Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1903 році.
1903 З міркувань пожежної безпеки, комісія зі староства ухвалила рішення, що в партер театру (тепер філармонія) можна продавати не більше 80 квитків, а на балкон – 50. До цього часу в партері й на балконі було по 150 місць, пише Репортер.
1903 В Опришівцях збудували приміщення двокласної початкової школи з квартирою для вчителя. Будинок зберігся (вулиця Блавацького, 3), нині там музей історії школи та мікрорайону Опришівці.
1903 Цього ж року в місті інтенсивно забудовують вулицю Словацького (Тарнавського), що виникла три роки тому, і старшу від неї вулицю Кілінського (Лепкого). На першій споруджують дві кам’яниці й кілька вілл, на другій – кам’яницю та чотири одноповерхових будинки. Будують також на нинішніх вулицях Грушевського, Незалежності, Чорновола тощо.
1903 25 жовтня у місті відбулися перевибори правління міської страхової каси («Каси хворих»). Перевибори супроводжувалися значними махінаціями. Це викликало обурення делегатів і вилилось у масові демонстрації, сутички з поліцією, арешти. Від жандармської кулі загинув сімнадцятилітній робітник Якуб Брюкнер. Його могила на єврейському цвинтарі пізніше стала місцем робітничих маніфестацій.
1903 Наприкінці листопада магістрат повідомив, що «Станиславів є першим і єдиним у Галичині містом, яке має лише газове освітлення».
1903 На вулиці Кілінського (Лепкого) за проектом архітектора Адольфа Каменобродського, завершили зведення власного двоповерхового будинку для Крайової школи деревного промислу. Заклад створений у 1884 році, перші 20 років існування містився в орендованих приміщеннях і тільки 18 квітня 1904 року перейшов у власне, нове. Заняття там відвідували 65 хлопців.
1903. 9 грудня проїздом зі Львова до Чернівців у Станиславові зупинився на три години видатний український композитор Микола Лисенко. На залізничному вокзалі його вітали тисячі мешканців міста. Крім того, відбулася урочиста зустріч з ним у філії товариства «Руська бесіда» (Вічевий майдан, 3).
1903. У друкарні Станіслава Хованця на замовлення власника книгарні та видавця Маріана Гасклера у 1903-1905 роках надруковано дві збірки Дениса Січинського — «152 українські народні і патріотичні пісні» і «Збірник народних і патріотичних пісень на голоси дитячі».