Поліцейський інспектує автомобілістів на карантинному пункті пропуску 29 березня 2021 року в місті Марікіна, метро Маніла, Філіппіни.
Чоловік на Філіппінах помер після того, як його змусили зробити 300 присідань за порушення комендантської години, що робить його останньою жертвою часто жорстокого підходу країни до введення карантинних обмежень щодо COVID-19.
У четвер, 1 квітня, Даррен Манаог Пеньярендондо, якому було 28 років, залишив свій будинок у місті Генерал Тріас, в провінції Кавіте, яке перебуває під жорсткими карантинними обмеженнями через зростання кількості випадків Covid-19, щоб купити воду, повідомила його сім'я, повідомляє CNN з Філіппін.
Але його зупинила міліція і сказала, що потрібно робити "насосні вправи" 100 разів, йдеться у звіті. Поліція змусила його повторити вправи, тобто в підсумку він зробив близько 300 повторень.
"В суботу у нього почалися судоми, але ми змогли врятувати його вдома. Потім йому знову стало погано, він впав у коматозний стан", - йдеться у повідомленні його сім'ї.
Пеньяредондо помер о 22:00 год, повідомила сім’я.
За даними Університету Джона Хопкінса, на Філіппінах зареєстрований один з найбільших показників захворюваності на Covid-19 серед усіх країн Азії - зафіксовано понад 819 000 інфекцій та 14 000 смертей. Минулого місяця кількість випадків у країні різко зросла, що змусило владу ввести локдайн, "закрили" більше ніж 25 мільйонів людей - у тому числі в провінції Кавіте.
Департамент внутрішніх справ та місцевого самоврядування та мер міста Генерал Тріас призначили розслідування смерті Пеньяредондо, йдеться у повідомленні.
"Усі поліцейські, коли буде доведено, що вони порушили закон, будуть притягнуті до відповідальності та покарані відповідними (адміністративними) та кримінальними покараннями", - заявив заступник секретаря департаменту Джонатан Малая в текстовому повідомленні CNN з Філіппін.
Смерть Пеняредондо відбулася після низки інцидентів, що стосуються жорстоких поліцейських методів.
У своїй заяві минулого місяця некомерційна організація Human Rights Watch (HRW) вказувала на повідомлення, що чиновники зачинили п’ятьох молодих людей у клітці для собак за порушення карантину.
За повідомленнями, вони також змушували людей сидіти на полуденному сонці в якості покарання за порушення комендантської години.
Жозе Мануель Діокно, юрист і засновник Групи безоплатної правової допомоги (FLAG), заявив, що не законно замикати людей у клітках або змушувати людей присідати 300 разів.
"Єдине покарання, яке можуть застосувати правоохоронці за будь-які порушення, - це забрати у місце, визначене місцевим законодавством та національним законодавством, і у нас немає жодного закону, який дозволяв би садити людей у клітини для собак або змушувати робити їх виснажливі фізичні вправи впродовж тривалого періоду часу ", - сказав він.
Жорсткий підхід до обмежень щодо коронавірусу
Філіппіни застосували жорсткий підхід до боротьби з коронавірусом.
Президент Родріго Дутерте застосував свою традиційну тактику сильних людей, заявивши у квітні минулого року, що поліція розстрілюватиме всіх, хто порушить обмеження щодо боротьби з вірусом.
"Я не буду вагатись. Мої накази поліції та військовим такі: якщо люди стануть непокірними, і вони будуть битися з вами, і ваше життя опиниться під загрозою, розстріляйте їх", - сказав Дутерте під час промови.
За останні 12 місяців за порушення правил затримано величезну кількість людей. У період з березня по серпень минулого року майже 290 000 людей були попереджені, оштрафовані або звинувачені в порушенні карантинних правил, повідомляє CNN. З того часу, як 16 березня цього року Дутерте ввів локдаун на головному філіппінському острові Лусон, у Манілі заарештували сотні людей.
Поліцейські інспектують автомобілістів на карантинному пункті пропуску 29 березня 2021 року в місті Марікіна, метро Маніла, Філіппіни.
Влада Філіппін стверджує, що для контролю спалаху в країні необхідний жорсткий підхід. Але Карлос Конде, старший науковий співробітник HRW, який живе на Філіппінах, стверджує, що випадки збільшення випадків інфікування свідчать, що заходи не спрацювали. Натомість він сказав, що рішення про масові арешти людей, яких "упаковували, як сардини", у переповнені в'язниці, без соціальних дистанцій помилкове.
Накази про локдаун також зашкодили людям, яким потрібно покинути свої домівки, щоб працювати, за його словами, додавши, що заходи "дуже жорсткі".
У своєму щорічному звіті, опублікованому цього тижня, "Міжнародна амністія" розкритикувала підхід Філіппін, зазначивши, що "заходи уряду, спрямовані на приборкання поширення Covid-19, призвели до численних зловживань правами людини".
Минулого місяця Дутерте захищався, використовуючи колишніх військових офіцерів у боротьбі з Covid-19, кажучи:
"Вам не потрібно бути лікарем тут", - йдеться у звіті CNN з Філіппін.
CNN звернувся до офіційного філіппінського інформаційного агентства для коментарів.
Занепад свобод
На Філіппінах впродовж років є проблема з жорстокістю поліцейської діяльності. З моменту приходу Дутерте до влади у 2016 році тисячі людей загинули під час "війни з наркотиками" після того, як президент наказав поліції вбивати тих, хто, на їхню думку, пов'язаний із торгівлею наркотиками.
Але активісти заявляють, що пандемія ще більше погіршила ситуацію стосовно свобод та прав людини.
За словами Конде, ключовою проблемою є те, що уряд ставиться до Covid-19 як до проблеми громадської безпеки, а не до проблем здоров'я. Великі повноваження, які надані військовим та поліцейським, лише збільшили поширеність агресивної тактики поліції, сказав він.
"Мені здається, що поліцію, військових та місцеву владу заохотили ще більше порушувати права людини під час пандемії", - сказав він.
Поліцейський робить знімки імовірних порушників комендантської години на карантинному пункті пропуску 29 березня 2021 року в місті Марікіна, метро Маніла, Філіппіни.
Адвокат Діокно заявив, що влада "щойно взяла підказку від свого лідера", маючи на увазі Дутерте.
Потерпілі не лише ті, кого заарештували за порушення карантину. За даними HRW, з квітня по липень 2020 року в порівнянні з попереднім чотиримісячним періодом кількість людей, які загинули у "війні з наркотиками", зросла на 50%.
Діокно сказав, що права людини "дуже серйозно" погіршилися внаслідок пандемії.
"Окрім втрачених життів, першими жертвами пандемії стали демократичні права і свободи", - сказав він.
за матеріалами CNN