Нещодавно розпочалися протести місцевих жителів та громадськості проти прийнятого проекту детального плану території в межах вулиць Крайківського-Макогона-Промислова. Перш ніж переходити до зауважень, які виловлювали активісти, цікавить Ваша думка щодо якості цього проекту.
Перш за все, я би хотів почати з історії цього питання. Ще минулого року виконавчий комітет розглянув звернення і надав дозвіл на складання даного ДПТ. Відповідно сесія підтримала це рішення про складання даної містобудівної документації. Документація була розроблена, і були проведені громадські слухання, є «живий» підпис секретаря цих зборів. Люди, котрі брали участь в зборах – усі наявні, до них можна звернутися, і вони можуть прокоментувати дану ситуацію.
Я жодним чином не впливав на їх думку, враховуючи резонанс цієї справи. Я просто бачив ці документи, які були прийняті ще раніше. На основі цього, міськвиконком рекомендував подати на розгляд сесії міської ради на затвердження даний проект. Підкреслюю, це ще було зроблено минулого року.
Наразі моя позиція така, що всі містобудівні проекти мають виноситися на розгляд міськвиконкому, щоб люди могли бачити що робиться в цьому напрямі. Можливо термін представлення цього документу був зміщений, але це пов’язано з тим, що наразі ми маємо великий обсяг роботи.
Окремо хотів би пояснити звідки взявся другий протокол громадських слухань. Територія, яка виноситься на обговорення стосується території Харчосмакової фабрики, звідси і наявність другого протоколу з її працівниками. Також ДПТ уточнює частину землі ТОВ «Івано-Франківська дорожня служба». Але не всю, а тільки ту, яка була куплена на аукціоні. Ми зняли з розгляду додатково приєднану земельну ділянку, яка викликала би резонанс чи полеміку. Насправді, таких детальних планів територій приймається багато, і зазвичай на громадські слухання жителі міста не з’являються. Резонанс це питання викликало недавно, і я вважаю, що причиною цього є певні політичні питання, але не технічні. Але цю тему я не хотів би коментувати, оскільки я сам не політик, і не являюсь членом політичною партії. Ми зараз з вами говоримо про процедуру, і я, відповідно до неї, виніс всі детальні плани на сесію міської ради. Їх там було шість чи сім.
Чому взагалі виникає така ситуація зараз із промисловими територіями? Ми отримали у спадок територію відповідно до радянського промислово орієнтованого підходу до формування міського простору. Але час йде вперед, і тепер там вже не буде ніякого підприємства зі шкідливими викидами, чи тієї ж самої шкірфірми. Ми можемо провести проби грунту і дослідити ту територію, без цих кроків ніхто нічого робити не буде. Ми ведемо мову про зонінги, і про те, що ми уточнюємо чинний генеральний план.
Але жителі району висловлювали думку, що майбутня будова може зашкодити вже існуючим будинкам…
Якщо громадяни висловлювали думку, про те, що це може завдати шкоду садибній житловій забудові, то яким чином? Там є розрив в 30м – цього більш ніж достатньо. На тій територій немає жодних проблем із геологією. Наявні там грунти це тверді суглинки. В процесі будування, будуть проводитися вишуки на кожну секцію. Якщо виникнуть проблеми, то можна буде застосувати технічні рішення. У випадку, коли мова йтиме про забивні чи буро-забивні фундаменти, можна встановити палі методом втискання. Якщо ж є заперечення щодо заїзду до житлової забудови, то є можливість зробити там тупикову розв’язку і пішохідну зону. Є можливість зробити об’їздну дорогу для руху транспорту. Це все – це технічні питання, і їх можна вирішити. Тобто там не буде нічого, що могло би зачепити громадян чи жильців садибної забудови.
Жильці також висловлювали думку, що нелогічно розміщувати такі високі будівлі відразу поблизу садибної забудови.
Я розумію, що були зауваження по поверховості. Я беру на себе зобов’язання переглянути і уточнити повністю інсоляцію. Але це не стосується садибної забудови. Це має більше відношення до майбутніх жильців багатоповерхівок. Забудівнику самому невигідно неякісно будувати, оскільки ніхто тоді не купуватиме квартири. Я розумію, що будівництво 16-ти поверхових будинків це складний процес, і він тягне за собою певні конструктивні рішення. Але ми це переглянемо і уточнимо містобудівними умовами та обмеженнями.
Були зауваження на рахунок будівництва 16-ти поверхівок. В місті немає спецтехніки, яка у випадку пожежі, могла б дістати до останніх поверхів.
Ми маємо прецедент, це 16-ти по верхівка на вул. Стуса. Але я чую думку громади, і обіцяю, що в процесі видачі МБУіО це питання зніметься. Тобто, ми вже не говоримо про 16-ти по верхівки. Для цього і створені містобудівні умови і обмеження. В них ми забудівнику вказуємо, що він має право будувати, а що – ні. Я готовий вести полеміку стосовно щільності забудови.
Це питання дещо пересікається із поверховістю будівель.
Так, пересікається. Знімемо трохи поверховість. Окрім цього переглянемо по планах щільність забудови. В такому випадку жодних порушень взагалі в цьому детальному плані не буде. Стосовно естетики, однозначно обіцяю, що всі фасади будуть обговорені і погоджені. Не буде жодних «коробок». Будинки виглядатимуть не гірше «Калинової Слободи» чи будинків «Вамбуду». Хто би там не будував.
Звучала думка, що там слід побудувати великий громадський об’єкт. Наприклад, палац спорту, чи великий концертний зал.
Стосовно конкретно цієї ділянки я прокоментую трішки пізніше. Забігаючи наперед, відносно палацу спорту, великого кіноконцертного залу чи інших великих об’єктів громадської забудови. Департамент працює над цим, але не в контексті даної ділянки. Я би не хотів про це говорити зараз, оскільки ми ще не дійшли до конкретних проектів. Коли буде чітка ділянка, чіткий проект, ми запросимо усіх на містобудівну раду для обговорення. Ці всі речі і справді необхідні нашому місту. Але не можна просто так говорити, що давайте там збудуємо і щось собі буде. Потрібно це відтворити на папері, подати на розгляд, і тоді можна починати шукати інвестора. Робота в даному напрямі вже ведеться відносно декількох конкретних ділянок.
Стосовно громадської забудови на обговорюваній території. Якщо там недостатньо «плям», то ми відкорегуємо цей процес. Зробимо по розрахунках так, щоб даний мікрорайон був забезпечений усім, чим необхідно, для життя. Дитячі садки, магазини, інші об’єкти – усе, що необхідно. Однозначно підземні паркінги будуть, досить їх чи не досить – будемо уточнювати в процесі видачі містобудівних умов та обмежень. Якщо ж говорити про великі громадські проекти, то слід розуміти що є державний акт на право постійного користування. Відповідно потрібно враховувати інтереси інвесторів, що користуються цією земельною ділянкою. Ми тут не можемо диктувати умови, що саме і де буде будуватися.
В місті, на жаль, немає комплексною програми реновації промислових зон. Але, ті об’єкти харчосмакової фабрики, які залишились ще можна перепрофілювати. Їх ще можна використовувати, тоді постає питання про їх перенесення. Відповідно постають нові запитання, куди та як це все перенести? Тому ми поки такий варіант не розглядаємо, а більше орієнтуємося на першу чергу будівництва, що не стосується цих об’єктів.
Ви говорите зараз про пошук балансу між інтересом забудівника і громади?
Так, баланс мусить бути. В таких випадках є трикутник інтересів. Є місто, є підприємство і є громада. Івано-Франківськ займає 4-те місце по Україні по темпах житлового будівництва. Необхідні нові території під забудову. Це вигідно і для жителів міста. Адже будуть знижуватися ціни на житло, якщо з’являтимуться нові будинки. Враховуючи тенденції до розвитку генпланів за кордоном, то промислові підприємства виносяться за межі міста. Це до речі, стосується і садибної забудови. Таким чином, створюється відповідний громадський простір.
Ви не гадаєте, що велика кількість новобудов перенаситить ринок житла в нашому місті?
Закони ринкової економіки ще ніхто не відміняв. Якщо є інвестор в будівництво, то він має сам прораховувати її технічно-економічне обґрунтування і вирішувати чи це доцільно будувати, чи ні. Люди зможуть купувати краще і дешевше житло. А ринок такі питання врегульовую самостійно і просто – виживає сильніший.
Ви зачепили питання виносу промислових зон за межі міста. Наскільки я розумію, ви працюєте в даному напрямі в контексті нового генерального плану?
Безумовно ви праві. Але хочу додати, що цей стихійний процес розпочався ще до мене. Він уже триває близько 10 років. Я виношу це питання в публічну площину, щоб створити систему. Відповідно всі питання промзон мають бути врегульовані майбутнім генпланом. Це не означає що ми будемо скорочувати їх площі. В нашому місті працює ряд великих підприємств, з хорошими зарплатами і умовами праці. Ми будемо старатися їх виносити на околиці. Я гадаю, що в нас ще є така можливість. Ми не будемо залишати такі великі промислові площі. Але створимо сприятливі умови для роботи підприємств.
Давайте вернемося трішки назад. Можливо, Ви поясните навіщо взагалі розробляється так багато ДПТ?
Розумієте, в нас немає іншого механізму змінити цільове призначення земельної ділянки. Інакше ми не зможемо застосовувати чи пристосовувати до потреб міста нові території. Чинний генплан – застарілий, затверджений в 2001р. Є два шляхи – або ми розробляємо повністю концепцію, або ж ми локально йдемо уточненнями положень чинного генплану, і розробляємо детальні плани. Відповідно він визначає чи буде на даній території садибна, чи багатоповерхова забудова. Тобто ми уточнюємо положення чинного генплану. В подальшому вони затверджуються виконкомом та міською радою. Всі ці документи будуть враховані при розробці нового генплану. Тобто, якщо ми не використовуємо цей інструмент, а він є законним в правовому полі, то ми зупиняємо в місті все. Швидко, за місяць, за два, чи за три розробити новий генплан неможливо. Є в нас приклад корегування генплану. (мова йде про розроблений, але не затверджений проект відкорегованого генплану*прим. редакції) Було потрачено багато зусиль, багато коштів, але я звик дивитися на кінцевий результат. А в нас його немає. Чи принесла тоді користь ця роботу, яку ми не можемо використати? І через це і виникають дані питання та полеміка. Мене цікавить кінцевий результат – затвердження генплану на сесії міської ради. Тоді не виникатиме питань, куди і як розвивається місто. Будуть чітко визначені місця під відповідні об’єкти, робота в цьому полі стане прозорою і зрозумілою. Кожен бажаючий зможе взяти участь в аукціоні, і знатиме що він може на відповідній ділянці побудувати.
Міський голова не так давно дав вказівку на розробку нового генплану. Можливо, Ви готові поділитися ідеями чи планами, які будуть в ньому втілені?
Стосовно промислових зон. То ми на місці існуючих будемо розглядати варіанти як поєднання різних за соціальним призначенням типів нерухомості, створювати багатофункціональні міські комплекси. Ми будемо органічно поєднувати і громадську складову, і житлову складову. Але в процесі потрібно враховувати в кого в руках є та власність. Шукати компроміс. Іншої процедури зараз немає. Місто не може бути осторонь цього - воно має задавати напрям таким процесам.
В новому генплані плануємо розпочати з транспортної розв’язки. Це надзвичайно важлива складова, до якої я ставлюся ретельно і виважено. До нас звертались із пропозиціями і громадські організації. Комунальні служби теж змінюють організацію дорожнього руху, але система до кінця не відпрацьована. Є нарікання як від жителів, так і від поліції. Першою такою «ластівочкою» в цьому питанні є міст на Пасічну. Звичайно можна було реалізовувати і інші проекти цього мосту, але вони були б значно дорожчі. І часу зайняли більше. Існуючий проект можна реалізувати за три роки. В такому випадку можна буде швидше розвантажити старий міст. Відтак швидше зникнуть вічні «корки» на Пасічній.
Друга позиція – це озеленення. Наразі облаштовується значна кількість скверів. Ще потрібно провести інвентаризацію вже існуючих. Дана робота розпочиналась, але через брак часу і завантаженість фахівців, ми її призупинили. Але зробити її необхідно, оскільки їх частина являється, по-суті, прибудинковою територією, а частина – це окремі одиниці. Плюс в нас є дві річки, і дамби біля них. Чому би не освітлити дамби, та облаштувати нормальну пішохідну зону? Вони і так використовуються людьми. Взяти хоча б зелену зону поблизу дамби, на Пасічній. Проводяться розмови, що там щось потрібно будувати. Я проти цього – місто має дихати. Додатково потрібно облаштувати пляжі, які активно використовуються жителями. Ми починаємо робити перші кроки в цьому напрямі. Як бачите, озеленення міста потребує концептуального підходу.
Третє питання – це те, що місто має історію, і відповідні пам’ятки. Архітектура має незворотні процеси руйнації. Потрібно працювати над тим, щоб зберегти те, що було збудовано нашими предками. Необхідно задати режим в межах історико-культурного ареалу. Для цього ми будемо розробляти історико-архітектурний опорний план. І це буде відображено в новому генеральному плані.
А на даний момент це відображається забороною будівництва в центральній частині міста?
Так, але ми не можемо таку заборону тримати довго. Ви маєте розуміти, що це є тимчасовою мірою. Ми були змушені піти на таке вольове рішення. Я вважаю, що це був вірний крок. Але потрібно розуміти, що це все тимчасово. Розробка історико-архітектурного опорного плану дозволить зберегти культурні пам’ятки. Наразі цей великий об’єм роботи поклали на наш департамент. Ми маємо прецеденти того, коли ми пояснюємо, що на фасаді дашок є не тільки неправомірний, але й не вписується органічно в зовнішній вигляд - люди нас не розуміють. Ми просто у відповідь чуємо «мені так хочеться». Це ж втручання в пам’ятку архітектури! Потрібно чітко виписати і окреслити даною документацією, як зберігати та експлуатувати пам’ятки, хто за що відповідає. Це спростить інвентаризацію, і власникам буде простіше розуміти, як їм доглядати та поводитись із такими об’єктами.
Якщо Ви знаходите порушення, то що можете в такому випадку зробити?
Є два інструменти. Один із них – муніципальна інспекція із благоустрою, якщо це стосується прилеглою території, чи інших елементів. Другий – це управління державної архітектурно-будівельної інспекції. Якщо є порушення – то це не є до кінця компетенцією нашого департаменту. Ми можемо тільки зафіксувати факт чи погодити реставраційне завдання. Тобто, вказати які кроки слід зробити, щоб привести пам’ятку до необхідного вигляду. А вже в плані відповідальності – то не наша компетенція. Прямих важелів впливу в нас, на жаль, немає. Більшість таких будинків зняті з балансу міста. От є свіжий приклад – вул. Новгородська 30, пивзавод. Поруч знаходиться житловий будинок. Він межує з пивзаводом, і історично з ним пов’язаний. А отже, його також необхідно реставрувати. В нас на прийомі були його мешканці, і ми їм порадили створити ОСББ, для того, щоб сісти за стіл перемовим із забудівником. Даний будинок не перебуває на балансі міста, і тому департамент не може фінансувати його реставрацію. Адже це буде нецільовим використанням коштів. Тому ми вишукуємо інші шляхи, як можна допомогти в цій ситуації.
В нашому місті, окрім цього не затверджений план зонування. Я чув таку думку, що деякі архітектори вважають його непотрібним. Чи не могли би Ви це прокоментувати, і, заодно, розповісти, коли він буде розроблятися і затверджуватись?
Такі думки справді існують. Моя позиція, що це є органічною і невід’ємною частиною комплексного генплану. Ми можемо зараз провести зонування, оскільки на це передбачені кошти. Але в цьому не має змісту, якщо не враховувати подальші кроки.
Тобто, Ви його плануєте розробляти і затверджувати разом з генпланом та історико-архітектурним опорним планом міста?
Так, ці три складові будуть йти паралельно і в комплексі. Вони мають охопити проблемні питання, що виникли в Івано-Франківську в процесі містобудування. Я гадаю, що це правильно рішення. Ми могли на початку року замовити план зонування, і вже його мати. Але він не буде актуальним, оскільки чинний генплан Івано-Франківська є застарілим.
Недавно в Івано-Франківську почали широко обговорювати мурали. Особливо ті, що тільки-но появилися в нашому місті. Наскільки я пам’ятаю, першим підняли питання, що потрібно оцінювати мистецьку цінність таких муралів саме Ви. Однак, тоді Вас за це розкритикували. Однак, громадськість недавно змінила свою думку на цей рахунок. Ви не могли би сказати декілька слів про дану ситуацію?
Так, і справді спочатку ми підняли питання щодо оцінки мистецької цінності створених муралів в рамках фестивалю «Порто-Франко Гоголь Фест». В процесі розмови, полеміки із журналістами, громадськими організаціями ми дійшли до розуміння того, що можливо до кінця неетично давати оцінку мистецької цінності створених муралів. Ми прийняли цю позицію, і понадіялись на те, що художник, маючи творчий прояв враховує ту ситуацію, де він створює цей мурал. Митець має бачити місце де він буде займатися творчістю. І він відповідно відображає свої емоції, та враження у своїй роботі. Ми не знали, що саме появиться на стінах будинків. Департамент погодив тільки площини.
Я тільки «за» проведення фестивалів. Але потрібно враховувати той фактор, що мурали, які залишаться після нього, мають сприйматися більшістю жителів нашого міста, а не тільки певною групою людей.
Хочу уточнити, що я не намагаюся запустити механізм якоїсь цензури. Департамент тоді дослухався до творчих людей. Але сталося так, що ми маємо тепер резонанс в цьому питанні серед громадян міста. Тобто, знову ж таки, він не був узгоджений - ескіз ми побачили після того, як мурал був створений. Тяжко коментувати цю ситуацію як керівник департаменту. Більш етично буде, висловлюватися просто як людина. ГО «Тепле місто» його зробила, прокоментувала, надала бачення митця. Гадаю, такі питання потрібно виносити на розсуд громади.
Як ви тоді плануєте, в подальшому уникати, певних суспільних резонансів по відношенню до муралів?
Повторюсь, жодним чином я не планую займатися цензурою, чи оцінкою певних художніх цінностей. Департамент тепер просто просить, хоча вже напевне вимагатиме, перед тим, як надати площину, побачити ескіз майбутнього твору. В нас є громадські організації, багато художників в Івано-Франківську, є створена комісія розпорядженням міського голови. Ініціюємо її роботу, виносимо ескіз на обговорення, і, якщо більшість «за» - представляємо ескіз в соцмережах, чи на сайті департаменту. Ми зможемо побачити реакцію жителів, і прийняти подальше рішення.
Можливо, на завершення, ви хочете додати кілька слів від себе, поділитися планами на майбутнє?
Оглядаючись на той короткий період часу, що я працюю на посаді, запевняю, що за декілька місяців ми будемо мати чіткі напрацювання по різноманітних об’єктах: це будуть парки, громадський простір, громадські об’єкти. І всі будуть винесені на розгляд. Тоді вже можна будете говорити про роботу департаменту, про моє бачення, як керівника, подальшого розвитку міста. Міський простір, однозначно, стане більш комфортним, стане містом для людей. Це все буде відображено новим генеральним планом.
До роботи над ним плануємо приступити десь ближче до вересня. До кінця наступного року, а можливо й швидше, ми винесено його на розгляд експертів і подальше затвердження міською радою.
