"Церква стримувала прогрес, пригнічувала свободу думки, переслідувала вчених" - одна з улюблених тем сучасної публіцистики. Дрімуче пострадянське суспільство ковтає. Дивно, що це пролазить також і в Європі.
Може церква щось там і пригнічувала, але до середини XVIII ст. найкращу освіту давали Єзуїти (це зауважував Вольтер).
Як пише енциклопедія, ченці-цистерціанці у XII — XIII ст. заклали підвалини промислового освоєння головних рудних родовищ Центральної Європи, створили базу гірничо-металургійних знань і культурних традицій гірників.
Церковники породили майже всі архітектурні стилі до модерну включно (найвидатніша будівля модерну - собор Сагарада Фамілія в Барселоні).
Римські папи були продюсерами ренесансу, адептами гуманізму.
Єзуїти й домініканці мужньо боролися проти рабства за права й виживання автохтонного населення обох Америк (індіанці були знищені там де перемогли протестанти).
Ці приклади можна множити нескінченно.
Терор проти інакомислячих - улюблена розвага протестантів та атеїстів. Саме любові до свободи вони не можуть пробачити церкві.