Кам’янець-Подільський не можна уявити без славнозвісної Старої фортеці — унікальної оборонної споруди XI-XVIII ст., побудованої на скелястому мисі біля вузького перешийка, через який вела давня головна дорога до Старого міста.
Перша значна розбудова Старої фортеці відбувалася протягом XIV-XV ст., її розпочав краківський воєвода Спитко Мельштинський, котрий володів Кам’янцем чотири роки і загинув у битві з татарами. У середині XV ст. замок було переплановано. Старі башти модернізовано, закладено 10 нових. Друга реконструкція відбулася в середині XVI ст. під керівництвом військового інженера й архітектора Іова Претфеса, який збудував дві башти — Нову західну та Нову східну, а також Польну браму з мостом, рештки якого нещодавно були віднайдені реставраторами.
На початку XVII ст., з появою дальнобійної артилерії, військовий спеціаліст Теофіл Шомберг збудував перед західним фасадом замку кам’яно-земляні бастіонні укріплення, що дістали назву Нової фортеці.
Однак, незважаючи на модернізацію, 1672 року кам’янецький замок захопили турецькі війська на чолі з султаном Магометом IV. Причина поразки поляків була у відсутності готовності армії до нападу турків.
У XVIII-XIX ст. з півночі та півдня були прибудовані два бастіони, у внутрішньому дворі зведені корпуси казарм. Але, незважаючи на численні реконструкції, Стара фортеця являє собою єдиний архітектурний ансамбль.
Із Старою фортецею пов’язано багато історичних подій та відомих імен. У1711 році його відвідав Петро І і дав високу оцінку фортифікаційним спорудам. Легендами оточена знаменита Папська башта, яку також називають Кармалюковою.
У 1928 році за постановою Ради Народних Комісарів замок у числі деяких інших споруд Старого міста був оголошений республіканським історико-культурним заповідником.