Православні християни східного обряду відзначають 19 серпня Яблучний Спас. В українців свято з давніх-давен пов'язували зі збором врожаю овочів та фруктів, котрі традиційно освячують цього дня у церквах. Саме ж Церква вважає Свято Преображення, як ще називають Спас, одним із найбільших, після Великодня, дванадесятих свят, - пише Фіртка.
Цього дня тисячі прикарпатців понесли до церков кошики з яблуками, грушами, сливами, виноградом та квітами. Віряни кажуть, що до Спаса не можна їсти фрукти, інакше померлі на тому світі яблука не спробують.
Ціна на букети обереги цьогоріч коливається від 25 до 60 грн. Цьогорічне ноу-хау - для тих, хто не мав часу підготуватись або забув про свято кмітливі продавці пропонують готові відерця наповнені фруктами, маком та прикрашені квітами.
Вважається, що Яблучний Спас прийшов на зміну дохристиянському святу збору яблук. У ті часи, до до цього дня фрукти вважалися незрілими й неїстівними. Лише після освячення їх біля вівтаря яблука дозволялося їсти.
На Яблучний Спас прийнято пекти пироги з яблуками, робити вареники, готувати компоти. Попри те, що свято припадає на Успенський піст, церква дозволяє з'їсти трохи риби і випити вина. А ось категорично забороняється прибирати в будинку і наводити порядки, займатися рукоділлям, працювати на городі чи в саду. Виняток робиться лише для приготування їжі і збору врожаю.
Зі святом пов'язано чимало приказок в українському фольклорі:
- Прийшов Спас — бери рукавиці про запас.
- Спас — усьому час.
- Перший Спас час припас, Петро і Павел — два добавив, Ілля-пророк — три поволок.
- Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста (28 серпня) — забере їх нечиста.
- Спасівка — ластівка, а Петрівка — голодівка.
- До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
Читайте також:
«Медовий спас»: на Коломийщині тривають святкування традиційного фестивалю бджолярів (ВІДЕО)
Дев’ять унікальних локацій Покуття об’єднають в новий туристичний маршрут
День Хрещення Київської Русі: історія та святкування