Країна зовнішньої політики

 

Тарас Шевченко вже давно поставив українцям одне з найголовніших запитань їхнього майбутнього: "Коли ми діждемося Вашингтона з новим і праведним законом?". Чекали українці, чекали, та так і не дочекалися, і наприкінці минулого року вирішили взяти на себе роль колективного Вашингтона.

 

 

Ціною непомірних для країни жертв їм вдалося принести в Україну дух нового і праведного закону. Тепер їй потрібен прагматик-менеджер, який підкріпить цей дух буквою і забезпечить виконання закону. Зважаючи на нинішні внутрішні й зовнішні обставини, Україні для цього дуже не завадила б історична постать на кшталт Бісмарка. Звичайно, у його оновленій для ХХI ст. версії.

 

Бісмарка з-поміж сучасників вигідно вирізняло те, що він мав цілісну реалістичну доктрину зовнішньої політики і зміг її реалізувати, перетворивши Пруссію з держави німецького світу на світову державу. Сьогодні й наша країна як ніколи у своїй сучасній історії залежить від своєї зовнішньої політики. Анексія Криму Росією жорстоко руйнує зовнішньополітичні ілюзії, які роками мали українські громадяни, і ставить питання руба: або ми зависаємо в стані країни зовнішньої політики інших держав, або виробляємо якісно нову доктрину зовнішньої політики Української держави й рішуче рухаємося вперед.

 

"Найнебезпечніше для дипломата — це мати ілюзії", — казав Бісмарк. Найважливіше завдання для українських дипломатів зараз — відкласти вбік ілюзії й стриматися від поспішних, нехай навіть яскравих, але поспішних рішень. Суспільство жадає всього різкого й яскравого, але не можна весь час іти в нього на повідку. Це граблі, на які на догоду громадській думці наступали в різних країнах. Відома "доктрина Хальштейна" кульгала на обидві ноги з моменту свого створення в 1955 р. Вона передбачала, що ФРН підтримуватиме дипломатичні відносини тільки з державами, які не мають дипломатичних відносин з НДР, але одразу робила виняток для СРСР. Красиво, але не життєздатно.

 

Не дивно, що зовнішньополітична дієта Бонна насправді виявилася голодуванням, яке не йшло на користь країні. Кількість винятків з доктрини неухильно зростала, реалії вимагали відмовитися від неї. Життя, як завжди, перемогло, і 1972 р. ФРН сама підписала угоду про врегулювання відносин з НДР. Сторони при цьому зберегли обличчя, підкреслено обмінявшись не посольствами, а постійними представництвами. Ця модель забезпечила зростання могутності ФРН, символічно переживши НДР: і сьогодні колоритна пивна під вивіскою "Постійне представництво" стоїть там само, де колись у Берліні розташовувалися західнонімецькі дипломати.

 

Азербайджан ефектно заносить до списків персон нон ґрата всіх, хто відвідує Нагірний Карабах без погодження з ним. Оскільки окрім вірменів туди їздять переважно російські політики, цікаві журналісти й артисти, такий результат Баку не вражає. Росіяни виторговують собі винятки зі списку, про що Азербайджану доводиться публічно повідомляти, журналісти, зачаївши образу, виливають її у своїх матеріалах, а артисти не пропускають нагоди звинуватити Баку в боротьбі з культурою.

 

Сербія після оголошення незалежності Косово на емоціях почала відкликати послів з усіх держав, які визнавали нову державу, щоб за кілька місяців вони тихо поверталися в країни своєї акредитації, а за кілька років підписала з Приштіною угоду про нормалізацію відносин. Без визнання, змушені виправдовуватися сербські політики, але з нормалізацією. Подібна динаміка і в Грузії, що розірвала дипломатичні відносини з Росією після війни 2008 р., але в 2012-му відбулася перша зустріч російських і грузинських дипломатів.

 

Усе це — уроки, про які сьогодні має пам'ятати Україна. У ситуації, що склалася, діяти потрібно послідовно й рішуче, не роблячи ставки на негайний ефект. А найбільш нетерплячим громадянам варто нагадати лише про одне: ефективна зовнішня політика — це гра надовго.

 

Бісмарк був іще цілком лояльно налаштований до Австрії, коли приїхав до Франкфурта у статусі посла Пруссії. Але, зіткнувшись з реаліями, він виніс суворий вирок: зовнішня політика Відня щодо Берліна зводиться до формули avilir, puis demolir ("принизити, відтак знищити"). З цього моменту з ілюзіями було покінчено, і почалася реальна політика, що привела в остаточному підсумку до того, що Австрія не тільки втратила всю свою вагу, а й у принципі втратила відчуття й розуміння самої себе.

 

Політика Росії стосовно України сьогодні — це очищена від вікового пилу австрійська формула. І відповідь на неї має бути прагматичною, а не емоційною. Сьогодні ж, на жаль, створену Москвою порожнечу в українсько-російських відносинах заповнив тролінг. Цей термін, нагадаю, прийшов до нас з Інтернету і традиційно означає вид віртуального спілкування, за якого троль своїми повідомленнями намагається спровокувати конфлікт, образити й принизити співрозмовника.

 

Заяви російського МЗС досягли адресата й на якомусь етапі викликали відповідну реакцію Києва. Замість дипломатичних відносин ми одержали двосторонній дипломатичний тролінг. Українцям яскравість заяв з Михайлівської площі припала до смаку й підвищила рейтинг дипломатів. У певних суспільних колах цей рейтинг злетів би ще вище, якби ми оголосили, що розриваємо дипломатичні відносини з РФ або ініціюємо її виключення з ООН, ОБСЄ, Ради Європи, а то й вступаємо в НАТО. Але емоції — вбік. Саме на цьому внутрішньому злеті мусимо знайти в собі сили не йти на повідку суспільних уподобань, а зупинитися й зосередитися на підготовці злету зовнішнього. Образно кажучи, далі треба не пекти російську владу словом, а бити її рублем.

 

Деякі кроки в цьому напрямку вже робляться і дають вагомий публічний результат. Дорогого варті результати голосування в Генеральній асамблеї ООН щодо резолюції стосовно України, заява Комітету експертів Європейської хартії регіональних мов і мов меншин про те, що з російською мовою у нас в країні все добре, а також коментар представника ОБСЄ з питань ЗМІ Дуньї Міятович про те, що Україна мала право припинити мовлення російських телеканалів.

 

Правильним було здивування українського МЗС з приводу нещодавнього візиту глави російського уряду в Крим. До речі, практика оголошення персонами нон ґрата поголовно всіх іноземців, які відвідують Крим, неминуче перетвориться на полювання на відьом з численними жертвами й зашкодить інтересам України. А от послідовні заперечення такого роду щодо візитів офіційних представників Росії й потенційно інших країн — саме те, що потрібно.

 

Раціональними є перші кроки Києва щодо зміцнення у двосторонніх відносинах принципу взаємності. Симетричну норму стосовно 90-денного перебування громадян РФ в Україні вже вводимо в дію. Не забуваймо й про нещодавню ініціативу Володимира Путіна запровадити норму про в'їзд на територію Росії за закордонними паспортами. Саме час для симетричної відповіді: без віз, але за закордонними паспортами.

 

Звернення Генеральної асамблеї ООН до Міжнародного суду із запитом про оцінку відповідності міжнародному праву декларації про незалежність Криму, звернення до Європейського суду з прав людини, тиха робота з підготовки якісних майнових позовів до комерційних арбітражів і судів, активна робота в галузевих міжнародних організаціях на кшталт ЮНЕСКО (питання культури) та ІКАО (питання авіатранспорту), пошук симетричних відповідей на дії, а не заяви Росії — ось центр докладання зусиль для влади.

 

Що ж до держав, які так чи інакше підтримали позицію Росії стосовно Криму, то тут варто рішуче взяти на озброєння принцип Бісмарка — "будь-яка політика — краще, ніж політика вагань". Союзники Росії в цьому питанні різнорідні з погляду інтересів України. Відповідно, і політика щодо них має бути чіткою, але гнучкою. Наші партнери мусять розуміти наслідки тих чи інших своїх рішень щодо Криму. Розривати дипломатичні відносини або відкликати послів з держав, нелояльних до української позиції щодо анексії Криму, було б недалекоглядним кроком, та й, будьмо реалістами, їх це не зупинить, якщо зв'язки з Москвою їм дорожчі, ніж із Києвом. Але звести до умов критичної необхідності двосторонні контакти високого рівня й зосередитися виключно на вигідних для нашої країни питаннях двостороннього порядку денного цілком можливо. До речі, необхідно визначитися й щодо виходу з СНД. Після гучної заяви РНБО про жодні практичні кроки в цьому напрямку не чутно.

 

Найважливішим завданням зараз є системна робота з діючими або потенційними союзниками України. Список тих, хто утримався під час голосування в Генеральній асамблеї ООН, значний і є неораним полем для роботи українських дипломатів. Перетворити ключові нейтральні країни на союзні можливо не тільки взаємовигідним розв'язанням актуальних двосторонніх питань, а й системною роботою в публічному просторі цих країн із поясненням української позиції. Щоб досягти успіху на цьому напрямку, критично важливо говорити із цільовою аудиторією кожної країни мовою та образами, зрозумілими їй (згадайте в цьому зв'язку нещодавній геніальний подарунок канцлера Меркель главі Китаю у вигляді карти з розширеними кордонами його держави).

 

Без перебільшення — або ми будемо підтримувати інтерес до української проблематики у наших союзників, а також зацікавимо тих, хто сумнівається, і достукаємося до їхніх сердець, або втримати ізоляцію Росії не вдасться ніякими пирогами. Це, треба визнати, — найслабша ланка української дипломатії, бо ніхто ніколи системно цим питанням не займався. Тут усе доведеться починати з позицій трохи вищих за нуль, але публічна дипломатія, а саме про неї ідеться, — основа основ зовнішньої політики ХХI ст., і не брати її на озброєння означає істотно послаблювати свої сили.

 

Прагматичний аналіз ситуації, категоричне невизнання анексії, цільові дієві контрзаходи України проти Росії, гнучкий підхід стосовно примкнулих до неї країн і потужна м'яка сила публічної дипломатії щодо союзників України і тих, хто  сумнівається, — ось принципи, які можуть посісти центральне місце в новій доктрині зовнішньої політики України.

 

Дмитро Кулеба,

Дзеркало тижня. Україна


05.04.2014 Дмитро Кулеба 672 1
Коментарі (1)

петро 2014.04.08, 08:47
Тарас Шевченко був масоном тому і писав про Вашингтона який також був масоном.
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6878 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466