Чому в Івано-Франківському театрі сльози течуть відрами?

 

 /data/blog/93214/23f90b5ad3134c09236e8e75a342d482.jpg

 

На сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру - Оскар і пані в рожевому. Що то було?
 
«Найцікавіші запитання залишаються запитаннями. Вони криють у собі таємницю. До кожної відповіді слід додавати «можливо». Тільки нецікаві запитання мають остаточну відповідь... Життя має багато рішень, а тому — жодного» - листами Богові маленького Оскара писав Ерік-Емануель Шмітт у своєму оповіданні «Oscar et la dame rose». 
 
14 листів Оскара до Бога, написаних ним в останні 12 днів життя. Оскар - десятилітній хлопчик, невиліковно хворий на рак. Він дізнався про це за 12 днів. Дізнався про свої останні дванадцять днів життя. 
 
Чи розуміє десятилітня дитина, що таке смерть? Можливо й так. Та швидше, що ні. Зате добре розуміється, що щось сталося і, можливо, щось станеться. Та це щось уже сталося І сталося непоправне – батьки його покинули. Зрадили. Випадково підслухавши розмову батьків з лікарем, малюк Оскар розцінює їх розпач як зраду, як спробу тата й мами покинути його і як нагоду натомість завести собі іншу, нову, кращу дитину. «Хвороба — це частина мене. Вони не повинні поводитись інакше через те, що я хворий. Чи вони можуть любити лише здорового Оскара?», - скаржиться дитя.
 
Можливо, і людство як Оскар «оманливо» почувається покинутим і зрадженим батьками, покинутим Творцем, котрий хоче завести собі інших, кращих, нових дітей? – читалося між рядків. 
Так, можливо. «Оскар і дама в рожевому» - третє оповідання з чотирьох Cycle de l'invisible Е.-Е. Шмітта, в котрих письменник, будучи атеїстом і агностиком, щиро вирушає в пошуки Бога, з усією правдою досліджуючи тему своїх і людини непростих взаємин із Всевишнім. І, можливо, ключ до відповіді на це питання у хлопчику. Оскар як людство у своїх останніх днях: «Чи вони можуть любити лише здорового Оскара?» 
 
У лікарні «покинута» батьками дитина потрапляє у пастку своєрідної вседозволеності й святої брехні – коли усі шкодують, все дозволяють і … брешуть, брешуть, брешуть. На противагу до батьків з ним розмовляє у лікарні рожева пані – бабця Ружа. Щиро розмовляє. З усіх – вона справжня. Це її ідея викласти свої думки у вигляді листів до Бога. Це її ідея уявити, що кожен прожитий день є десятиріччям. Хоча Оскару важко повірити в Бога, він проте йде на цей експеримент і таким чином проживає все своє життя. У 12-и листах до Бога він розповідає про свою юність, перше кохання, подружнє життя, кризу середнього віку, старість і підготування до смерті. Про своє примирення і повернення до Бога, до батьків.
 
Це оповідання світ прочитав французькою у 2002 році і побачив у фільмі в 2009. Театральна ж постановка на основі оповідання ось уже кілька років не сходить зі сцен найвідоміших театрів. 
Докотилася й до нас. Свого часу в 2010 році її поставили на сцені театру в Києво-Могилянці брати Василіани з Брюховецької гімназії. Поставили як різдвяну виставу про історію про хворобу і смерть, про любов і про Бога, який «єдиний має право нас розбудити…». 
І от цьогоріч - знову прем’єра. У Івано-Франківському облмуздрамі. Забігаючи наперед скажу, що сліз у залі було багато відер. Та й не дивно. Світ плаче, читаючи й переглядаючи, ось уже 12 років. 
 
Театральний арт-проект «Оскар і рожева пані» за мотивами оповідання Шмітта було втілено народним артистом України Ростиславом Держипільським на івано-франківській сцені завдяки неймовірного заповзяття й наполегливості неймовірної Ірми Вітовської, котра й зіграла головну роль Ружі (власне роль Рожевої пані). Зіграла щиро, правдиво. Враження, що жила. Тому от написав: «зіграла», - і не по собі стало. Не зіграла, - «прожила на сцені», - як любила повторювати неймовірна Фаїна Раневська. Прожила цілісно усю п’єсу. Була у всьому. Була Єдина. Й була вистава як життя. 
 
Станіславський колись говорив, що у виставі має бути надзадача. Щось таке, що інтегрує, веде. Бачимо добрий приклад не просто надзадачі у виставі, бачимо цю надзадачу як місію. Місію - задум Ірми Вітовської привернути увагу людей і держави до потреб дітей із невиліковними хворобами. І, мабуть, так звичайні актори стають великими акторами – коли простір сцени, коли надзадача спектакля у виконанні їх ролі розширюється до просторів й надзадачі країни, світу, майбуття. 
 
Андрій Бондар, одразу після перегляду вистави у Києві, писав: «Вистава "Оскар і Рожева Пані" - великий чин однієї жінки, який може стати великим подвигом багатьох людей. Ірма інформувала, доводила, переконувала, штовхала, під’юджувала, об’єднувала, заражала».
 
Ірма показала нам дещо іншу виставу, дещо інше оповідання Еріка-Емануеля Шмітта. Виставу про людяність, милосердя, про «щодня дивись на світ так, ніби бачиш його вперше». 
 
Енергія і справжність Рожевої пані змінила Оскара, завзяття і щирість великої актриси, можливо, змінило й майбутнє її колег по сцені. Особливо маленьких акторів. Про них можна сказати лише одне – це були великі й дорослі актори у ще малий й дитячих тілах. І талановитий Марко Кирильчук (Оскар), і тендітна Соломія Січенко (Пеггі Блу) і кумедний Євгеній Торовчик (Поп Корн), і Лілія Вольнич (Бріджіт), і Ольга Василишин (Сандрін), і Ілля Чижевський (Шинка), і Тимофій Ленчинський (Ейнштейн). Можливо, франківчани у майбутньому будуть казати про кожного з них з гордістю: «О, а я цього актора бачив ще малим на сцені. Таки шо талант- то талант».
 
На противагу лінії Ружа –Оскар, чомусь дуже слабо у виставі звучить лінія «батьки Оскара – Оскар» і майже непомітні сцени з батьками Пеггі. І у батьках і Оскара (Надія Левченко, Роман Луцький), і чомусь у батьках Пеггі (Галина Баранкевич, Євгеній Холодняк) ми побачили лише заціпенілих у своєму розпачі людей. Людей без життя. Можливо, це була така режисерська задумка – батьки як тінь, як щось таке, що просто є. Шкода, бо оповідання власне про стосунки хворої дитини з батьками. Ну принаймі різниця у емоційному стані батьків Оскара і Пеггі мала б бути відчутною і зримою. На відміну до Оскара, Пеггі повертається до життя. До того ж у і сцені розмови лікаря з батьками Оскара ми не бачимо нічого, окрім знову ж таки заціпеніння. Де ж ці переходи від тривожного очікування до усвідомлення незворотного. Й чому вони не захотіли зустрітися з дитиною? Що таке у них сталося? Просто звістка про неминуче? Чи можливо страх? Чи істерика? Чи непритомність? Чи ще щось? Що? Те, що ми побачили на сцені – черствість і дійсно зрада дитини. Але тоді й фінал мав би бути інакший.
 
Шкода, що ми не побачили на сцені конфлікту емоційних станів у виконанні батьків Пеггі і батьків Оскара. А це, можливо, колізії «життя – смерть», «минуле – майбутнє», «горе – радість». Якщо батьків Оскара ми бачили заціпенілими від горя, то уже батьків Пеггі – заціпенілими від очікування. 
 
Безперечно, майстерно й добротно зіграв лікаря Дюссельдорфа заслужений артист України Олексій Гнатковський. Хоча у цій ролі аж кортить зіграти такого собі вісника, вершителя доль. Зіграв в міру і правдиво. Та не дивлячись на безліч можливостей запам’ятатися глядачу, не скористався ні однією. Хіба що, коли демонстративно надягав хірургічний халат одночасно разом з рукавичками. Як лікар визнаю – зробив це хвацько. 
 
Дивним був образ мадам Гаммет (Тетяна Гірник). Чи то медсестра, чи вчитель, чи ще хтось. Цікаво хто? Бо й за коротким костюмом медсестрички з указкою та крикливими окулярами вгадувався якийсь не зовсім доречний виставі образ. 
 
Щодо самої постановки вистави. На мою думку вона продовжує традицію і смаки головного режиссера театру, які знаний театрознавець Олег Вергеліс назвав «грунтовним символізмом». Символів було чимало. І вирішення сценічного простору у вигляді пересувних ширм наче у лікарні, і фокусованого майже хіріргічного світла. Режиссер немов вправний хірург нещадно й філігранно препарував, оголяв, виводив на світ недуги. Очима хворої дитини ми бачили наші з вами недуги. Недуги черствого серця. І, як справжній митець, малював на них життя картинами Андрія Єрмоленка. Художник творив життя на стінах лікарні, режиссер - життя у стінах лікарні.
 
Про ці картини у виставі варто писати окремо. Це була своя параллельна безсловесна, і водночас гучна роль. Як лікар хочу подякувати і художнику, і режисеру. Розмалювавши життям стіни лікарні ви чи не перші, хто так гучно сказав про лікарів як про воїнів життя, хто заявив про необхідність повернення життя у лікарню. Хто показав не тільки лікарю за маскою пацієнта людину. Хто нещадно зірвав ярлик хворого і явив світу людину. Така лікарня майбутнього – лікарня наповнена не болем, а життям і радістю. 
 
Хоча нема меду без дьогтю - не всі мізанцени були виправданими. Слабкими були сцени у домі Ружі, сцени у палаті Пеггі, слабкою була хореографія і другий план. Надто багато крупного плану. І чомусь десь там у глибині сцени. Вистава почалася з лікарняної метушні – танцю - і не знайшла свого розвитку у подальшому, а натомість перехід між актами заповнювали різким і моторошним звуком засування-розсування ширм і цього було занадто багато. Та це все зовсім не зіпсувало невловимого і багатого аромату вистави. Як справжні штудерні художники ажурово вимальовували кожною секундою дійства справжні емоції глядача. 
 
Підсумовуючи з упевненістю скажу, що вистава поставила питання, яке немає відповіді (тільки нецікаві запитання мають остаточну відповідь, - писав маленький Оскар)... А це чи не найважливіше.
 
Бо навіщо тоді театр?
 
 
Радислав Петрів, Івано-Франківськ, ОСТРІВ


Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6878 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466