Ця добірка стала певним доосмисленням усього, що зараз відбувається у нашій країні та й у світі також. Якщо відкинути факт пандемії й поглянути на нашу країну, її ідентичність дізнаємося багато цікавого.
Сьогодні у книжковому огляді від Фіртки та нашого оглядача Остапа Микитюка буде трохи менше книг, ніж зазвичай, але кожна з них настільки потужна, що замінить з десяток інших. Погляньмо на них ближче.
Почну з новинки видавництва Yakaboo Publishing, книжки колишнього посла США у Росії та спеціального помічника 44-го президента Америки Барака Обами Майкла МакФола — «Від холодної війни до гарячого миру». У світлі обрання нового президента США, офіційної політики Джо Байдена та його уряду, його недавніх висловлювань у сторону Путіна, зрештою і майже пів столітньої Холодної війни між Радянським Союзом і США, ця книжка надзвичайно актуальна і захоплива.
Ще у 80-х роках минулого століття доля закинула МакФола у Радянський союз. Гонка озброєнь начеб-то завершилась, геополітика союзу змінилась і на той час під керівництвом Горбачова значно відрізнялась від політики Брежнєва. І в основній масі люди на початку «відлиги» мали демократичні настрої й бажали змін. МакФол це побачив і дуже захопився. Згодом на держслужбі у США він став одним з засновників руху «Перезавантаження» при уряді Обами, яке мало на меті змінити тон діалогу між супердержавами, його навіть призначили послом США у Росії. Але…
Майкл упустив той момент, що президентом Росії є Путін. Майкл МакФол став однією з перших жертв брехні, маніпуляцій і методів теперішньої Росії. Спроби розібратись в істинній причині цих змін привели автора до сумних висновків. У книзі «Від холодної війни до гарячого миру» ми дізнаємось найголовніші точки занепаду між державами з перших вуст.
Друга книжка доповнює тему дерусифікації в дещо меншому, але не менш важливому масштабі. І, як на мене, це одна з чи не найголовніших книжок про українську ідентичність написана українським автором. Це бестселер видавництва «Наш Формат» авторства Олександра Михеда — «Я змішаю твою кров з вугіллям».
Після подій 2014 року надзвичайно важливою темою в суспільстві стало переосмислення українського сходу. Території Луганської та Донецької області набули зовсім іншої міфічності й реальності ніж було до того. Так сталося, що у рамках одного дослідницького проєкту саме Олександру випала нагода проїхатись «сірою зоною» і дослідити феномен українського сходу.
«Я змішаю твою кров з вугіллям» — дуже детальний і захопливий репортаж, у якому Михед по-іншому відкриває широкій аудиторії Краматорськ, Лисичанськ, Добропілля, Костянтинівку. Бахмут, Покровськ та Сєвєродонецьк голосами митців, істориків та волонтерів — Сергія Жадана, Олени Стяжкіної, Володимира Рафєєнка, Алевтини Кахідзе та Ігоря Козловського. Як зрозуміти український схід? Як почути його? Почати думаю варто саме з цієї книжки.
А завершу добірку книжкою, яка вийшла у 2018 році у видавництві «21» і, як на мене, незаслужено не помічена широким колом читачів. Час виправити цю ситуацію (той випадок, коли краще пізно, ніж ніколи). І мова про книжку українського критика та літературознавця Ярослава Поліщука — «Гібридна топографія».
У ній автор, обираючи події 2014 року як одну з «точок неповернення», починає переосмислювати українську літературу в глобальному контексті, хоча в першу чергу мова йде про відрив і розрив з літературою колишнього пострадянського вектора. На прикладі сучасної художньої літератури він вибудовує уявну географію, говорить про символічне освоєння простору засобами культури.
Романи Юрія та Софії Андруховичів, Володимира Лиса, Сергія Жадана, Володимира Рафєєнка, Василя Шкляра та ін. стають не просто текстами, а цілими пластами, які показують самобутність, силу і важливість цих текстів саме в географічному та геополітичному контексті.
Читаймо українською та не забуваймо, хто ми є!
До зустрічі у наступному огляді.