«Самотність перенаселена», - вважав Станіслав Єжи Лец. Заперечити йому важко. Єдине, що тішить: нові хвилі мігрантів до країни самотності аж ніяк не зменшують площу для тамтешнього (тутешнього?) проживання. Але ці хвилі більшають і ширшають. «Звідки ви йдете?» - питають прибульців примарні прикордонники країни самотності. «Від великого неспокою, від великих зрад та наскрізного сирітства», - відповідають мігранти. Замість візи вони показують синці на дупах. Правдиві візові синці мають бути у формі серпиків.
Мігрантів пропускають. Їх тут завжди пропускають...
Криза цінностей, врешті-решт, досягла України. Це вже не та криза радянського способу мислення, якою закінчився великий похід марксят-ленінят «до світлого майбутнього», це щось набагато істотніше. Падіння комуністичного царства багатьом здавалося доброю нагодою для реставрації класичних цінностей – духовності, родинності, національної самоідентифікації. Історія посміялася з цих ілюзій українського суспільства перебудовної та «ранньої олігархічної» епох. Зруйнована тюремна брама вела не до раю й не під вишні з хрущами. За нею була звичайна сіренька безодня. Реставрувати нічого не вийшло. Класичні цінності виявилися музейними підробками. На пропаганді тих цінностей підзаробило кілька «екскурсоводів». Зрештою, ще й досі підзаробляють.
В Європі щось подібне переживали десь на межі двадцятих-тридцятих. Тоді групи католицьких й протестантських інтелектуалів, перед тим, як остаточно втратити влив на суспільну думку, виробили доктрину «кризового богословія». Вони були переконані, що вищий суд і пророковане «виконання часів» вже відбувається, як своєрідна «криза комунікації» між світом людей і Небом. Основою для неї була, на думку тих інтелектуалів, фундаментальна зіпсованість людської природи, про яку так переконливо свідчив св.апостол Павло у своєму Посланні до Римлян (7:18—20): «Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то – ні; бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені».
Не буде перебільшенням сказати, що історія останніх століть (історія «гуманізму») може бути названа не історією людей, але – воленс-ноленс - історією того, згаданого апостолом, «гріха, що живе в нас». Вже в той момент, коли великі світочі Відродження і Просвітництва проголосили людину «не хробаком, а богом», гріх цей почав жити власним химерним життям. Ім’я цьому життю – цивілізація. Ідеал цього життя – суспільство наповнених товарами гіпермаркетів й бездоганно чистих туалетів. Себто, те, про що вперто мріяли наші люди впродовж останніх десятиліть. Не розуміючи, що «в пустелі без цінностей» ані двісті сортів шинки, ані пральна машина, ані «туалетне каченя» не врятують від пустельних вітрів, що дмуть від кінця історії. Від кінця всіх тих маленьких одноманітних історій про смішних людисьок, що шукали істину в мішках з бульбою. А знайшли там лише бульбу. Переважно зогнилу і трафлену смугастими жуками.
Що сказали ці смішні люди, знайшовши її? Вони сказали: «Це теж можна їсти!» Смачного.
З кризою цінностей, як і з невиліковною хворобою, можна, звичайно, навчитися співіснувати. Адже зіпсованість людської природи дуже добре (дехто додає: підозріло добре) накладається на всі відомі зіпсованості оточуючого світу. Як тільки ви погодилися з тим, що «ніщо людське не є мені чужим», ви вже примирилися з невиліковною кризою, впустили в себе увесь той смітник «культурки», напрацьований співцями та коментаторами «людської величі» за останні п’ятьсот років. Долучилися до багатомілйьонного сойму інших «ходячих смітничків», напханих гаслами і цитатами. Гірше за це, мабуть, лише політика. Але про політику іншим разом.
Кризу цінностей супроводжує бурхливий розквіт непотребу. Форми і види непотребу множаться. Непотребу ставлять пам’ятники, його вивчають в університетах і коронують словами. Непотріб від того стає самобутнім і самодостатнім. Непотреб стає справжнім непотребом. Він не набуває якості, бо не може за своєю природою. Зате він спроможний опановувати простір й динамічні властивості простору. Він прискорюється. Цифрується й збільшує кількість терміналів для зв’язку з іншим непотрібом. Можна сказати, що теперішня криза є рухомим царством прискореного непотребу.
Щось подібне бачив у своїх видіннях пророк Єремія: «Але всі вони гуртом дурні і безглузді; наука їхня пуста, вона – лиш колода! Коване з Таршишу срібло та золото з Офіру, робота майстра та рук ливарника, з блавату й пурпури їхня одежа, всі вони – робота майстрів спритних» (Єр. 10, 8—10). Тепер вже не треба пророків. Достатньо відкрити вікно у рухоме царство спритних майстрів, що прискорюють непотріб. Відкрити і подивитись.
І все, на жаль, стає зрозумілим.
Царство прискореного непотребу
Тетяна Дармограй
Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».
Тетяна Дармограй
Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.
Алла Павлуцька
Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.
Уляна Мокринчук
Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.
о. Володимир Лукашевський
Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.
Мар’яна Цимбалюк
Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.
24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.
Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.
Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.
Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.
Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.
Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.
Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.
Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.
Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України.
Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що слід робити в цей день.
Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.
Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...
У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.
Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.
Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».
За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.