"Маленька" людина проти "великої" влади або Черговий приклад нещадної розправи системи (документи)

 

У вересні доходить до загрозливого моменту судову справа, у якій місцева влада намагається виселити просто на вулицю сім’ю з трирічною дитиною з будинку в самому центрі Івано-Франківська. Чому примусово виселяють, а не переселяють? Кому і для чого потрібен будинок на однойменній до назви міста вулиці? Чи справді такими беззаперечними та бездоганними є аргументи тих, хто ініціював виселення?

 

Вісімнадцять років тому у 1996 році технічній працівниці Івано-Франківської школи № 3 Мирославі Третяк надали для проживання кімнату в окремому одноповерховому будинку, який знаходиться у дворі цієї школи (до цього Мирослава Онисівна декілька років проживала у самій будівлі школи). Надавали це житло офіційно: 30 серпня 1996 р. на зборах профспілкового комітету школи вирішили звернутися до адміністрації школи із клопотанням про вирішення житлової проблеми Мирослави Третяк, а 31 серпня 1996 р. директор школи Лариса Біловодська підписує наказ про „надання тимчасово кімнати для проживання у складському приміщенні школи Третяк М.О.” (так зазначено у самому наказі), а саме в тому одноповерховому будинку.

 

Відразу виникає щонайменше 2 запитання: 1) на скільки це „тимчасово”, адже тимчасово може бути на 5, або й на 50 років, а може до надання іншого житла? 2) як могли надати для проживання кімнату у складському приміщенні? Відповіла на ці запитання через декілька років Лариса Пилипівна Біловодська. У своєму листі вона пише, що на той час не знала яким насправді за офіційним статусом був окремий будинок у дворі школи. В управлінні освіти і науки міськвиконкому їй пояснювали, що в будинку завжди хтось жив ще з післявоєнних років, однак тоді (у 1996 році) ніхто не з’ясовував, аналізуючи документи, яким він є насправді, тобто житловим чи нежитловим. Згодом виявилося, що будинок був житловим не лише у 1996 році, але й до аж до серпня 2008 року. Пані Біловодська зізнається, що якби тоді знала про належність будинку до житлового фонду то зробила б усе можливе для надання його Мирославі Третяк безстрокового.

 

Історія цього будинку така. З післявоєнних років у ньому постійно проживали люди (учні, працівники школи, навіть заступники директора). Усе це засвідчує будинкова книга, в якій є записи про прописку, значення якої у радянський період усім відоме (не могли ж тоді прописувати людей на складі). З другої половини 60-их років в будинку проживали лише працівники школи (перед Мирославою Онисівною та якийсь час одночасно з нею у іншій кімнаті проживав до своєї смерті заступник директора з господарської роботи Онуфрик М.П.). Ще у 50-их роках обласне бюро технічної інвентаризації, проводячи технічну інвентаризацію будівлі школи та разом з нею цього будинку позначило його в інвентаризаційній справі як жилий будинок (вказавши, зокрема, його жилу площу). Саме жилим до 2008 року за матеріалами інвентаризаційної справи був цей будинок. У 2008 обласне бюро технічної інвентаризації реєструє будинок як склад, а міськвиконком видає про це свідоцтво на право власності. Саме це свідоцтво наразі є козирною картою міськвиконкому, управління освіти і науки та адміністрації школи, представники яких в один голос стверджують: „будинок є складом, а не жилим приміщенням, жити у ньому не можна, треба його звільнити”. Таке перетворення житла у склад стало можливим завдяки довідці, яку управління освіти і науки міськвиконкому у 2006 році подало до бюро технічної інвентаризації про те, що будинок за даними їхнього бухгалтерського обліку є складом аж з 1949 року (як тоді у ньому прописували людей до 1967 року?). Проте, управління освіти і науки спершу не хотіло надавати, а згодом (через декілька років судової тяганини) врешті решт визнало, що не існує ніякого документа (акту введення в експлуатацію, технічного паспорта тощо), який би дійсно засвідчував статус будинку як нежитлового приміщення (складу) саме з 1949 р. (напевне зрозуміли свою помилку і те, що немає з чим до суду з позовом про виселення йти, а тому вирішили її виправити вже у 2006 році). Однак, не так просто перевести жиле приміщення у нежиле, оскільки це можливо лише на підставі рішення органу місцевого самоврядування (відповідне роз’яснення дає Міністерство з питань житлово-комунального господарства, але мабуть обласне бюро технічної інвентаризації не вважає його для себе обов’язковим), тоді як ані міська рада, ані міськвиконком рішення про переведення будинку із жилого в нежилий не приймали. Тобто не можна за будь-яким папірцем перевести житло у склад (уявляєте, повертаєтеся з відпустки у свою квартиру і виявляється, що вона вже не житло, а склад для зберігання овочів, бо котрийсь розумник з якогось управління міськвиконкому подав про це довідку до бюро технічної інвентаризації).

 

У 2008 році управління освіти і науки та адміністрація школи № 3 звернулися до Івано-Франківського міського суду з позовом про виселення Мирослави Третяк та її сім’ї (наразі з нею проживає її син, котрий будучи неповнолітнім проживав разом з матір’ю ще з 1996 року, а також його дружина та їх трирічний син). Згодом, до цієї ініціативи про виселення на вулицю сім’ї з дитиною в суді приєднався міськвиконком.

 

Кому саме і для може бути потрібен будинок у самому центрі Івано-Франківська та ще й на однойменній вулиці? Це питання залишається відкритим. Не так давно було виявлено факт, що у тій самій школі № 3 підприємство, яке надає послуги навчанню іноземних мов, використовувало шкільні приміщення (!) безоплатно. Напевно у Івано-Франківську дійсно створені дуже добрі та привабливі умови для розвитку бізнесу, якщо комерційне підприємство може користуватися комунальним майном не сплачуючи за це жодної копійки до місцевого бюджету (якесь виходить несамовите „муніципальне благодійництво”). Завдяки діям прокуратури Івано-Франківська місту було відшкодовано збитки від таких незаконних дій управління освіти і науки міськвиконкому та адміністрації школи, директора якої Світлану Долгову також було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

 

Відповідно до норм житлового законодавства України людину можна виселити із займаного нею жилого приміщення, яке підлягає переведенню в нежиле, лише попередньо надавши їй інше житло.

 

Сторона, що ініціює виселення, не гребує ніякими засобами. Так, 1 липня минулого року в будинку було відключено газопостачання. Спершу управління освіти і науки всіляко відхрещувалося від цього відключення, мовляв то в управлінні експлуатації газового господарства (УЕГГ) самі вдалися відключити. Однак, правду приховати не вдалося і як з’ясувалося згодом ініціатором „відрізання” газу було саме управління освіти і науки, яке й письмово попросило про це УЕГГ.

19 липня цього року за вказівкою директора школи Мирославу Третяк позбавили можливості користуватися водою.

А може для директора школи Світлани Долгової вже хтось „спророкував” рішення суду і вона вирішила не чекаючи на нього усіма можливими засобами зробити неможливим життя Мирослави Третяк у будинку?

 

18 липня ц.р. житлове питання Мирослави Онисівни розглядалося на засіданні міськвиконкому, який відмовив їй у наданні іншого житла. Така відмова не є дивною, адже на розгляд міськвиконкому виносилося неконкретизоване питання про вирішення цієї житлову проблему, а не, наприклад, про зміну позовних вимог в суді із примусового виселення на примусове переселення (єдиним можливим шляхом вирішення цієї проблеми є саме примусове переселення на виконання рішення суду з будинку, який було переведено з жилого у нежилий, у інше житло). Можливо той, хто готував це питання до розгляду на засіданні міськвиконкому на такий результат його вирішення й розраховував? Адже тепер з’явилася майже „залізна” відговірка, мовляв якщо вже міськвиконком відмовив то вже нічого неможливо вдіяти.

 

Дивною видається „турбота” про мешканців міста Івано-Франківська чи то міського голови Віктора Анушкевичуса, чи то цілої когорти його підлеглих, котрі підтримують в суді позов про виселення просто на вулицю сім’ї з трирічною дитиною, але ніяк не можуть відповісти на дуже просте і логічне для цієї проблеми запитання: „чому так завзято підтримуєте саме примусове виселення, а не примусове переселення?”. Адже про примусове виселення людей на вулицю можна говорити лише тоді, коли вони зайняли житло без будь-яких на те документів. У Мирослави Третяк є рішення профспілкового комітету та наказ директора школи, тобто самочинно вона свого теперішнього житла не займала. Представники міськвиконкому наголошують на тому, що хоча й такі рішення та наказ дійсно були, але ордер на житло в будинку Мирославі Третяк не видавали, а тому й ніякого права вона на нього немає. Трапилася бюрократична помилка? Виходить, що сьогодні завдяки бюрократичній помилці система може нещадно розправитися з людиною, викинувши її сім’ю на вулицю. Що ж тоді робитиме система завтра?

 

 

 

 

 

П.С.

У цій статті не описана пересічна приватна справа, а йде мова наскрізну гниль системи місцевого самоврядування. Адже дуже легко пересвідчитися, що вирішення абсолютної більшості наших буденних проблем залежить від волі людей на місцях: від волі місцевих чиновників, котрим дуже часто „важко” визнати свою помилку, або котрі мають інтерес дуже далекий від допомоги членам місцевої громади. Напевно, якщо у Кабміні замість міністрів призначити небесних ангелів, а замість Миколи Азарова – Архангела Михаїла, то навряд чи відбуватимуться зміни тут, на місцях, де Конституція України закріплює і гарантує місцеве самоврядування. То може варто врешті врядувати громаді? Ініціювати проведення місцевих референдумів, відкликання корумпованих і бездарних місцевих голів, вимагати публічного і об’єктивного вирішення проблем громади...

 

 

Василь Футерко, юрист


Коментарі (6)

Максим К. 2012.07.24, 21:50
А хіба цей Анчоус про людей думає? Та він думає як собі кишеню набити(
гість 2012.07.25, 10:06
Дійсно,як тільки потрапляють у владу ,відразу забувають ,що орган місцевого самоврядування є предтавницьким органом покликаним захищати інтереси членів горомади.І обирають їх туда саме для цього. А в даній конкретній ситуації хтось запитав членів Івано-Франківської громади ,чи потрібна їм уся ця катавасія з панею Мирославою.В чому полягає захист інтересів громади та її членів?
Гостеві 2012.07.26, 22:31
Тобто, пані Мирослава не є членом громади, або громаді на неї, правду кажучи, начхати. Якщо Гостя не запитали, чи переймається він проблемою пані Мирослави, то він на цьому акцентує. Але нашому Гостю так само як і нашій громаді й справді начхати на проблеми пані Мирослави, пані Світлани, пані Марії, пана Петра і багатьох інших панів. А кого ж тоді можна називати громадою? Хіба ці всі пани кожен окремо - це не наша громада?
батьківський комітет 2012.07.27, 12:00
Дійсно, сімю треба переселити, а не виселити, хоча скоро там можуть поселитися всі родичі дружини сина відповідачки, хочу зауважити, що не на вулиці Франка, як пише автор, а на подвірї школи за 3м від стіни, і коли моя донька мала перший у житті дзвінок, я як і вся лінійка любувалася на майтки всієї родини, що мешкає в будинку. Ми теж громада і на освіту дітей сплачуємо податки. Скільки можна відбирати майно у нашої небагатої освіти? Може напишете про бідну сімю яка отримала будинок який належав садку №7 на вул. Шевченка,15? І тепер там на 1 групу менше. Теж певно згорьована сімейка!
батьківський комітет 2012.07.27, 12:28
Щодо відключення газу! Напевно близько 1000 дітей мають бути під загрозою вибуху газу, бо на території школи мешкає сімя? Це гуманно! Давайте відведемо прибудинкову територію! Як сімя з дитиною може мешкати без подвірячка? Поставимо паркан посеред спортивного майданчика, а ще краще - розвалимо школу, та й по всьому. Відколи син відповідачки дорослий, міг би дбати про своє житло, та про свою родину, а не перекладати свої проблеми на плечі дітей. Нам теж з неба не кидають, а школи і садки утримуються виключно коштом батьків.
Василь Мосійчук 2012.09.24, 22:06
:) Смішно! "батьківський комітет" - висловлює позицію дітей чи "Адміністрації" ... про яку небезпеку йдеться? Як, скільки років газ у школі був, а ту раптом він став небезпечним? Так, згоден, потрібно переселити і така можливість є. Директор навіть має ключі до квартири у яку можна було б переселити цю сім'ю але ж не хоче. І виконком так би мовити не проти але чомусь не дають..., чому? На мою думку є інший претендент на те житло ...
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1978
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6876 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466