Чи втрачає Європа Україну?

В Україні важливою умовою, яка багато в чому сприяла прогресу демократизації цієї пострадянської держави протягом останніх років, був вплив продемократичних міжнародних гравців – як окремих країн, таких як Польща чи Канада, так і міжнародних організацій, таких як Рада Європи чи Євросоюз

 

Єврорезолюція і політична кон’юнктура

 

Однак віднедавна ця важлива нормативна опора української внутрішньої політики почала потерпати від двозначності.

 

Перша очевидна помилка – вибір моменту прийняття резолюції Європарламенту, яка затверджує довгострокову перспективу членства України в ЄС. Резолюція, як така, без сумніву, є кроком у правильному напрямку, з огляду на попередню політику ЄС щодо України – багатозначну, але таку, що нічого не обіцяє. Коли резолюцію Європарламенту, яка підтверджує право України претендувати на повноправне членство в ЄС, було прийнято в Страсбурзі 25 лютого 2010 року, її миттєво та гучно було оспівано всіма київськими ЗМІ та експертним співтовариством. Тодішній міністр закордонних справ Петро Порошенко в телешоу навіть назвав 25 лютого 2010 року «історичним днем» в українському пострадянському розвитку.

 

Незрозумілим тільки залишається те, чому цю резолюцію було ухвалено не до, а після президентських виборів в Україні у січні – лютому 2010-го. В інтересах країн-членів та організацій Євросоюзу було б послати такий важливий сигнал українцям саме до недавнього протистояння між прозахідною Юлією Тимошенко та проросійським Віктором Януковичем. Якби цю резолюцію прийняли до першого туру виборів, скажімо, у листопаді 2009-го, вона змогла би вплинути на українські внутрішні політичні дебати, якщо не реструктурувати їх. Можливо, це навіть зробило б менш імовірною поразку на президентських виборах Юлії Тимошенко, яка позиціонує себе як найбільш ревного проєвропейського політика в Україні. Натомість прийняття резолюції Європарламенту після другого туру президентських виборів та перемоги Віктора Януковича може бути інтерпретовано як реабілітація тих політичних сил, які відповідали за спірних – з погляду європейських оглядачів – два перших тури президентських виборів 2004 року. Принаймні Янукович, очевидно, інтерпретував нову толерантність Європи саме так. Наприклад, 2 квітня 2010 року він зухвало призначив Сергія Ківалова, колишнього голову ЦВК, тобто головного відповідального за проведення виборів 2004 року, заступником члена Європейської комісії «За демократію через право» (так звана Венеціанська комісія), тим самим включаючи в роботу Ради Європи людину, діяльність якої раніше критикувала та сама Рада Європи.

 

Захід толерує коаліцію «тушок»?

 

Більше того, Захід також зіграв якусь роль в легітимації сумнівного формування нового українського уряду 2010 року. Цікаво, що Янукович, мабуть, сам розумів проблематичність формування коаліції за допомогою «тушок» з опозиційних парламентських фракцій. Згідно з прес-повідомленнями, за день до санкціонування уряду Азарова у Верховній Раді, 11 березня 2010 року, новий Президент України  проконсультувався з послами країн «великої вісімки» (тобто також із представником Росії) стосовно того, чи акцептують їх країни уряд, обраний не фракціями, а депутатами парламенту, включно з ренегатами з опозиційного «помаранчевого» табору. Начебто після суперечливої дискусії більшість посланців дали Януковичу, так би мовити, зелену вулицю за умови, що він винесе на розгляд Конституційного Суду питання про конституційність нового уряду. Посли, як повідомляє преса, також наполягли на тому, що Партія регіонів має співробітничати з іншими політичними силами. Останнє прохання Янукович проігнорував, але справді він виніс на розгляд Конституційного Суду рішення про легітимність уряду Азарова, як того вимагали посли.

 

Причина такого підходу послів «великої вісімки» до нового Президента зрозуміла: вони і уряди їхніх країн понад усе зацікавлені в політичній стабільності в Україні. У західних політичних системах статус народного мандата депутатів також не має чіткого визначення: чи можуть депутати чинити так, як вважають за потрібне, чи вони «зв’язані» фракційною дисципліною? Коли останнє, то до якого ступеня обмежено свободу їхніх дій? У контексті західних країн таке питання могло б також розглядатися в ході судового перегляду. Вердикт Конституційного Суду, тим самим,  здається очевидним способом рішення спірного питання про легальність нового українського уряду.

 

Однак Україна поки що – не консолідована демократія з міцно укоріненим верховенством права. Українська держава все ще перебуває в процесі формування, до того ж Україна належить до країн, які найбільш постраждали від світової фінансової кризи. Юлія Тимошенко вже висунула звинувачення в тому, що окремим суддям КС було запропоновано мільйон доларів США за ухвалу про легальність урядової коаліції.

 

Найдивовижніше в цій історії те, що створюється враження, ніби Європарламент підтримав Януковича щодо створення урядової коаліції на базі «тушок». Принаймні саме так це виглядає в очах української громадськості. 26 березня делегація Європейського парламенту на чолі з Адріаном Северином, румунським професором права, зустрілася з Президентом Януковичем у Києві. Северин є віце-президентом Групи прогресивного альянсу соціалістів і демократів, тобто соціал-демократичної та другій за чисельністю фракції парламенту Євросоюзу. Згідно зі звітом про зустріч, опублікованим прес-службою Президента України, Северин сказав Януковичу: «Ми задоволені, що вам вдалося створити коаліцію, яка зараз візьметься за вирішення нагальних політичних та економічних питань, і сподіваємося, що Конституційний Суд прийме рішення, що підтверджує правомірність створення цієї коаліції. Безумовно, дочасні вибори могли б бути також конституційним виходом, але нам більше імпонує стабільність у державі, аніж позачергові вибори». Достовірна ця цитата чи ні (її було розміщено на сайті Президента України) – її неодноразово було повторено та перефразовано українськими ЗМІ та не  спростовано Європарламентом. Українська громадськість тепер вірить в те, що ЄС підтримує нелегітимне й нелегальне формування уряду, проголошене 11 березня 2010 року. Думка Северина, можливо, вплинула на рішення Конституційного Суду, ухвалене у квітні 2010 року. Як і на реакцію послів під час їхньої зустрічі з Януковичем 10 березня.

 

ЄС хоче стабільності в Україні

 

Поведінку європарламентської делегації можна інтерпретувати як бажання Заходу (після кількох років конфліктів усередині виконавчої гілки влади між «помаранчевими») побачити, нарешті, стабільний уряд у Києві. Однак безглуздо було б сподіватися, що недавня підтримка існуючого режиму з боку ЄС справді приведе до стабільності. Було б перебільшенням назвати Партію регіонів антидемократичною, але політичні інстинкти її провідних функціонерів поки не інспіровані турботою про збалансованість, плюралізм і рівноправність. Швидше, команда Януковича, як і багато політиків пострадянського простору, усе ще міркує у параметрах ігор з нульовою сумою: вони намагаються захопити якомога більше постів і позицій, сподіваючись на те, що чим більше в них влади, тим краще для них і гірше для їхніх опонентів. Для Януковича і К° ідея про «Європу», без сумніву, є чинником, але швидше стримуючим, ніж нормативним. Безумовно, інтеграція України в ЄС є одним із найважливіших завдань і Партії регіонів, але, за великим рахунком, її лідери радше вражені, ніж захоплені європейською демократією.

 

Західні оглядачі та представники мають розуміти, що для більшості українських політиків головним питанням, як і раніше, є не легітимність тих чи інших дій, а як можна мати більше з них вигоди, вийшовши при цьому сухими з води. Маючи справу з Партією регіонів, європейські та інші партнери України повинні пам’ятати, що антипомаранчевий табір на чолі з Януковичем жодного разу не мав підтримки більшості на національних виборах. Янукович – перший український Президент, якого обрали менш як 50% виборців у другому турі. Однак зараз Янукович має цілковитий контроль над виконавчою гілкою влади, включно з урядом, обласними управліннями, Нацбанком, СБУ тощо. Європейські партнери України повинні дати чітко зрозуміти, що стабільний уряд – це, безсумнівно, добре, але стабільність «а-ля Путін» буде неприйнятною, якщо Україна хоче й надалі мати європейську перспективу.


Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

948
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1952
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2822
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3451
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3667
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6839 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3852

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5664

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6799 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7623
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2453
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4723
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5111
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

478
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

937
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1805
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3394
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

917
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1783
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3688
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3896 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5446