме інсульт являється одним з двох основних причин масової смертності від серцево-судинних хвороб. Це захворювання яке викликає гостре порушення кровообігу головного мозку, що спричиняє ушкодження тканин і розлади його функцій.
"Виявити інсульт допоможе МОЗОК, за першими літерами основних ознак прояву цього недугу. Перш за все це порушення мови, порушення зору, запаморочення, затерпання обличчя та порушення у роботі кінцівок".
Більше ніж 10 мільйонів людей в рік помирає в результаті інфаркту міокарду. Основними ознаками хвороби є нестерпний біль або відчуття дискомфорту у центрі грудної клітки, яке може поширюватися у ліву частину тіла. А при обширному інфаркті цей біль може також поширюватися і вправу сторону. Важливою ознакою є те, що такий біль може тривати більше ніж 20 хвилин.
У домашніх умовах можна, якщо тиск не надто високий, можна покласти таблетку нітрогліцерину під язик і розжувати таблетку ацетилсаліцилової кислоти, адже вона допомагає зменшити злипання тромбоцитів, через що може розвинутись явище атеротромбозу, що зумовлює перекриття кровоносних судин. При цьому потрібно одразу дзвонити у швидку допомогу.
Вже декілька років поспіль в Україні працює програма «Stent for life», яка передбачає безкоштовну діагностику інфаркту міокарду методом коронару ангіографії, та безоплатну реваскуляризацію, шляхом встановлення стенту в інфарктзалежну артерію. На теренах Прикарпаття працює ангіографічна лабораторія на базі ЦМКЛ, куди потрапляють пацієнти з гострим інфарктом міокарду не тільки з міста, а й з області.
«Існує так зване терапевтичне вікно. В ідеалі до 2 годин, якщо пацієнта встигають реваскуляризувати, це збільшує шанси на виживання та допомагає уникнути можливих подальших ускладнень», - зауважує Сергій Федоров.
Проте, фахівці запевняють, завдяки запровадженню новітніх технологій, та своєчасному наданню медичної допомоги, рівень смертності на Прикарпатті від інфарктів поступово зменшується. Однак, професор Федоров наголошує, набагато простіше не допускати розвитку недугу, ніж потім боротися із його наслідками.