Гора Хом’як належить до тієї частини Карпат, яку звуть Горганами. Їх круті вершини всипані камінням – «горганами». Саме завдяки цим розсипищам так і назвали цей гірський масив.
Ддовжина пішого маршруту – 22 км.
Отож вирушаємо:
- 0 км. ЗС Татарів (далі – ЗС Т). Прямуємо вздовж залізничної колії стежкою на північний захід, у сторону Яремчі. Приблизно через500 мстежка вийде на асфальтовану дорогу Яблуниця-Яремча. На дорозі – наліво.
- З км від ЗС Т. Перехрестя доріг: нам – шутрованою дорогою прямо на гору Хом’як; справа залишаємо міст через річку Прут і асфальтовану дорогу на Яремче
- 3,5 км. Залізничний переїзд. Початок урочища Женець. Тут розташований будинок лісництва і питна вода. При потребі – місце для привалу і ночівлі. Ідемо наверх вздовж Женця. Зліва від нас бачимо хребет з вершинами Гребля і Хом’як; справа – хребет Явірник.
- 5 км. Зліва – потік з-під хребта і дорога на хребет; перша хата наверху зліва.
- 5,5 км. Зліва – потік і дорога; за потоком перехрестя: прямо – на Хом’як і полонину Фарфаненку; нам лівіше і вгору дорогою до останніх зліва хат хутора і на гору Хом’як.
- 6,5 км. Потік Розкульський зліва, поляни за потоком і початок лісу.
- 7,5 км. Розвилка: прямо – стара горизонтальна дорога по схилі; наліво наверх – дорога в сторону полонин Баранячої і Хом’яків, куди ми і прямуємо далі.
- 10 км. Полонина Хом’яків. На полонині є колиба, а також для потреби – місце для привалу і ночівлі. Розвилка доріг: нам наліво – на Хом’як і в Татарів, по праву сторону залишається поворот на Синяк. У лівому кінці поляни знову розвилка: прямо – в Татарів і в Женець, а ми повертаємо правіше, на південь і наверх по хребтику веде стежка на саму гору Хом’як. Стежка заходить в ліс і роздвоюється, і краще іти стежкою, що іде правіше, бо вона менш заросла. Вище старого лісу стежка заходить в альпійку і круто іде наверх.
- 11 км. От ми і на горі Хом’як (1542 м.). Гостра вершина Хом’яку всіяна величезними кам’яними брилами, порослими сіро-червоним лишайником, який роками вигріває боки під сонцем. Красиво, правда ж?
Стежки, якими можна спуститися з вершини Хом’яка вниз:
1. стежка до полонини Хом’яків, про яку насипано вище, веде на північ;
2. є стежка в альпійці на північний схід до дороги хребтом, але вона не в дуже хорошому стані;
3. екстремали та туристи-ентузаіасти спускаються по південному, дуже крутому, кам’янистому і небезпечному схилі до згаданої лівої притоки потоку Хом’як.
- 11,5 км. Полонина Хом’яків. Зліва, на заході – колиба, ми ж повертаємо праворуч на дорогу, що веде в Татарів і прямуємо направо вниз дорогою. Дорога спочатку іде по північному схилі і обходить верхи потоку Розкульського. Внизу видно хати хутора і долину Женця, за якою чорніє непривітний похмурий здалека хребет Явірник.
- 12,5 км. Розвилка доріг: ми крокуємо прямо – на хребет.
- І3 км. Хребет Хом’як-Гребля. Знову розвилка доріг: прямо – у Татарів (7 км) вздовж хребта і через гору Гребля, а направо вниз – в Татарів (9 км) дорогою вздовж потоку Хом’яків, а потім дорогою Поляниця-Татарів. Цією дорогою ми і пускаємось. Обережно, тут крутий спуск. Через майже500 мсправа підходить трельовочна дорога, яка іде на вирубки під вершину Хом’яка, але ми спускаємося вниз.
- 15 км. Розвилка: справа – потік і дорога вздовж потоку по схилі, а прямо – маршрут на Татарів, куди ми і прямуємо.
- 15,5 км. Шлагбаум, асфальтована дорога Поляниця-Татарів. На дорозі – наліво.
- 16,5 км. Розвилка Яблуниця-Поляниця, на якій справа дорога веде із Яблуниці. На розвилці знаходиться кафе «Колиба».
- 20,5 км. Розвилка: наліво – дорога на хребет Гребля-Хом’як, а прямо – ЗС Т. Нам прямо.
- 22 км. Міст через залізничну колію. Перед мостом – розвилка: прямо – до автобусної і залізничної станції Кремінці дорогою; а нам до ЗС Т коротшою стежкою – наліво і вниз. І вже через ~300 м– залізнична станція Татарів – наш фінішний пункт.