У Галичі, що на Івано-Франківщині, матері та дружини учасників АТО/ООС створили громадську організацію "Галицька дзиґа". Організація об’єднує понад 80 учасниць.
Про це Суспільному розповіла голова "Галицької дзиґи" Ірина Колодій, передає Фіртка.
Марії Турчин — учасниця громадської організації. Її син Михайло пішов на російсько-українську війну добровольцем у липні 2014 року, а у вересні зв'язок із ним обірвався. І з того часу він вважався зниклим безвісти. Через декілька років, пригадує Марія Турчин, їй повідомили, що сина поховали як невідомого бійця у братській могилі в Харкові, а згодом – у Дніпрі.
У лютому 2020 Михайла поховали в рідному селі Озеряни. Проте жінка каже, до сьогодні не вірить, що її син помер, і пригадує той час, коли Михайло збирався на Схід.
"Завжди мені сниться. Він дуже хотів йти на війну і пішов сам, у червні", – розповідає Марія Турчин.
Чоловік Ірини Колодій Святослав — також учасник бойових дій. Він понад рік воював на Донбасі. Жінка пригадує, спочатку думала, що намір чоловіка йти на фронт – несерйозний.
"Мені це видавалося за якийсь жарт, такий "пафос" трохи юнацький. Потім, коли прийшло усвідомлення, що він там воює, кидала все, вдень та вночі зривалася, щоб відповісти на дзвінок, думаючи, чи це він дзвонить, чи це — хтось інший з його номера", – розповідає Ірина Колодій.
Жінка каже, до цього в Галичі був тільки центр допомоги учасникам АТО. Потім його ініціатори почали об’єднувати навколо себе рідних бійців. Звідти й пішла ідея створення "Галицької дзиґи".
"Ми хочемо психологічно супроводити учасниць, організовувати їм різноманітні реабілітації, надавати правову підтримку, бо виникають різні питання, різні проблеми. Можливо, десь якусь матеріальну допомогу організовувати, а також працювати з дітьми, бо діти та війна – це досить делікатна тема", – каже Ірина Колодій.
За словами начальника відділу Міністерства у справах ветеранів України в області Володимира Веркальця, на Івано-Франківщині є приблизно дев'ять тисяч учасників бойових дій. 151 боєць загинув, ще п'ятьох вважають зниклими безвісти.
Аби зрозуміти проблеми, налагодити комунікацію між учасниками та їхніми родинами, потрібно створювати організації, які б допомагали їм, каже Володимир Веркалець.
"Створення громадських ветеранських організацій є важливим, особливо, коли ці організації створюють дружини воїнів. Вони розуміють, що їм також не так "солодко". Вони залишилися самі з дітьми, їм потрібне спілкування, розуміння. Вони діляться одна з одною тими проблемами, які в них є, шукають шляхи вирішення", – розповідає Володимир Веркалець.
З його слів, загалом в області діє 37 громадських ветеранських організацій, які об’єднали учасників бойових дій, людей з інвалідністю. Ще чотири організації згуртували родини загиблих. Серед них – громадська організація "Дружина воїна".