Як залізниця перетворила Ворохту на «перлину курортів»

 

120 років тому запрацювала залізнична лінія Станіславів – Воронєнка, яка зробила глибоку Гуцулію доступною для туристів з усієї Європи. Залізниця дала серйозний поштовх для розвитку Ворохти, що швидко здобула репутацію «перлини курортів». До Ворохти з самої Варшави курсував особливий «танцювальний потяг».

Збудована в 1894 р. залізниця Станіславів – Воронєнка відкрила раніше недосяжні закутки гуцульської «terra incognita». Саме в Ворохту влітку 1913 року інкогніто залізницею через Львів і Станіславів в купе другого класу пізнавати Гуцульщину виїхав онук передостаннього австрійського цісаря Франца-Йосифа, ерцгерцог Вільгельм фон Габсбург-Льотрінген, згодом великий симпатик українців, який візьме собі псевдонім Василь Вишиваний.

Вийшовши з потяга у Ворохті 11 серпня 1910 р., занурився у гуцульський світ і майбутній автор «Тіней забутих предків» Михайло Коцюбинський. Пізніше, вже хворого письменника, в 1912 році з Криворівні до потяга супроводжував видатний історик Іван Крип’якевич. В серпні 1914 р. на декілька днів, повертаючись з Криворівні, в ворохтянському готелику замешкав, чекаючи дозволу на виїзд колією до Львова, геніальний Іван Франко. Незабаром, з початком Першої світової війни, відомий письменник Богдан Лепкий покидає готель Гануса в Яремчі і залізницею Станіславів – Воронєнка через Ворохту прямує на Захід… Список можна продовжувати.

Ворохта вже до Першої світової війни мала потужний рекреаційний потенціал, який постійно й старанно розвивала. Популярними були готелі «Клаппер» і «Ясна», притулок туристичний Польського Товариства Tатранського (далі – ПТТ) – «Дворик Чорногірський», санаторій Кас хворих міст Станіславова і Дрогобича (нині санаторій «Гірське повітря»), будинок відпочинку фінансових урядовців «Скарбовка», санаторій римо-католицьких священиків «Ксіжовка», Колонія відпочинкова для дітей залізничників, «Вчительська Оселя» Товариства взаємної допомоги українських вчителів, єврейський Академічний будинок відпочинку, пансіонати «Варшав’янка», «Лена», «Оаза», «Ліліана» та інші.

В 1922 році у Ворохті збудований фахівцями із Закопаного – столиці зимового виду спорту Польщі – трамплін, який місцеві люди досі називають «скочнею». Того ж року 4-6 березня у Ворохті відбувся чемпіонат Польщі. Поряд з переможцем в стрибках з трампліна А. Розмусом із Закопаного (27,5 метра) абсолютною сенсацією був успішний виступ жінки – Ельжбети Міхалевської-Зєткевічової. Свого часу у Ворохті також виступав норвезький триразовий олімпійський чемпіон світу Біргер Рууд (1911-1998).

В цій місцевості щорічно проводились військові лижні навчання, а з 1937 р. – курси зимової рятувальної служби. В організації туристичних походів в Ворохті помагало інформаційно-відпочинкове Бюро ПТТ, а від грудня 1936 р. – бюро Туристичної Ліги сприяння туризму, яке розташувалось у власнім будинку біля вокзалу. Тут можна було придбати короткий путівник по долині Пруту під назвою «Панорама з вікон вагону на шляху залізничнім Делятин – Ворохта», виданий в 1934 р. дирекцією залізниць в Станіславові. Популярністю користувався і набір поштівок з краєвидами Яремчанщини, випущений Польським товариством колійових книгарень «Рух». Ворохтянське поштове відділення в 30-х рр. ХХ ст. на конвертах і поштівках, які надсилались без них, ставило штемпель: «Worochta. Perła uzdrowisk. Raj narciarzy» («Ворохта. Перлина курортів. Рай лижників»).

В 1933 і 1934 рр. у Ворохті було організоване свято Гуцульщини, під час якого відбувалися виставки художнього промислу місцевих умільців, показ гуцульського весілля, виступи етнографічних музичних і танцювальних колективів, конкурси народного одягу, перегони гуцульських кінних екіпажів тощо. В 1937 році Товариство Приятелів Гуцульщини і Ліга сприяння туризму зорганізували Дні Ворохти, маючи за мету популяризувати зимовий сезон на Гуцульщині і самої Ворохти як зимового курорту. На свято Гуцульщини, завдяки міністерству транспорту, гості мали 50-відсоткову знижку на проїзд залізницею, а повертались безкоштовно.

В міжвоєнному періоді, як згадував особистий лікар генерала Владислава Андерса д-р Еміль Недзвірський (1900 – 1994), з Варшави до Ворохти курсував спеціальний потяг з неофіційною назвою «Narty, dancing, bridz» (Лижі, танці, бридж). Поряд зі спальними були дочеплені вагони, в яких концертували камерні колективи музикантів, виконуючи шлягери «Milosc ci wszystko wybaczy» чи «Kiedy znow zakwitna biale bzy», під яких пасажири танцювали на вагонному паркеті. Також тут були виділені столики для любителів гри в бридж. В «танцювальних» потягах був передбачений і прокат лиж. Паровози таких поїздів, як правило, прикрашали взимку вінками зі смереки, вони мали написи на фронтальній частині «Рейд лижний до Ворохти», а на потязі «Краків – Ворохта» була зображена писанка на перехрещеній парі лиж в обрамленні розквітлих вербових галузок.

Ще однією атракцією для туристів у Ворохті була вузькоколійна залізниця. Для транспортування лісу спочатку побудували шестикілометрову лісову залізницю (ширина колії 760 мм) з Ворохти до Арджелюжі і закупили маленький локомотив фірми Krauss під назвою «Rosenberg».

Після Першої світової війни була побудована вітка залізниці до Завоєли, а згодом до Форещанки. Довжина колії стала 14 км, а ширину змінили до 750 мм. В 30-х роках ХХ ст. тут був постійний пасажиропотік туристів до Говерли. Тоді працював один локомотив ПТ-4 і один мотовоз МД-54. Перед Другою світовою війною виник задум продовжити вузькоколійку з тартаку до залізничного вокзалу. Однак він залишився не реалізований.

Хуго Стейнгаус (1887 – 1972), польський математик світової слави, який відпочивав в 1926 р. у Ворохті, захоплено розповідав: «Найкраща в околицях Ворохти є долина Пруту коло «Форещанки». З ворохтянського тартака йшла туди вузькоторова колія, пасажири сиділи у відкритих вагончиках, що використовували для транспортування дерева. Отримували в них все сонце, ввесь запах і ввесь шум тієї лісової долини». Свої враження про лісову залізницю Ворохта – Форещанка висловив у репортажі «Мандрівка по гуцульських горах» і швейцарський журналіст Ганс Цбінден в 1932 р.

На жаль, у 1965 році лісову вузькоколійку до Форещанки закрили у зв’язку з тим, що було побудовано автодорогу від Арджелюжі до Говерли.

 

Світлана Флис, краєзнавець, Курс


27.05.2015 1050 0
Коментарі (0)

10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

968
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

1979
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

2851
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

3487
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

3687
07.04.2022
Мар’яна Цимбалюк

Голова Івано-Франківського обласного відділення Асоціації фахівців з нерухомості України розповів про те, що відбувалося з орендою житла на початку війни, чи стабілізувалися ціни, настільки комерційна нерухомість виросла в ціні у зв'язку з релокацією бізнесу і що слід очікувати на ринку нерухомості Прикарпаття найближчим часом.

6878 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

3871

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

5686

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

6824 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

7640
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

2477
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

4742
25.03.2022

Харчуватися тут можуть як евакуйовані українці, так і місцеві мешканці громади.

5127
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

494
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

958
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

1828
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

3411
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

936
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

1803
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

3707
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

3931 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

5466