Гуцульські зґарди

 

/data/blog/103077/56071637a25df85efcfaf2f2099d5582.jpg

 

Хрестикові зґарди є одними з найдавніших нагрудних гуцульських прикрас. У текто­нічному відношенні — це складна композиційна система, яка об’єднує один або кілька ритмічно-пластичних рядів різнотипних солярних знаків, нанизаних на “ретізки”, ремінець тощо, розміщених між собою на віддалі “переліжок” і з’єднаних “чепрагами” . Композиційним центром часто виступає більший за розмірами рівносторонній хрест, що об’єднує всі інші, іноді щораз менші хрестики.


Зґарди - є однією з найменш досліджених типо­логічних груп гуцульського мосяжництва. Над­звичайно скупі, інформативного характеру дані про них, які зустрічаються у працях дослідників кінця XVIII початку XX ст. дають можливість стверджувати лише факт їх побутування серед гуцулок, а також місце в ансамблі жіночого "прилюдного убранє" (святкового одягу), однак ні в одному, із відомих нам, писемних джерел не знаходимо ніяких відомостей про оберегове значення, а тим більше семантичне трактування цих жіночих прикрас.
 

Вперше на семантику окремих мосяжних виробів та їх орнаментів звернув увагу, дослі­джуючи "процес асиміляції солярної емблеми і зна­ка хреста..." на гуцульських зґардах, відомий мистецтвознавець П. Жолтовський. "На зґардах..., — зазначає вчений — ... можна крок за кроком простежити, що спочатку до дисковидної пластини додаються чотири хрестовидно розміщені кружки, далі ці додатки ускладнюються і збага­чуються у своїх формах. Згодом хрести втрачають свою рівнораменність: одно з рамен стає довшим і хрест набирає вже специфічної християнської культової форми...”.

Із сказаного вченим, можна зробити висновок, що один із типів хрестикових зґард розвинувся на основі металевих розетоподібних (дисковидних) жіночих нагрудних прик­рас, які в окремих місцевостях ще називали "ґардами", "сороківцями"* або "шелестами".

Так, польський дослідник Л. Вайгель, який впродовж кількох років вивчав життя і побут карпатських верховинців в околицях с. Жаб’є (зарах Верховина), занотовує: "Багатші гуцулки носять ґарди ("gardy"), що складаються "з двох, трьох рядів "cwancygierow", талярів або інших срібних монет". С. Витвицький також у своєму історичному нарисі зазначає, що "маєтні гуцулки" поверх скляного намиста ("пацьорок") носять зґарди із сороківців ("sorokuwcow").

 

Поступово дослідники серед різноманіт­ності гуцульських жіночих нагрудних прикрас: "лискавок", "венеційських" коралів, "писаних пацьорок", "кпокічок" тощо, в тому числі й металевих ґард, виділяють зґарди хрестикові. Так Л. Вербицький, описуючи багату, святково одягнену гуцулку, серед її нагрудних прикрас підкреслює: "Дальше видно нашийники з ланцюжків, на яких висять хрести менші, зґарди з хрестиків, або зґарда хрестикова...".

Отже, як засвідчують джерела, вже у кінці XIX-поч. XX ст. під назвою "зґарда" повністю розуміють жіночі нагрудні прикраси із "мосяжних хрестиків наборсаних на шнур, ремінець або ретізку з переліжками".

Зараз поки що важко однозначно ствер­джувати час розповсюдження хрестикових жіночих нагрудних прикрас на Гуцульщині. Постійне пограбування місцевого населення під час заво­йовницьких розбоїв та зневажливе ставлення до національних традицій з боку окупаційних держав, зумовило відсутність систематизованих колекцій мосяжних виробів, в тому числі й зґард хрестикових у територіяльному, а тим більше, хронологічному відношенні.   

Разом з тим, до нашого часу, наприклад, так і до кінця не встановлено етимології їх назви. Слово "зґарда", на відміну від багатьох термінів гуцульського мосяжництва, відсутнє у словнику давньоруської мови. У словнику староукраїнської мови XIV-XV ст. знаходимо слово "ґардоу", — від молдавського "Гард" — загата.

В етимологічному словникові слово "ґард" пояснюється як запози­чення від молдавської, болгарської або румунської та означає "загату у водоймі для ловіння риби". У свою чергу молдавське слово "ґард" український лінґвіст Д. Дзендзелівський виводить із дакомезійської або слов’янських мов. Тут же вперше знаходимо тлумачення "ґарди", як прикраси, чи оздоби у вигляді намиста з монет, яке, за твер­дженням укладачів словника, утворилося від французького "garde" — (ефес — кругла бляха на руків’ї шпаги) і пов’язане з дієсловом "garder" — зберігати.

Дослідник гуцульських гідронімів Ю. Карпенко також схильний вважати, що слово "зґарда" може бути похідним від слова "городити", "огороджувати", що рівноцінно до "оберігати". Якщо ж взяти до уваги, що у давнину прикраси, особливо нагрудні, виконували роль оберегів (від "злого ока", тощо) тоді припущення вченого є дуже близьке де первісного призначення цього типу гуцульських прикрас. Тим більше, що саме про ґарди ("gardy") йдеться у ранніх історіографічних джерелах.

Очевидно місцева назва "зґарда" є трансформованою (через фр.- польське) від "ґарда", як така, що відповідала змістові первісної захисної функції даного типу нагрудних прикрас. Тому, на нашу думку, процес "асиміляції солярної емблеми" (хреста у колі) і знака хреста (христи­янську символіку)..." слід розглядати лише як один із етапів у творенні зґард".

У цьому зв’язку, слід гадати, що форму­вання зґард пройшло довготривалий шлях розвитку, започаткований язичницькою традицією оберегів у вигляді різноманітних, у тому числі й нагрудних амулетів, наділених благодатною силою заступництва. Очевидно, насіння плодів, різнома­нітних жіночих фігурок, сокирок тощо, кожне з яких виконувало певну оберегову функцію, спричинилося до витворення складнішого типу оберегів — намиста у вигляді однієї або кількох рядів (низок) насіння плодів — "кпокічок", кам’яних (шиферних), а пізніше скляних і металевих бусинок тощо. Тому поява круглих медальйонів у VI-VIII-IX ст., які, судячи із способу завішування, носили на грудях — це своєрідний процес розвитку кулеподібних елементів (бусинок, намистинок) у більш зручнішу для носіння та орнаментального оздоблення (семантичного означення) форму металевих, вирізаних з бляхи кружків чи литих розет-дисків.

Очевидно, внаслідок цього закономірного формотворчого процесу з'являються одно або кількарядні металеві намиста, які, в залежності від типу розетоподібних елементів (ажурних чи суцільнолитих ґравірованих медальйонів, монет, тощо) та розміщенням їх у системі прикрас-оберегів, у різних місцевостях називали монистами, сороківцями, шелестами, ґардами чи зґардами.

Однак, основним, на наш погляд, факто­ром формування зґард хрестикових в карпатських землях, була поява натільних хрестиків. Певний період, внаслідок вимушеного "приховування" релігійної приналежності, що було притаманне на ранньому етапі поширення христи­янства, в тому числі й на території сучасної Гуцульщини, і як чужий в системі традиційних місцевих прикрас елемент, натільний хрестик спочатку носили схованим під "ношею". Однак поступово, під впливом морально-етичних норм, сформованих християнською ідеологією, коли знак хреста для гуцула стає ознакою його духовности, натільні хрестики переносять з-під "ноші" на одяг, де вони перетворюються із суто християнського символу в оберіг нового релігійного змісту.

Від цього часу гуцульські хрестоподібні амулети розвиваються у двох напрямках: у чоловічі хрести-обереги і, як маленькі (порівняно із посередніми) хрестики-елементи на жіночих нашийних прик­расах. Так, наприклад, І. Вагилевич у своєму дослідженні зазначає, що серед "всяких жіночих блискавок... гуцулки носять мониста з густим шнуром корапиків, перевтиканих крижиками, кружками, перстениками...". А вже польський дослідник В. Поль занотовує, що "в стрийському погір’ї гуцулки між хрестиками привішують жовті перстні, "жуковини" (круглі металеві диски-сороківці). Л. Вербіцький, перераховуючи жіночі нагрудні прикраси, наголошує, що гуцулки "Ужи­вають також нашийники з пацьорок скляних або бурштинових з хрестиками".


Однак, поступово хрестики на гуцульських нагрудних прикрасах із доповнюючих стають основними елементами. Таким чином, хрестики на прикрасах стають самостійними еле­ментами, перетворюючи "пацьорки", "перевтикані крижиками" — у зґарди — дорогі хрестикові нагрудні прикраси, які поряд із венеційським та кораловим намистом, сороківцями і шелестами стають ознакою "маєтності", тобто відповідального соціяльного становища в громаді. Адже, майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Витвицький і інші) стверджують, що тільки "маєтні" гуцулки могли собі дозволити "кокетувати в ґардах".

На зґарди, як значну матеріяльну цінність серед місцевого населення, звертає увагу Михайло Коцюбинський, який, можливо, як ніхто інший із дослідників, пізнав суть гуцульського світогляду: "Правда вона (Палата) любить пишне "лудинє" і немало десь піде грошей на..." дорогі зґарди... Тому бувало, що багаті "ґаздині" у святкові дні й до церкви одягали поряд з іншими прикрасами (нагрудними хрестиками, коралями, пацьориками, шелестами тощо) по кілька важких зґард. Так, М. Коцюбинський у повісті "Тіні забутих предків" підкреслює: "А декотрі, дуже заможні, як от Палата... навіть у будень носила шовкові хустки... а важкі зґарди гнули її шию".

До найраніших, на нашу думку, прикрас даної групи, можна віднести зґарди із нанизаних на ретізку "крижиків" ("криж" — від давньоруського "крьіжь") у вигляді рівнораменних або злегка видовжених хрестиків із прямоліній­ними обрисами рамен і стрижня та трапецевидним завершенням їх закінчень. Наше припущення базується на порівняльному аналізі зґардових крижів та однотипних гуцульських нагрудних хрестів із, аналогічних обрисів, "ритою" в камені хрестографемою на Писаному Камені у Верховині, яку вчені відносять до ХІ-ХІ І ст. А також зображення майже ідентичних за формою хрестів на дерев’яних хатніх іконах XVII-XVIII ст., які Володимир Шухевич назвав образами з "давнішої доби".

Цей тип християнських ідеограм на Гуцульщині розвинувся, на нашу думку, на основі найраніших язичницьких рівнокінцевих хрестів у вигляді злегка розширених від перехрестя закінчень рамен і стрижня. Все це дає підстави припускати, що одним з найдавніших зґардових елементів були зґарди язичницького типу. Це ще раз підтверджує наші припущення, що зґарди - одні з найдавніших типів прикрас.

Порівняльний аналіз різнотипних гуцуль­ських зґард привів нас до висновку, що їх дальший розвиток проходив, в основному, шляхом поступового збільшення кількости, нанизаних на ретізку декоративно збогачених "хрещиків" у вигляді різноманітних — хрещатих, трилисних, ромбовидних та інших типів хрестиків із кулькоподібним, змієвидним, хрещатим та іншим завершенням. Тому визначальним для даного етапу творення хрестикових зґард є не пластично-орнаментальне збагачення окремих композиційних елементів, тобто хрестиків, а розвиток їх об’ємнопросторової системи у вигляді збільшення кількості рядів, які іноді досягали 5 а то й 7 низок. Цей формотворчий процес припадає на період високого відродження традиційної художньої куль­тури другої половини XVIII-XIX ст.

Дослідивши значну кількість даного типу гуцульських нагрудних прикрас у музеях Львова,  Києва, у Чернівцях та в Коломиї, нами виявлено, що поступово, порівнянно скромні за розмірами і виражальними засобами хрестикові зґарди-обереги, очевидно під впливом місцевого націо­нального "відкритого до декоративних надмір­ностей смаку" перетворюються у важкі багатооздоблені, іноді переобтяжені різноманітністю окремих елементів ("хрещиків", "переліжок", "пацьорок" тощо з їх орнаментально-семантичною нагромадженістю) прикраси. Єдиним "старовіцьким" елементом, який із часом не втрачає свого первісного знаково-семантичного навантаження, залишаються чепраги, конструктивно-з’єднуюча функція яких уможливлює орнаментальне традиційне оздоблення у вигляді найрізноманіт­ніших: розетоподібних площинно-трактованих чи ажурних багатопроменевих або хрещатих солярних ідеограм. 

 



ПОЯСНЕННЯ:

* Сороківці — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох рядів монет "sorokuwcow" або "сипаних" (литих) дисків-розет, нанизаних на ретізку, ремінець або шнурок.

** Шелести — металеві нагрудні прикраси у вигляді одно- або кількох низок імітованих монет у вигляді тоненьких орнаментованих латунних бляшок, які при ходьбі чи різких рухах "шелестіли".

*** Пискавки — блискучі скляні коралі.

**** Писані пацьорки — металеві, декоративно оздоблені прикраси.

***** Клокічки — кругле насіння, нанизане на шнурок.

 

 

Софія Боньковська, журнал "Наше життя" №1, 1999
Спадщина предків

www.uamodna.com


30.03.2016 3294 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6878 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466