Як повідомляє Укрінформ, це свято є одним з 12 найбільших у церковному календарі та відзначається завжди в шосту неділю Великого посту, рівно за тиждень до Великодня. Історія його святкування в християнській традиції розпочалася приблизно в IV столітті, а на наших теренах - з ХІ.
За переказами, саме цього дня Ісус на віслюку в’їхав до Єрусалима. Наближалося юдейське свято Песах, тому до міста прибувало чимало людей. Юдея була тоді однією з провінцій Римської імперії, і її мешканці вірили, що мусить з’явитися Той, хто визволить їх від панування римлян. І містяни, і прочани радо вітали Ісуса і встилали Йому дорогу пальмовим гіллям. Вони знали, що напередодні Він воскресив мертвого Лазаря, який пролежав у печері аж три дні, – такого дива не творив ніхто й ніколи, тож юдеї вітали Ісуса як свого Царя. Таким чином, свято символізує, з одного боку, визнання Ісуса Месією (Христом), а з іншого – прообраз входу Сина Людського до Раю.
Багатьма мовами світу ця неділя називається Пальмовою – з огляду на гілки пальм, що їх стелили на дорогу під час в’їзду Ісуса в Єрусалим. Однак на слов'янських теренах пальми не ростуть, тому люди їх замінили гілочками верби, яка саме о цій порі починає зеленіти і цвісти. Відповідно, змінилася і назва свята – замість Пальмової неділя стала Вербною.
Цього дня люди зранку йдуть до храмів, аби посвятити вербу, бо вірять у цілющу властивість освячених гілочок.
Після свята Входу Господнього в Єрусалим для християн розпочинається найскорботніший тиждень – Страсна седмиця. Це час посилених молитов і приготування до найвеличнішого свята – Воскресіння Христового.
Читайте також:
Вербна неділя й Великдень на Прикарпатті: які обмеження діятимуть у церквах